ОПЗЖ зіграє з Банковою в тарифи. Як ціни на тепло і воду стануть політичною зброєю після виборів
Кабмін схвалив законопроєкт про передачу місцевій владі права встановлювати тарифи на тепло і воду в найбільших містах. Якщо закон буде прийнятий оперативно, стрибків тарифів варто чекати вже після виборів — причому як у сторону підвищення, так і зниження. Для останнього можуть бути політичні причини
Тарифи — місцевій владі
Уряд на засіданні 9 жовтня схвалив проєкт закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності підприємств у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення ".
За довгою назвою криється проста дія — Кабмін хоче передати місцевій владі право встановлювати тарифи на тепло і водопостачання для компаній, яким поки що тарифи прописує Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ).
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що до 2017 р. НКРЕКУ регулювала тарифи для 97% підприємств комунальної сфери, однак потім почався процес передачі місцевій владі права встановлювати тарифи, в результаті якого в регіони було делеговано право місцевим радам встановлювати тарифи для 207 підприємств з 254, які забезпечують населення теплом, і для 88 компаній з 144, які забезпечують населення водою.
На сьогодні за НКРЕКУ залишилося право регулювати тарифи тільки для 26 підприємств, що забезпечують громадян теплом, і для 53 підприємств-водоканалів. За комісією залишилося і регулювання тільки 2% підприємств в обох сферах. Однак фішка в тому, що це — найбільші підприємства.
Зокрема, НКРЕКУ (поки ще) встановлює тарифи для компаній, які забезпечують теплом практично всі обласні центри, і те саме відбувається і по воді.
Найкраще — ворог хорошого
Автор законопроєкту — Міністерство розвитку громад і територій України — у пояснювальній записці до законопроєкту вказало, що за час, поки тарифи на тепло і воду для цих компаній встановлювала НКРЕКУ, збитки підприємств ТКЕ зросли в 3,2 рази, збитки водоканалів — у два рази. Причина — несвоєчасний перегляд комісією тарифів на послуги компаній, а також невідповідність фактичних обсягів реалізації теплової енергії тим, які були закладені в тарифи. Зокрема, були випадки, коли НКРЕКУ за кілька років спромоглася переглянути лише деякі статті витрат для ТКЕ в тарифах на їхні послуги, а самі розцінки при цьому залишалися незмінними ще з 2008-2009 рр.
Тому в Києві вважають, що у місцевої влади буде більше можливостей привести тарифи до економічно обґрунтованого рівня. Тобто — підвищити їх. Хоча буквально днями міністр розвитку громад Олексій Чернишов заявляв, що для зростання тарифів на комунальні послуги немає ніяких підстав.
Хто за що у відповіді
Автори законопроєкту прописали розподіл обов'язків між НКРЕКУ і місцевою владою. За Нацкомісією залишиться право ліцензувати діяльність виробництва теплової енергії на ТЕС, ТЕЦ, атомних електростанціях і когенераційних установках, а також — розробляти і затверджувати методику формування тарифів на виробництво ними теплової енергії.
А ось місцева влада буде ліцензувати діяльність усіх інших виробників тепла і встановлювати тарифи на послуги з транспортування від виробника до споживача. Причому незалежно від того, де тепло було вироблено — на ТЕЦ, яку ліцензує НКРЕКУ або сама місцева влада.
Іншими словами, якщо навіть НКРЕКУ ліцензуватиме і встановлюватиме тарифи для будь-якої ТЕЦ, то її повноваження по визначенню вартості будуть поширюватися, образно кажучи, тільки до засувки на виході з цієї ТЕЦ. А ось скільки буде коштувати це тепло, поки дійде до квартири споживача по мережах, якими управляє місцева влада, вже буде залежати від чиновників на місцях. Озираючись на досвід тарифоутворення місцевою владою, нескладно здогадатися, що в тариф на поставку тепла при бажанні чиновники можуть закласти все, що побажають.
Що стосується водопостачання, то ліцензуванням діяльності цих компаній будуть займатися місцеві органи влади, і, відповідно, вони будуть встановлювати і тарифи на їхні послуги.
Візьмуть у свої руки
Політичне забарвлення регіонів сьогодні неоднорідне, і таким воно буде і після найближчих виборів місцевих органів влади — десь місцеві ради будуть контролювати коаліції на чолі зі "слугами" або місцевими князьками, а десь "волю громад" почне висловлювати ОПЗЖ. Тобто, якщо цей законопроєкт буде прийнятий, місцеві еліти отримають у свої руки ще один інструмент впливу на виборця — у вигляді важеля регулювання величини тарифу.
Зрозуміло, що в окремих регіонах, де рулять місцеві "міцні господарники" (як, наприклад, у Харкові, Одесі), тарифи будуть більш-менш збалансовані. Однак не виключено, що незабаром ми побачимо, як в деяких областях місцева влада з метою отримати побільше симпатій виборців буде навмисно занижувати тарифи, заробляючи собі політичні бали. Особливо чітко це може проглядатися в регіонах південного сходу України, де велика ймовірність перемоги опозиційних партій, зокрема ОПЗЖ, яка вибудовує свою кампанію на критиці влади, зокрема за тарифи на комуналку. У цьому контексті мова може йти навіть про дуже великі міста, наприклад Запоріжжя.
Чекайте підвищення
За словами Олега Попенка, глави комітету з питань житлово-комунального господарства, благоустрою, екології та охорони навколишнього середовища Громадської ради при КМДА, в існуючому трикутнику "НКРЕКУ — місцева влада — споживачі" Нацкомісія була хоча б мінімально стримуючим фактором і органом, який хоч якось контролював тарифоутворення. Якщо ж його виключити, то чекай зростання тарифів, і дуже часто — необгрунтованого.
"Ми вже маємо величезний досвід тарифоутворення на місцевому рівні, коли в місті Сміла місцева міськрада встановила тариф на 1 Гкал у 2600 грн, що вище середнього по Україні більш ніж на 1 тис. грн. Або історія з Зачепилівською селищною радою в Харківській області, яка в листопаді 2018 р. встановила вартість 1 Гкал на рівні 4255,58 грн. Усе це — наслідки дурних і непрофесійний дій місцевих рад ", — сказав він.
Така ж ситуація, за словами Олега Попенка, і з тарифами на воду: якщо в Запорізькій області — найнижчий тариф на неї (до 20 грн за 1 куб. м), то в Чернігівській — найвищий (близько 62 грн за 1 куб. м). "Ця різниця також наслідки дій і роботи місцевих рад", — сказав він.
Експерт також зазначив, що на місцях — дефіцит професійних кадрів: "Де гарантія, що тарифоутворення буде відбуватися на професійному рівні? Ніякої! Важко знайти професіонала, який буде впроваджувати заходи, які будуть дозволяти знижувати вартість тарифу". Тому всі проблеми комунальних підприємств, що надають послуги ТКЕ і водопостачання, будуть вирішуватися найпростішим способом — за рахунок підняття тарифу. Або ж місцева влада в гонитві за симпатіями виборців буде тримати необгрунтовано низькі тарифи на послуги, заганяючи компанії в збитки.
"Державна політика у сфері тарифів — це коли в їх встановленні беруть участь і міністерство, і НКРЕКУ, і місцева влада", — вважає Олег Попенко.
На його думку, якщо цей законопроєкт буде прийнятий оперативно, то підвищення тарифів на тепло і воду можна буде очікувати вже після місцевих виборів.
