Перед іноземцями незручно. Чому податкова система в Росії ліберальніше української

Служба внутрішніх доходів США обробляє до 140 млн. річних декларацій фізичних осіб. При цьому чисельність служби складає трохи більше 80 тис. чоловік. Порівняємо це з 58 тис. службовців ДФС України...
Фото: domodedovo-city.ru

Станом на 01 січня 2017 року, ДФС зібрало в загальний бюджет 429 млрд грн. Митні служби ДФС перерахували 235 млрд грн. Системообразуючим податком є податок на додану вартість - перерахування за попередній рік (щодо імпорту та внутрішніми операціями) склали 331 млрд грн., або більше 66% від базових податкових надходжень. А тепер згадаємо, що, за визнанням експертів, ПДВ - самий "корупціогенний" податок з нині застосовуються в Україні. При цьому сума відшкодування, виплачена у 2016 р. в основному експортерам, склала 94 млрд грн. У такій моделі ДФС стає центром по перерозподілу ключових фіскальних потоків: в одних платників - забрати, іншим - відшкодувати.

Втім, головна проблема в тому, що сировинна модель української економіки опинилася в глухому куті ще в 2008 р. Продовжувати сподіватися на її пожвавлення і чекати, коли вона покаже ознаки життя - значить прирікати себе на поступову деструкцію. Тому для завантаження нової моделі і структурних реформ необхідно вигравати конкурентну боротьбу серед країн-конкурентів. І починати треба з показника податкового навантаження. Він повинен бути нижче, ніж у основних конкурентів. Інакше інвестиції підуть до них.

Paying Taxes 2017 (спільний проект групи PwC і Світового банку) являє щорічне дослідження фіскальної простоти у 190 країнах світу. Критерії, за якими оцінюються економіки, - сукупна податкове навантаження (загальна ставка оподаткування), адміністративна навантаження (час, витрачений на складання і здачу звітності) і операційна навантаження (кількість податкових платежів). У країнах з високою адміністративної навантаженням малий і середній бізнес часто не може передати ці функції на аутсорсинг, як це відбувається в розвинених країнах і перебуває в пригніченому стані або переходить в тінь.

Україна в цьому рейтингу посідає 84 місце (2016 р.), поліпшивши свою позицію лише на один (!) пункт порівняно з 2015 р. Найбільший стрибок у рейтингу наша країна здійснила, як це не парадоксально, в період гарячої військової фази, в 2013-2014 рр.: зі 164 позиції у 2013-му до 108 в 2014 р. Криза підганяв. З тих пір бажання реформуватися помітно ослабло. В 2015 р. за інерцією перейшли на 85 позицію і забуксували. Торік, наприклад, спростили облік податку на прибуток, але ускладнили адміністрування ПДВ. У 2017 р., планують спростити облік ПДВ, зате очікується ускладнення адміністрування податку на прибуток...

Україна з точки зору податкового навантаження значно "перевершує" не тільки розвинені економіки, але навіть всі великі ринки країн, що розвиваються, за винятком Південної Америки, де, як у нас, сильні популістські методи управління.

Та ж картина маслом і при порівнянні країн сусідів. На старті нас обходять Польща і Туреччина, Грузія в жовтій майці лідера. Навіть РФ виглядає ліберальніше. Припустимо, що зниження фіскального навантаження справа складна. Особливо в країні, де 20 мільйонів пільговиків і 30% населення вже перебувають на пенсії. Але що заважає зняти адміністративне навантаження, що неминуче дасть поштовх розвитку малого і середнього бізнесу? А це вже не тільки зовнішні, але і внутрішні інвестиції, тим більше що ресурс у населення і бізнесу в кубушці є (за найбільш скромними оцінками - близько $50 млрд).

Але адміністративна навантаження в Україні одна з найвищих. Тут ми традиційно рівняємося на латиноамериканських братів. Серед країн - регіональних конкурентів ситуація ще сумніша.

Тут, як не дивно, в лідерах не Грузія, а Білорусь і РФ. У разі ліквідації спрощеної системи оподаткування (введення якої дало старт поліпшення національних рейтингів України), як того вимагає МВФ в 2018 р., слід очікувати погіршення наших позицій у світовій "фіскальної" шкалою. Ну а поки нашими сусідами по рейтингу (зверху і знизу) є такі "тигри", як Тонга, Сирія, Маршаллові острови, Болгарія, Барбадос, Кабо Верде, Сьєрра-Леоне і Вірменія.

Наступний аспект, який створює сприятливий або негативний фіскальний фон, - процедура оскарження рішень фіскальних служб і відповідна судова практика.

На даний момент платнику, який не погоджується з податковим рішенням, необхідно пройти процедуру апеляції до самої фіскальної службі, а потім у разі відмови перейти до судової процедури. А там розгляд справи може потрапити навіть до компетенції Верховного суду. На все це йдуть роки.

Анонсована судова реформа розтягнеться на кілька років (в кращому випадку). Але цього часу в української економіки немає. Може так статися, що через п'ять років застосовувати норми матеріального права буде вже не до кого. Щоб залучити інвесторів, Україна могла б піти на безпрецедентне рішення, на яке не вирішувалися країни-конкуренти. Ввести окремий комерційний арбітражний суд, який розглядав би спори держави і платників податків, сформований на прозорій, професійній основі, із залученням провідних фахівців матеріального права. Нехай його послуги коштували б дорожче, але він би забезпечував швидкий розгляд справ.

Якщо ж порівнювати нашу фіскальну службу з аналогічними структурами розвинених країн, найбільша відмінність полягає в наборі сервісних функцій. На Заході фіскальні служби беруть на себе більшу частину адміністрування податкових зобов'язань, особливо в сегменті малого і середнього бізнесу. Для цього до послуг платників спеціальні консультаційні служби, особисті електронні кабінети, а також процедура податкового аудиту, коли платник може абсолютно безкоштовно замовити аудит, який допоможе йому визначити податкові зобов'язання. Рівень бюрократії та подвійного дублювання функцій на порядок нижче, ніж у нас.

Наприклад, у США платники податків отримують 90% належної їм компенсації переплачених податків протягом 21 дня. Служба внутрішніх доходів США обробляє до 140 млн річних декларацій фізичних осіб. При цьому чисельність служби складає трохи більше 80 тис. чоловік: підрозділи з обробки податкових декларацій - 30 тис. осіб, у перевірці податкових декларацій - 35 тис.; по стягуванню податків -15 тис., служба кримінальних розслідувань - не більше 3 тис. Порівняємо це з 58 тисячами службовців ДФС України....

Ключове значення має і правильно визначений функціонал, "заточенность" державного регулятивного органу. Стосовно до податкової служби США - це не завдання зловити і "закошмарити" бізнес, а стимулювати добровільну сплату податків.

Ця непроста задача вирішується за допомогою постійного "діалогового вікна" з платником, своєчасного повернення переплачених сум податків, скорочення адміністративного навантаження на платників.

У цьому зв'язку хотілося б, щоб наші фіскали іноді заглядали на сайт податкового управління США. Даний ресурс є зразком правильного діалогового вікна з інвесторами та платниками податків. Ведеться англійською, іспанською, китайською, японською, в'єтнамською і російською мовами.

І на завершення. Знайомство інвестора/платника з податковими правилами США, як в хорошому поліцейському бойовику, починається з зачитування прав.

Інвестуючи в США, Ви маєте право на:

• професійне та ввічливе поводження з боку співробітників Податкового управління США.

• на охорону особистої інформації і конфіденційність в податкових питаннях.

• на знання причин, за яким Податкове управління США запитує інформацію, а також того, як Податкове управління США нею скористається і що станеться в тому разі, якщо запитувана інформація не представлена.

• на представництво - як самостійне, так і призначеним представником.

• на апеляцію у Податковому управлінні США або в судах при наявності розбіжностей.

Хороша фіскальна система починається з захисту прав тих, хто її годує. Державі пора навчиться не кусати руку дає і не плювати в колодязь, з якого п'є воду" вся країна.