Наслідки великої угоди. Як Японія допоможе Україні освоїти європейський ринок (ІНФОГРАФІКА)

Завдяки угоді в світі створена відкрита торговельна зона, що охоплює 635 млн споживачів і генерує близько третини світового ВВП. Поява нового торгового блоку такого масштабу не тільки прискорить розвиток економік його учасників, але і позитивно позначиться на глобальній економіці.

Відповідь Трампу

Поява загального економічного простору ЄС і Японії було цілком прогнозовано. Для Японії ця торгова угода - невід'ємний компонент "третьої стріли" (так називають структурні реформи) "абеномікі", яка серед іншого передбачає експорт японської інфраструктури і збільшення частки країни в міжнародній торгівлі. З іншого боку, нарощування інвестицій в японську економіку і розширення присутності європейських виробників на швидко зростаючих азіатських ринках відмінно вписується в стратегію ЄС "Торгівля для всіх", запущену Євросоюзом у 2015 р.

Тому обидва підписанта угоди були зацікавлені у відновленні ослаблих економічних зв'язків: за даними Єврокомісії, частка експорту в Японію в загальному обсязі поставок стан Євросоюзу на зовнішні ринки з 1990-го по 2017-го скоротилася більш ніж удвічі (з 6,9 до 3,2%). Частка японфских товарів імпортного кошику ЄС за цей же час стиснулася ще сильніше (з 12 до 3,7%).

Головним каталізатором нового імпульсу в торгових відносинах Брюсселя та Токіо став, безумовно, господар Білого дому. "Трамп почав атаку на систему багатосторонньої торгівлі, як тільки вступив на посаду. Він вийшов з об'єднував 12 країн Транстихоокеанского партнерства і припинив переговори США з Євросоюзом про Трансатлантичну торговельне та інвестиційне партнерство, яке дозволило б створити гігантський північноатлантичний загальний ринок. Ці кроки стривожили Євросоюз, тому що він більшою мірою, ніж США, залежить від зовнішньої торгівлі, а особливо від органу з врегулювання суперечок - Всесвітньої торгової організації, чиї рішення адміністрація Трампа може спробувати проігнорувати. Можливо, саме із-за цієї антиторговой порядку Трампа Євросоюз нещодавно уклав нову торговельну угоду з Японією набагато швидше, ніж очікували", - написав Заки Лаїді, професор міжнародних відносин Паризького інституту політичних наук (Sciences Po), у своїй статті на Project Syndicate.

Жорстка протекціоністська політика Трампа не просто вдарила по планам інших провідних країн розширювати свою присутність на зовнішніх ринках, але і стала витісняти їх з вже освоєних позицій. Для Токіо однією з таких найпотужніших зашморгів стало введення США в минулому році 25%-го тарифу на сталь і 10%-ного тарифу на алюмінієву продукцію. Двома найбільшими азіатськими експортерами алюмінієвої продукції в США є Японія і Китай. Щорічно Японія поставляла в Штати стали приблизно на $2 млрд, що становило близько 5% від усього японського сталевого експорту.
Як відомо, загороджувальними тарифами Трамп намагається вивести з глибокої стагнації виробничі потужності так званого Іржавого поясу, про що було обіцяно тамтешнім виборцям: у минулому найважливіший сталеливарний регіон на Середньому Заході і північно-східному узбережжі США вже майже півстоліття перебуває в економічному занепаді. До речі, загороджувальні тарифи на метал вдарили і по Україні, хоча наші поставки металу в Штати невеликі. Проблема в іншому: обмеження спровокували різке зростання поставок стали на європейський ринок. Щоб захистити своїх виробників, Єврокомісія затвердила захисні заходи щодо імпорту сталі. З 2 лютого на 26 видів продукції введені тарифні квоти, при перевищенні яких постачання обкладаються митом у 25%. Між тим на європейський напрям припадає 46% всіх експортних поставок наших металургів.

Ще одним важливим наслідком запуску ЗВТ між Японією і ЄС є значне зниження економічних ризиків для Токіо від Брекзита. За даними Японської організації розвитку зовнішньої торгівлі (ДЖЕТРО), до 2017 р. сумарний обсяг японських інвестицій в Британії склав $153 млрд. У Великобританії діють близько 1000 японських компаній, це 160 тис. робочих місць в різних секторах. По суті, Британія досі залишалася для японського бізнесу головним каналом доступу до єдиного ринку Євросоюзу. Тепер же, після запуску ЗВТ з ЄС, японська продукція, навіть вироблена у Великобританії, отримає вільний доступ в Європу. Звичайно, якщо Брекзит не пройде за найгіршим сценарієм (негайний вихід з ЄС 29 березня 2019 р. без будь-яких угод про те, якими будуть відносини Британії з ЄС в майбутньому). У цьому випадку певні вигоди європейські експерти пророкують Німеччини, яка для Японії стане головними воротами на європейський ринок.

"Машини в обмін на сири"

"Машини в обмін на сири" - так іноді називають торговельна угода між ЄС і Японією. Дійсно, економічне партнерство анулює практично всі тарифи (99%) на постачання японських товарів на європейський ринок та тарифи на експорт європейських товарів (94%) на ринок Японії. Однак остаточно тарифні обмеження будуть зняті після восьмирічного перехідного періоду. Переговори про скасування залишилися тарифів тривають.

У дослідженні, проведеному на запит Комітету з міжнародної торгівлі Європейського парламенту (опубліковано на сайті Європарламенту восени минулого року), вказується, що створення відкритої торгової зони з Японією дозволить ЄС "отримати значні торговельні вигоди в таких секторах, як аграрна продукція, продовольчі товари, текстиль та вироби з шкіри".

Для Японії ж ключовим моментом є скасування 10%-го мита на автомобілі (з восьмирічним перехідним періодом). Однією з головних больових точок торгових воєн цього року Bloomberg назвав бажання США ввести 25%-ве мито на автомобілі і запчастини з Європи, Кореї та Японії. І це незважаючи на те, що, як повідомляло Reuters у вересні минулого року, "президент США Дональд Трамп і прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе домовилися почати торговельні переговори в рамках угоди, яка зараз захищає японських автовиробників від подальших тарифів".

Крім товарної складової, угода охоплює і сектор послуг, причому послуг високотехнологічних - фінансові, страхові, телекомунікаційні, обмін даними. Крім того, Брюссель і Токіо домовилися про узгодження правил корпоративного управління, вільному пересуванні людей для здійснення професійної та підприємницької діяльності, захист інтелектуальної власності (авторських прав та патентів).

"В цілому це угода являє наймасштабніший двосторонній торговельний договір в історії ЄС з точки зору розмірів ринку і найбільша угода про вільну торгівлю в сучасній історії. Є і ще один момент. ЄС намагається зробити все можливе, щоб його технічні вимоги ставали основою відповідних міжнародних норм і стандартів. Таким чином, ЄС досить активно впливає на формування міжнародного регуляторного режиму, до якого приєднуються інші країни. Мова йде про те, що ЄС фактично "експортує" свої регуляторні норми. Про ці моменти, до речі, прямо йдеться в угоді з Японією", - розповів "ВД" Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.

За розрахунками експертів Єврокомісії, єдиний торговий простір до 2035 р. забезпечить додаткове зростання ВВП єврозони на 0,14% (на 34 млрд євро), а експорт європейських компаній в Японії виросте на 13,2% (13,5 млрд євро). За інформацією міністерства закордонних справ Японії, торговельну угоду з ЄС сприятиме зростанню економіки Японії приблизно на 1%, або на 5 трлн ієн ($44 млрд), і допоможе створити близько 290 тис. робочих місць в країні.

"Усунення торговельних бар'єрів та елементів протекціонізму завжди позитивно позначається на торговельному обороті між країнами. Зростання торгового обороту між юрисдикціями, які є рівноцінними з розвитку, може позитивно вплинути як на обсяг глобальної торгівлі, так і на збільшення глобального ВВП. Але я не думаю, що це станеться миттєво. Може знадобитися від одного до трьох років для встановлення нових торгових зв'язків, які раніше, до початку дії угоди, могли бути невигідними. Тобто таке прискорення може бути поступовим", - каже Богдан Данилишин, голова ради НБУ.

Крім того, Єврокомісія очікує, що нова угода посилить співпрацю ЄС та Японії в галузі інновацій, а обмін кращими практиками допоможе створити інноваційні рішення для подолання спільних проблем, таких як зміна клімату, старіння населення, енергетична безпека.

Що може виграти Україна

Сусідство з найбільшим спільним ринком країн - світових лідерів відкриває додаткові зовнішньоторговельні можливості і для України. "Для нашої країни підписання угоди може стати позитивним чинником для розвитку аграрного сектора. Системний зростання постачань м'ясомолочної продукції з ЄС відкриває певні перспективи для її "експортного заміщення". Однак для поліпшення своїх позицій нашим виробникам необхідно не просто підвищувати якість продукції, вона повинна відповідати європейським стандартам якості. На рівні держави нам необхідно поліпшити українське законодавство на предмет відповідності вимогам правил ЄС (стандартизація та сертифікація норм)", - вважає Олексій Федорин, аналітик ГК Forex Club.

До речі, в перспективі налагодження виробництва за європейськими стандартами якості дозволить українським компаніям легше освоювати і ринки країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Незважаючи на вихід з переговорів США, 11 країн цього регіону (в тому числі і Японія) все ж домовилися про укладення нового торгового угоди "Всеосяжне і прогресивне угоду для Транстихоокеанского партнерства", яке набрало чинності 30 грудня минулого року. Оскільки Угода про економічне партнерство між ЄС і Японією включені технічні норми Євросоюзу, Токіо, можливо, постарається "експортувати" їх далі й поширити на інші угоди, щоб знизити витрати своїх виробників.

Оцінюючи вплив угоди з Японією, Єврокомісія зазначає, що його дія посилить конкуренцію на європейському ринку, особливо в сегментах машинобудування, обладнання та автовиробництва. Швидше за все, це призведе до зниження цін на відповідну продукцію. А значить, для нас відкриється додаткове вікно можливостей для імпорту високотехнологічного обладнання.