Після США і Бразилії. Як Україна годувала ЄС в минулому році (ІНФОГРАФІКА)
Зараз друга половина січня, і статистики за підсумками всього минулого року для аграрного сектора ще немає. Однак дані, які надходили протягом року, показують, що незважаючи на несприятливі фактори (нестача вологи, дорожнеча добрив), 2019-й, судячи з усього, виявиться черговим рекордним роком для українського АПК.
Наприкінці минулого року міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов у себе в Facebook повідомив про рекордний збір зернових і зернобобових культур в 2019-му - 74,3 млн т з 15 млн га. Причому Україна досягла такого показника ще 28 листопада, тобто цей показник має зрости (не все зібране було враховано). Середня врожайність склала 4,93 т/га (у 2018-му ця цифра була 4,7 т/га).
Але в числі найбільш значущих успіхів українських аграріїв у 2019 р. - не тільки зростання валових показників, але і входження в число провідних постачальників сільгосппродукції в Євросоюз.
Обсяги та квоти
Україна зайняла місце в трійці провідних експортерів аграрної продукції в ЄС. Як зазначається у свіжому випуску щомісячного моніторингового звіту Єврокомісії про стан торгівлі агропродукцией (Monitoring EU Agri-Food Trade: Development until October 2019), в 2019 р. найбільшими експортерами сільгосппродукції в країни Євросоюзу були США, Бразилія та Україна.
З листопада 2018 р. по жовтень 2019-го із США в Європу було експортовано сільгосппродукції на суму 12,3 млрд євро, з Бразилії - на 11,7 млрд євро, з України - на 7,3 млрд євро. Причому за рік найбільш стрімким було зростання експорту з України - на 40,6%, або на 2,1 млрд євро в грошовому вираженні.
В результаті за підсумками року наша країна в рейтингу постачальників продуктів в ЄС піднялася з п'ятої на третю позицію, випередивши Китай (6,2 млрд євро) і Аргентини (5,1 млрд євро).
Американці за рік наростили поставки до Європи на 5,7%, бразильці втратили 2,4%, китайці наростили на 9,5%, аргентинці піввідсотка втратили. На тлі цих цифр Україна зі своїми 40,6% збільшення поставок виглядає особливо яскраво. Причому потенціал далеко не вичерпаний. Всі наші конкуренти по першій п'ятірці свою агропродукцію везуть в ЄС в прямому сенсі з інших сторін планети. А у нас логістичне плече будується за принципом "через кордон перекинути". В умовах, коли транспортні витрати прямують до нуля (а у конкурентів вони величезні), гріх показувати результати гірше першого місця.
У перелік агропродукції, яку наша країна експортувала, увійшли зернові, олійні культури, цукор, молочні продукти, м'ясо, яйця, фрукти, овочі, алкогольні напої, кондитерські вироби, сигарети. В найбільших обсягах в Європу їдуть такі українські аграрні товари, як зернові, олія, насіння та плоди олійних культур, м'ясо та субпродукти птиці, плоди, горіхи та цедра.
Аналізуючи всю цю статистику, варто враховувати, що більшу частку агропродукції в ЄС наші компанії поставляють в рамках квот на безмитний експорт. Причому за деякими видами продуктів у минулі роки ці квоти вичерпувалися дуже швидко - буквально за місяць-два. Тому аграрне відомство постійно веде переговори з Єврокомісією про збільшення квот. Зазвичай європейці йдуть назустріч.
Якщо говорити про 2019-й, то Україна за станом на 24 грудня повністю використала квоти на безмитний експорт агропродовольчої продукції в ЄС з 12 груп товарів: мед, цукор, крупи та борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, пшениця, кукурудза, м'ясо птиці, вершкове масло, оброблена продукція зернових і крохмаль.
Також з жовтня 2017 р. строком на три роки почали діяти додаткові квоти на вісім груп товарів: мед, крупи та борошно, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, овес, пшениця, ячмінь і кукурудза. Станом на кінець грудня 2019 р. з додаткових квот було закрито чотири: мед, оброблені томати, а також пшениця та кукурудза.
Україна асоціюється з зерновими та олійними культурами. Останні 15-20 років у нашій країні дійсно спостерігається бум нарощування виробництва зростають площі кукурудзи, пшениці, сої, ріпаку, соняшнику. Хоча соняшник переробляється в основному усередині країни, ми експортуємо великі обсяги олії. Це дозволило значно наростити експорт агропродовольчої групи товарів, яка зараз займає 40% від загального експорту продукції з України.
Але з'являються нові позиції - продукти переробки. В Україні закладена хороша основа для первинного сільськогосподарського виробництва, на базі якої поступово починають розвиватися і виходити на зовнішній ринок переробні компанії.
Проблема в тому, що завоювати закордонні ринки, навіть просто вийти на них - дуже складно. Потрібно докладати зусилля - це маркетинг, створення брендів для кінцевого споживача в країнах, куди ми хочемо експортувати, формування довіри до продукту, його якості і безпеки.
Олійний успіх і органічна перспектива
Стабільно непоганий урожай олійних культур є хорошою основою для виробництва продукції з них. Так, тільки за сім місяців 2019-го Україна поставила за кордон 3,8 млн т соняшникової олії і 238 тис. т соєвого. Це, відповідно, на 16 і 81% більше у порівнянні з аналогічним періодом 2018-го. За оцінками Держстату, сьогодні Україна займає перше місце в світі з експорту соняшникової олії. А тепер згадаємо, що 16 січня був прийнятий законопроект № 1210, який, крім іншого, скасувала так звані "соєві правки". Які, будучи прийнятими два роки тому, скасували бюджетне відшкодування ПДВ при експорті олійних культур: сої, ріпаку та соняшнику.
Наслідком стало зменшення посівних площ під сою і падіння цін на неї. Тепер же "соєві правки" скасовані, бюджетне відшкодування ПДВ повернуто. І виробники олійних культур, і насамперед сої, готуються знову значно розширювати посівні площі під них. А значить, буде рости і експорт.
Крім рослинних олій Україна експортує в ЄС ще і насіння і плоди олійних рослин. Зокрема - насіння соняшнику, ріпаку, сої та льону. Після переробки з них отримують масла, біопаливо, тканина, мило або ж безпосередньо додають у їжу.
Реалізація насіння олійних культур за перше півріччя 2019 р. зросла на 30,5% порівняно з січнем-червнем 2018-го. Всього було продано 5,4 млн т насіння. В тому числі 3,7 млн т насіння соняшнику, 1,58 млн т бобів сої, 144,9 тис. т насіння ріпаку. Від її реалізації Україна за перші шість місяців 2019-го отримала $231 млн.
Також на прилавках європейських маркетів часто можна побачити м'ясо та субпродукти птиці, поставлені з України. Так, у першому півріччі 2019-го експорт м'ясної продукції зріс майже на 20% - до $364 млн порівняно з аналогічним періодом 2018-го. Лідери в цій категорії експорту - курятина, баранина, свинина і ковбасні вироби.
Скоро в Європі стане ще більше українського м'яса птиці. У середині минулого року наша країна досягла домовленостей з ЄС про поступове збільшення квот для українських експортерів м'яса птиці з 20 до 70 тис. т в рік.
Замикають топ-5 українських продуктів, що експортуються до ЄС, плоди, горіхи та цедра. Садівники в останні роки активно нарощують обсяги виробництва фруктів, ягід, а насамперед - волоських горіхів. Як результат, Україна поступово перетворюється на одного з основних гравців на світовому ринку цієї продукції. Виручка від експорту фруктів і горіхів з України в лютому 2019-го виявилася рекордною за всю історію, досягнувши $24,8 млн. Крім волоських горіхів найчастіше в Європу поставляються свіжі яблука і заморожені ягоди.
Що ж стосується перспектив українського аграрного експорту в ЄС, то самі європейці говорять про хороші шанси нашої країни наростити експорт продукції з доданою вартістю, особливо це стосується сегменту органічних продуктів. Про це йшлося в Берліні на 85-й міжнародній аграрній виставці "Зелений тиждень", яка вважається своєрідним "аграрним Давосом".
Так, гендиректор Waren-Verein der Hamburger Borse e. V. Хелена Мельникова зазначила, що пора думати про тих споживчих тренди, які будуть через 10 років. "Вже сьогодні споживачі цікавляться, звідки походить той чи інший товар, ланцюжком створення продукції від ферми до столу, тому на ці тренди потрібно орієнтуватися. В Україні ще кілька років тому була не дуже хороша репутація щодо харчової продукції, проте ситуація змінюється, потрібно докладати зусиль для формування впізнаваності українських товарів", - сказала вона.
У свою чергу, представник компанії Monolith Deutschland Vertriebs GmbH Андреас Урих акцентував, що торгівля, і особливо німецька торгівля, не знає, що таке компроміс, тому як би складно не було, потрібно отримувати відповідні сертифікати якості. "Це стосується не тільки готової продукції, а всього ланцюга постачання. І це те, чого не вистачає українським виробникам", - резюмував він.
Основними пріоритетами аграрної політики в Україні на сьогодні є земельна реформа, високий рівень безпеки харчової продукції, а також розвиток сільських територій.
Однозначно, у пріоритеті - завершення земельної реформи. Від цього залежатимуть всі інші напрями розвитку українського агросектору. Немає сенсу дискутувати про врожай або логістики без розуміння, що буде з основним активом - землею.
Якщо говорити про безпеку харчової продукції, то в даному випадку пріоритетом стає безпека споживачів. Незалежно від того, продукція йде на внутрішній ринок або експортується, вимоги до якості повинні бути однакові.
Що стосується розвитку сільських територій, то Україна торгує з Німеччиною не тільки зерновими. У топ-5 продуктів входить той же мед. Його виробляють сотні тисяч дрібних пасічників по всій Україні. Тому розвиток виробництва меду або ягід і торгівлі цими продуктами - це також і розвиток сільських територій, потенційні робочі місця і податки.
