Розворот курсу. Чому долар іде вгору, не помічаючи траншу МВФ

Національна валюта за останні два тижні демонструє стійку тенденцію до девальвації. Якщо станом на 10 листопада на міжбанківському ринку її курс щодо долара становив 26,085—26,105 (купівля та продаж відповідно), то надвечір 24 листопада на міжбанку долар купувався по 26,98 грн, а продавався — вже за 27 грн.

При цьому на табло обмінників вже в обід 24 листопада курс продажу готівкового долара навіть перевищив позначку 27 грн.

"Нічого критичного"

Проте експерти не бачать причин для тривоги у нинішній ситуації, оскільки ця девальвація є плавною.

"Я не бачу якихось трагедій. Курс рухається туди-сюди, але нічого критичного я в цьому не бачу", — вважає експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, і пропонує згадати, що у бюджеті на цей рік курс долара закладено на рівні 29,2 грн.

Девальвація в межах однієї гривні — це не сильна девальвація, це волатильність, мінливість курсу, і жодних передумов для серйозного падіння нацвалюти на сьогодні немає, вважає фінансовий аналітик Олексій Кущ.

"Але ні з точки зору платіжного балансу, ні з точки зору резервів Національного банку, відтоку інвестицій, показників банківської системи — немає жодних передумов для серйозної девальвації", — сказав він.

При цьому Олексій Кущ зазначив, що тиждень тому НБУ ухвалив рішення з 1 грудня підвищити ліміт відкритої довгої та короткої валютної позиції банків з 10% до 15% від їхнього регулятивного капіталу. "Якщо НБУ збільшує валютну позицію банків до таких великих розмірів, то він і розширює можливості банків проводити спекуляції на валютному ринку. А це означає, що НБУ не бачить серйозних ризиків для курсу гривні", — пояснив фінансовий аналітик.

Причини розвороту гривні

Сьогоднішній рух гривні — це повернення її на круги своя, вважає Олег Пендзин. Він нагадав, що станом на кінець липня долар продавався по 27,4 грн, але потім нацвалюта стала зміцнюватися до максимальної позначки на початку листопада.

Причина в тому, що Україна в цей період реалізовувала на зовнішні ринки великі партії зерна і це давало великий приплив валюти. Крім того, у серпні Україна отримала від МВФ $2,7 млрд (в еквіваленті), спромоглася провести за рахунок цих коштів у вересні виплати за зовнішніми боргами, і державі не довелося виходити на ринок і купувати валюту для цих виплат.

Вплив експорту зерна на зміцнення гривні підтверджує і виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук. За його словами, спостерігалося навіть збільшення продажів зернових за кордон, яке було пов'язане з тим, що експортери розуміли: такі високі ціни на зерно не будуть вічними і знижуватимуться.

Крім того, на користь зміцнення гривні відігравало й те, що на початку листопада НЕК "Укренерго" успішно розмістила 5-річні єврооблігації на суму $825 млн.

"Але було чітке розуміння, що девальваційні тенденції повертатимуться", — зазначив Боярчук.

Одна з причин різкого розвороту гривні у бік девальвації — потенційні ризики через можливе військове вторгнення Росії в Україну. "Дуже багато навколо цього розмов, і всі розуміють, що така ситуація на валютному ринку зумовлена тим, що всі намагаються виводити валюту", — зазначив експерт.

А на думку Олексія Куща, сьогоднішнє ослаблення гривні пояснюється двома факторами — інтенсивними закупівлями вугілля за досить високими цінами, а також частковим виходом нерезидентів із ОВДП.

Другий фактор має кілька причин. Перша — нерезиденти чекали на підвищення облікової ставки Нацбанку і, відповідно, збільшення прибутковості ОВДП на первинному ринку. Проте НБУ облікову ставку залишив на місці. "Тому нерезиденти вважають, що нинішній рівень прибутковості з ОВДП вже не компенсує ризиків в Україні. Плюс активізація ризиків усередині країни: "Вагнергейт", загроза нового Майдану, енергетична криза, економічне падіння, пандемія, розхитування президентського крісла під Володимиром Зеленським. Все це створює негативний психологічний фон для фінансових спекулянтів, а вони, як правило, йдуть першими. Фінансові спекулянти — це своєрідні щури на фондовому ринку", — пояснив Кущ.

Однак вихід інвесторів з ОВДП поки що відбувається не в тих обсягах, щоб це могло викликати серйозну тривогу. "Якщо відтік буде на рівні кількох десятків мільярдів гривень хоча б протягом місяця, тоді це буде суттєво. А поки що це просто один із дзвіночків", — зазначив фінансовий аналітик.

До того ж, цілком можливо, що в грудні НБУ підніме облікову ставку, і тоді нерезиденти почнуть повертатися на український ринок.

Грошей МВФ ринок не помітив

На початку цього тижня Міжнародний валютний фонд (МВФ) вирішив виділити Україні черговий транш у розмірі $700 млн (в еквіваленті). Однак звістка про прихід цих грошей в Україну на курс зовсім не вплинула — крива, яка відбиває тренд на девальвацію, навіть не здригнулася.

Олег Пендзин пояснив, що гроші від МВФ і не могли вплинути на курс, оскільки більша частина траншу піде в міжнародні резерви НБУ, а там зараз і так еквівалент 32 млрд доларів.

А на думку Дмитра Боярчука, вливання $700 млн могло б теоретично вплинути на курс у бік зміцнення, але в цьому випадку домінував інший чинник — напруга довкола ситуації з Росією.

Яким буде курс до Нового року

Експерти не очікують значної зміни курсу. Дмитро Боярчук прогнозує до кінця року – 27,7 грн за долар, середній курс на 2022 р. – ті ж 27,7, а на кінець наступного року – 28 грн. "Ми не очікуємо значного обвалу курсу. Якщо дивитися на фундаментальні фактори, тобто помірний девальваційний тиск на гривню. Але якщо не розглядати шокові сценарії, які можуть бути, то це буде просто помірне ослаблення", — сказав він.

На думку Олексія Куща, до кінця року нацвалюта не повинна девальвувати нижче за 27 гривень за долар, але можливий короткостроковий вихід за цю позначку.

Такої ж думки дотримується і Олег Пендзин, його прогноз до кінця року – ті самі 27 грн/$.

Залишається додати, що після Нового року ймовірність вищезгаданих "шокових ситуацій" зростає — багато залежатиме від характеру зими і того, чи вистачить Україні запасів газу, щоб не витрачати валюту на його імпорт.