Посилка з грошима. Як влаштований бізнес на підроблених гривнях

Фальшивомонетники в Україні вже особливо і не ховаються. Безпосередньо поспілкуватися з ними можна буквально за кілька кліків мишкою, а їх специфічний товар — отримати поштою

В Україні боротися з фальшивомонетниками досить складно / Depositphotos

Продаж фальшивих грошей через Telegram-канали

Так склалося, що оглядач "ДС" також володіє декількома Telegram-чатами. З досить специфічною (білоруси, які переїхали в Україну), але при цьому з "живою" аудиторією в кілька тисяч чоловік. Такі люди, звичайно, привертають спамерів: в чатах регулярно з'являються анонімні акаунти, які рекламують то послуги на зразок еротичного масажу, то фінансові піраміди, то ще щось подібне. Чергові адміністратори, звичайно, все це швидко вичищають…

А з грудня минулого року в чатах все частіше почав з'являтися цілком певний рекламний спам — фальшивомонетників. Спершу кілька разів були прямі публікації: мовляв, продаємо фальшиві гривні, стільки-то по такій-то ціні, пишіть в особисті повідомлення. Зрозуміло, що подібні оголошення "жили", поки адміністратор не побачить, тобто дуже мало. Але потім стиль змінився: почали з'являтися оголошення на кшталт таких: "Пропоную роботу. Заробіток 3000 грн на день. Спеціальна кваліфікація не потрібна. Пишіть в личку".

Довелося написати, щоб з'ясувалося: йдеться про продаж фальшивих купюр. У більшості випадків — українських гривень, рідше — також підроблених доларів, ще рідше — будь-яких валют сусідніх з Україною країн.

Скриншот телеграм-каналу/Фото автора

У наявності були всі ознаки чіткого, налагодженого бізнесу. Прайс-листи з оптовими цінами в залежності від розміру партії, інструкції для покупців тощо.

Скриншот телеграм-каналу/Фото автора

В особистому листуванні продавці фальшивок теж дуже конкретні і прямолінійні. Роблять вигідну комерційну пропозицію, прямо пояснюють, як купити їх "продукцію".

Скриншот особистого листування/Фото автора

Надсилають навіть рекламний відеоролик, у якому, зокрема, показаний спосіб пересилання фальшивих грошей.

Усе — як вчать в посібниках з маркетингу, включаючи відгуки клієнтів. Більш того, є навіть спеціальні Telegram-канали з відгуками покупців і чати, в яких обговорюють якість і способи доставки фальшивок. Скрізь — сотні передплатників.

Скриншот телеграм-каналу/Фото автора

Що цікаво, якщо ще кілька років тому продавці "фальшаку" ховалися в глибинах Даркнету, то тепер вони не тільки відкрито рекламують себе в месенджері Telegram, а й закуповують рекламу у Google!

Скриншот пошукача/Фото автора

Як влаштований бізнес на підроблених гривнях

За словами експертів з правоохоронних органів, знайомих з проблемою (вони розповіли про налагодження цього бізнесу, але попросили не називати імен і конкретних відомств), зараз в Україні стало трохи менше фальшивих грошей. Зокрема, зменшити їх кількість допоміг ряд успішних операцій проти фальшивомонетників, проведених минулого року.

Пік же поширення підроблених гривень, за їхніми словами, припав на 2017–2018 рр., причому навіть складно сказати, хто доклав до цього більше зусиль: власний кримінал, міжнародна злочинність чи "товариші з-за поребрика". Спецслужбам відомо про підпільні друкарні грошей на непідконтрольних територіях, а також в Молдові і Придністров'ї. Хоча, зі зрозумілих причин, найчастіше трапляються власні — українські — фальшивомонетники. З тими, хто діє з-за кордону, складніше: їм перекрили один канал збуту — вони одразу ж налагодили інший.

Найчастіше підробляють купюри в 100 і 200 грн. Фальсифікувати купюри меншого номіналу немає сенсу: за тих самих затратах рентабельність процесу виявляється дуже низькою. Підробляти купюри в 500 грн складніше (хоча оглядачеві "ДС" пропонували купити саме такі), а фальшивки номіналом 1000 грн — поки що лише поодинокі випадки, але технології шахраїв не стоять на місці.

Крім того, купюри номіналом 200 грн ще й найпоширеніші в Україні, тобто фальшивки простіше ховати в загальній масі купюр. Крім того, як нещодавно повідомляли ЗМІ, 200-гривневі купюри тепер навчилися підробляти так, що фальшивку часто не розпізнають навіть професійні касири.

Що ще цікаво? Раніше платежі за фальшиві гроші їхні виробники брали в криптовалюті, що різко ускладнювало можливість відстежувати транзакції. Тепер же ніби відпала необхідність перестраховуватися: оплату за "фальшак" злочинці приймають через офіційно працюючі платіжні системи (у дипломатичному листуванні згадується, наприклад, EasyPay), більш того — відсилають післяплатою через "Нову Пошту", тобто відправник потім отримує гроші від покупця фальшивок цілком офіційно.

Скриншот особистого листування/Фото автора

Тут, звичайно, виникають питання вже до "Нової Пошти". Хоча там свої правила, які диктуються законом: якщо посилка правильно упакована, перевіряти її не мають права. Інший варіант доставки "фальшаку" аналогічний торгівлі наркотиками: кур'єр робить закладку де-небудь в парку, у дворі або "за гаражами", фотографує місце і відправляє фото разом з GPS-координатами закладки клієнту. Той розплачується через платіжний сервіс або криптовалютою і забирає товар.

Також фальшивомонетники охоче консультують своїх покупців щодо того, де і як правильно збувати фальшивки. Тут все просто — розплачуватися ними потрібно там, де у одержувача купюри немає можливості перевірити її на детекторі, а також ретельно розглянути при яскравому світлі. Тобто точки розміну фальшивок — ринки, маршрутки, зустрічі для реалізації товару з рук, купівля криптовалюти за готівку тощо.

Злочин є, покарання — під питанням

Боротися з фальшивомонетниками досить складно. Так, відповідна стаття (№199) Кримінального кодексу передбачає від 3 до 10 років позбавлення волі. Але ось довести вину буває проблематично. Одна справа — взяти виробника фальшивок прямо в підпільній друкарні. Тоді відкрутитися йому буде непросто. Інша справа — ловити розповсюджувачів, збувальників "фальшаку". Про те, чому це складно робити, "ДС" розповіли юристи.

"Статтею 199 КК України передбачена відповідальність за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей. Це карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. У разі рецидиву або за попередньою змовою групою осіб чи у великому розмірі — від п'яти до 10 років, організованою групою або в особливо великому розмірі — від восьми до 12 років з конфіскацією майна, — пояснив адвокат Gracers Law Firm Денис Соловей. — Якщо правоохоронцями буде доведено, що людина навмисне замовила ці гроші і потім отримала, можна говорити про наявність складу злочину. У разі затримання особи за підозрою у скоєнні даного злочину вина повинна бути доведена правоохоронцями за допомогою належних доказів".

Це до питання про те, що, якщо збувальника фальшивих купюр зловлять, коли він ними розплачується, але не знають, що він їх замовляв, він може відкрутитися і сказати: "Я не в курсі, мені теж підсунули". Як вважає юрист, відповісти на це питання точно можна лише з урахуванням обставин конкретної справи.

У випадку з пересилкою фальшивок через "Нову Пошту" також повинен бути встановлений факт умисного протиправного діяння, говорить експерт. При встановленні такого факту відповідальність за нього понесе конкретна особа.

"Якщо отримання посилки з фальшивими грошима розглядати ізольовано від всього, то це сам по собі не злочин. Щоб він став таким, потрібно довести всі елементи складу злочину, в тому числі вину у вигляді замислу або необережності, — сказав "ДС" керуючий партнер ЮФ Jurimex Юрій Крайняк. — Тому якщо людина отримала помилково валізу з фальшивими купюрами (як поштою, так і, наприклад, знайшла на вулиці), але при цьому не доведено, що вона була хоч якимось чином залученна до злочину, пов'язаного з їх виготовленням або обігом, підстав для кримінальної відповідальності в такому разі не буде".

Інша справа, каже експерт, що факт отримання такої валізи поштою є як мінімум підставою для розслідування. Наприклад, якщо одержувач є кур'єром, то перевезення такого вантажу вже ближче до складу злочину. Тому в таких справах слідчим потрібно не просто встановити факт отримання підроблених купюр в поштовому відділенні, а й роль одержувача в схемі їх незаконного виготовлення та збуту.

У разі ж затримання людини, що збуває фальшиві купюри, все залежить від конкретних ситуацій

"Дійсно, кожен з нас має ризик отримати фальшиву купюру. Причому купюра може бути високої якості і навіть світитися в ультрафіолеті у касира супермаркету. Тому легко можна уявити ситуацію, коли покупець не в курсі, що використовувана ним купюра є фальшивою, — каже Юрій Крайняк. — у таких випадках, найімовірніше, володар купюри відбудеться втратою підроблених купюр, які повинні бути вилучені як речовий доказ у кримінальній справі. Але якщо буде встановлено, що ця ж людина використовувала кілька таких купюр, теоретично це може стати підставою для більш вагомих претензій з боку слідства. І знову-таки ключовим буде доведення провини власника купюр — якщо було встановлено умисел на збут фальшивих купюр, тоді кримінальне покарання буде цілком імовірним".

Ну і пошта несе відповідальність, тільки якщо доведуть, що вона знала або за всіма ознаками мала знати, що пересилаються фальшиві гроші.