Транзитна зрада. Чому навіть угорці хочуть російський газ в обхід України

Транзит газу: угорсько-російський союз

Угорська компанія MVM Group уклала з "Газпром експортом" два нових 15-річних контракти на поставку російського газу в Угорщину, сумарний обсяг угоди — 4,5 млрд куб. м газу на рік.

Важлива складова нових контрактів — це так звана "диверсифікація маршрутів постачання", яка передбачає, що газ йтиме в Угорщину в обхід України. Передбачається, що вже з 1 жовтня цього року Угорщина почне отримувати газ від "Газпрому" через "Турецький потік" і газопроводи Південно-Східної Європи, і по цьому маршруту буде транспортуватися 3,5 млрд куб. м газу на рік. Решта 1 млрд куб. м газу підуть в Угорщину через Австрію.

Підписання цього контракту викликало різко негативну реакцію української влади, адже це веде до зниження обсягу транзиту російського газу через територію України. Генеральний директор "Оператора ГТС України" Сергій Макогон заявив, що обхідний маршрут значно довший і поставка по ньому не може бути дешевшою, ніж українським маршрутом, по якому він поставлявся безперебійно протягом десятиліть. "Але "Газпром" вдало ховає транспортні витрати в кінцеву ціну газу. Фінальна мета Кремля — незважаючи на витрати, повністю позбавити Україну транзиту, щоб посилити політичний та мілітарний тиск на Україну", — написав він на своїй сторінці в Facebook.

Тим часом Європейська комісія заявила, що проведе оцінку можливих наслідків нового контракту Угорщини і "Газпрому" і перевірку на предмет відповідності цього контракту правилам Євросоюзу.

Відщипнули шматочок

Президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар пояснив, що Угорщина давно і щільно сидить на поставках енергоносіїв з Росії, при цьому не тільки газу, але й нафти і ядерного палива. Прем'єр Віктор Орбан, що знаходиться при владі, в обмін на лояльність до Росії отримує від неї дешеві енергоносії, і це дає йому можливість купувати симпатії виборців, знижуючи їм напередодні виборів тарифи. "Тому на чергових виборах Орбан перемагає, а Угорщина — збільшує свою залежність від Росії", — зазначив експерт.

Однак, за словами Гончара, транзит через Україну російського газу для Угорщини не припиниться повністю з 1 жовтня — з дати, коли почне діяти новий контракт між Угорщиною і "Газпромом". Справа в тому, що "Балканський потік" — відгалуження від "Турецького потоку", по якому газ повинен іти з Туреччини в Угорщину через Болгарію і Сербію, — ще не укомплектований компресорними станціями достатньої потужності, щоб прокачувати заплановані обсяги. Постачальником обладнання є американська компанія Solar Turbines, яка побоюється потрапити під американські ж санкції. Таким чином, якщо США збережуть лояльну позицію по відношенню до цього газопроводу, то тільки в такому разі обладнання буде поставлене і "Балканський потік" зможе запрацювати на повну потужність протягом півроку-року.

Що стосується прокачування 1 млрд куб. м газу в Угорщину з боку Австрії, то мова йде про постачання газу з хаба "Баумгартен", пояснив Гончар. Однак на цей газовий хаб, розташований на кордоні Словаччини і Австрії, ресурс йде через Україну і Словаччину. Ця частина поставок в Угорщину буде йти не безпосередньо через українсько-угорський кордон, а окружним шляхом — через Словаччину, Австрію і потім в Угорщину.

Про те, що угорський транзит не піде з України повністю, побічно свідчать і показники перекачування газу в цьому році: при тому що контракт передбачає поставку 4,5 млрд куб. м газу в рік, тільки за січень-серпень через українсько-угорський кордон було прокачано 6,1 млрд куб. м.

По суті своїм контрактом Угорщина змогла тільки трохи "відщипнути" від транзитного потоку через Україну — близько 9,5 млн куб. м на добу.

Європейці побудували альтернативу

При цьому слід нагадати, що "Турецький потік" після його запуску в січні 2020 року вже призвів до того, що через Україну припинилися поставки газу для Болгарії і Туреччини — вони стали отримувати ресурс саме з цього газопроводу.

Але набагато більший обсяг транзиту з України здатна прибрати в майбутньому перша нитка "Північного потоку-2": в разі її запуску він буде знижений приблизно на 61 млн куб. м на добу. У підсумку, якщо зараз (у вересні цього року) через Україну транзитом проходить в добу 90-93 млн куб. м російського газу, то "Північний потік-2" разом з "Турецьким потоком" скоротять обсяг транзиту до 20-23 млн куб. м на добу. Для порівняння: в такій же період 2019 р. добовий транзит російського газу через Україну становив близько 250 млн куб. м на добу.

На сьогодні основним транзитним потоком з України в Європу залишився найпотужніший колись напрямок — на Словаччину. За словами Михайла Гончара, словакам найзручніше отримувати газ саме через Україну, але якщо раптом транзит російського газу через нашу країну буде повністю зупинений, то Словаччина від цього не постраждає: зробивши висновки з газової кризи 2009 р., вона відпрацювала технологію газопостачання таким чином, щоб отримувати газ з Чехії та Австрії.

Те ж стосується і Чехії — вже до 2015 р. її ГТС мала інтерконектори з Польщею, Австрією, Німеччиною і Словаччиною, і таким чином може отримувати газ як з боку Словаччини (тобто через Україну), так і газ, який прийде в Європу по обом "Північним потокам".

Підсумовуючи, зазначимо, що угорські контракти з "Газпромом", звичайно, стали ще одним ударом по позиціях України як транзитера газу, проте кардинально ситуацію не змінили. Угорщина відстоює свої національні інтереси, отримуючи вигоду з політичної дружби з Кремлем, а Києву на перспективу залишаться тільки ті обсяги прокачування, які дійсно будуть потрібні європейцям, причому з урахуванням всіх вигод, які їм може запропонувати Кремль, незалежно від того, чи буде паливо поставлене "по найкоротшому шляху" через Україну або ж по інших газопроводах.