Шахраї замість інвесторів. Чим обернеться створення на Донбасі вільних економічних зон

Новий керівник делегації України в Тристоронній контактній групи (ТКГ) у Мінську щодо врегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кравчук висунув ідею надати Донецькій і Луганській областям статус вільних економічних зон (ВЕЗ). Таку пропозицію він озвучив на зустрічі з членами делегації в понеділок, 3 серпня, повідомив представник Донецька в ТКГ Сергій Гармаш, проте деталей не розповів. Кравчук пригадав, що в цих регіонах вже була вільна економічна зона, тож пропонує повернутися до забутої практики. На його думку, це дозволило би залучити в регіон інвестиції і "порівняно швидко відновити життя". Пізніше Кравчук зазначив, що створення ВЕЗ може бути одним із кроків у напрямку "особливої системи управління на Донбасі".

ВЕЗ: добре забуте старе

Термін "вільна економічна зона" в Україні більшість вже встигла забути. Нагадаємо, що ідею ВЕЗ стали просувати в Україні ще на початку 90-х – у 1992 р. був ухвалений закон "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон". Документ закладав основи для ВЕЗ як частини території України, на якій встановлюється і діє спеціальний правовий режим економічної діяльності". Ці зони повинні були допомогти штовхнути економіку України вперед за рахунок залучення іноземних інвестицій, стимулювання розвитку окремих територій і експорту товарів і послуг, залучення нових технологій. Щоб це все запрацювало, ВЕЗ отримували право на пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності.

Як описується в дослідженні незалежної аналітичної платформи VoxUkraine, за перші шість років дії цього закону в Україні була створена тільки одна ВЕЗ – в Криму. Проте з 1998 р. на ці зони з'явився своєрідний бум – за наступні чотири роки були створені відразу 11 таких територій, у тому числі – і в Донецькій області. Під кожну зону приймався окремий закон, яким встановлювався режим її роботи та перелік пільг.

Однак до кінця 1990-х інструмент ВЕЗ став одним з ключових у мінімізації оподаткування. Міжнародний валютний фонд в своїх документах вказував, що ці зони активно використовувалися для ухилення від податків і контрабанди товарів. З іншого боку, вони так і не стали "острівцями" економічного зростання – плани із залучення інвестицій були виконані не більш ніж на 12%, план із створення робочих місць – на третину, і лише 25% вкладень були іноземними, решта ж – реінвестуванням прибутку українських підприємств. Тому в 2005 р. "лавочку" прикрили, і податкові пільги, надані таким спецзонам, скасували.

VoxUkraine назвала рішення створювати в Україні СЕЗ однією з семи глобальних помилок влади за всі роки незалежності України.

До речі, Віктор Янукович дуже ратував в 2005 р. за їхнє відновлення, що не дивно, адже СЕЗ "Донецьк" отримала найбільший обсяг податкових пільг – 2,4 млрд грн із загального обсягу 3,1 млрд грн, призначених для всіх подібних територій.

Потьомкінське село замість ВЕЗ

Опитані "ДС" експерти не бачать можливості відродити ВЕЗ в Донецькій і Луганській областях так, щоб це було з користю для справи.

Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський пояснив, що СЕЗ передбачає чіткий контроль за переміщенням товарів через кордон та наданням пільг із сплати податків, інакше це буде черговою "дірою" для бюджету, як і всі попередні такі утворення. "Коли в Криму створили спеціальну економічну зону, це був просто потік контрабанди, від якого держбюджет втрачав мільярди", — сказав він.

На думку Несходовського, ВЕЗ доцільно створювати, наприклад, в західній частині України, аби збільшувати кількість робочих місць для українців, які б працювали в результаті у себе на батьківщині, а не їхали на заробітки в Польщу. У такому випадку можна було б надати пільги новим підприємствам і країна при цьому нічого б не втратила, оскільки цих податків вона сьогодні і так не отримує.

Однак створення ВЕЗ на сході України Несходовський вважає провальною ідеєю. "Жоден інвестор не буде розглядати можливість інвестування на прифронтовій території, тому що ризики дуже великі. Цим можуть зацікавитися лише шахраї, які будуть отримувати прибутки з різних "схем", — сказав він.

У свою чергу експерт Growford Institute Олексій Кущ вважає, що в Донецькій і Луганській областях можна створювати лише "демілітаризовані вільні економічні території" (ДВЕТ), які можуть слугувати інструментом економічної реінтеграції. Створення ДВЕТ передбачає, що з двох сусідніх районів по обидві сторони лінії розмежування (з підконтрольною і непідконтрольною територіями) виводяться всі війська, в цей район вводиться спеціальна адміністрація з представників місцевої влади, центральної влади і представників міжнародних організацій, українська влада встановлює на цій території митні пости та видає сертифікати походження на товари, які там будуть вироблятися. Це дозволить запустити на цій території виробництво, а товари – реалізовувати на території України або навіть відправляти на експорт. Водночас на території ДВЕТ запроваджується особливий режим оподаткування, відновлюється транспортне сполучення, відновлюється банківська діяльність, починається виплата пенсій і зарплат.

За словами Олексія Куща, за такою схемою працює Молдавський металургійний завод, який фактично знаходиться в Рибниці, у Придністровській Молдавській Республіці — Молдова видає сертифікати на продукцію цього підприємства, і тому завод, розташований на території невизнаної республіки, може її вільно продавати на експорт.