Порахували і заплакали. Скільки грошей втратить бюджет через антитютюнові законопроєкти
Твердження про те, що бюджет буде економити гроші на лікуванні курців, досить сумнівне, а пункт про розширення експортних можливостей викликає ще більше питань
Проєкт закону "Про внесення змін у деякі закони України щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну" №2813, а також ще чотири альтернативних проєкти, найімовірніше, не будуть прийняті. Автор цього документа, народний депутат з фракції "Слуги народу" Лада Булах на засіданні комітету ВР з питань здоров'я нації внесла пропозицію відхилити всі документи і створити робочу групу з розробки єдиного законопроєкту. Комітет це рішення підтримав. Мотивуючи свою позицію, Булах зазначила, що відкликання всіх проектів стало наслідком листа Асоціації міст України. Вона не повідомила, що саме було сказано в цьому листі, але воно опинилося в нашому розпорядженні. З нього випливає, що введення уніфікованої упаковки сигарет і заборона на їх викладення на вітринах призведуть до недонадходження до бюджету України 15,3 млрд грн, а сам проєкт №2813 поданий з низкою порушень.
Буквально кілька днів тому Булах і активісти антитабачної громадської організації "Життя" провели під Офісом президента акцію на підтримку проєкту №2813. Цей та альтернативні проєкти закону, крім іншого, спрямовані на заборону брендування сигарет (всі пачки повинні бути уніфіковані), збільшення медичного попередження на кожній пачці до 65% площі (зараз 45%), заборона на видиму викладку сигарет на вітринах торгових точок, заборона продажу (крім експорту) пачок з округлими і скошеними краями і заборона продавати сигарети особам, які не досягли 21 року (зараз 18).
За словами депутатів і активістів, такі заходи істотно поліпшать здоров'я нації, а проєкти законів повністю відповідають Рамковій конвенції Всесвітньої організації охорони здоров'я з боротьби з тютюном і "тютюновій" директиві ЄС.
Однак з'ясувалося, що ініціатива вдарить по легальному тютюновому ринку України, але не допоможе українцям вести здоровий спосіб життя.
Перестаралися
Організація "Життя" вже пропонувала парламентаріям прийняти законопроєкти №2830 і №4030, які забороняли викладку і скошені краї пачок (не тільки на продаж, але і на виробництво, в тому числі на експорт). Однак у Верховній Раді ініціативу не підтримали - депутати визнали її недостатньо ефективною і навіть небезпечною для економіки.
Новий же законопроєкт №2813 вирішили відкликати самі автори, не виносячи його на розгляд Ради.
Зокрема, проблемою стало те, що законопроєкт №2813 не повністю відповідає вимогам Рамкової конвенції ВООЗ (РКБТ) і Директиви 2014/40/ЄС.
Так, РКБТ свідчить, що країни повинні робити все, щоб упаковка сигарет не стимулювала продаж обманним шляхомабо який вводить в оману. Водночас там немає нічого про заборону на брендинг - це виходить за рамки концепції, оскільки бренд не є хибним посилом за визначенням.
Директива ЄС №40 також багато уваги приділяє упаковці, зокрема, місцю та займаній площі медичних і інших попереджень на упаковках, але теж не містить заборони на розміщення бренду.
"Медичні попередження повинні покривати всю поверхню одиничної пачки або зовнішньої упаковки, відведену для них", - йдеться в Директиві, важливим тут є те, що ці попередження мають покривати не всю пачку (саме приклад такої пачки активісти показали під Офісом президента), а тільки ту площу, яка для них призначена, а саме до 65%. РКБТ ж говорить, що площа попереджень повинна становити 30-50%. І Україна цю вимогу вже виконала.
Заборона на викладку сигарет на вітринах взагалі не згадується в європейській Директиві. У свою чергу, в РКБТ зазначено, що неповнолітнім заборонено брати і давати сигарети в руки, але тут немає прямої вказівки "развидеть".
Заборони на брендинг і викладку мотивовані тим, щоб зробити сигарети непривабливими для споживачів, особливо для молоді. Але за підсумками соцопитування компанії Info Sapiens з'ясувалося, що рішення почати курити через привабливий вигляд пачок цигарок було прийняте лише 2% українців і 0% (нуль) молоді.
Що стосується віку курців, то про це в РКБТ також нічого не сказано. А Директива ЄС свідчить, що це відноситься до суверенного законодавства кожної окремої країни. Тому у парламентаріїв виникли питання до авторів законопроєкту, які пропонували підняти вік продажу сигарет з 18 до 21 року. Повноліття в Україні настає з 18 років, а значить, саме в цьому віці людина отримує всі права громадянина включно з правом купувати сигарети.
Щодо заборони на продаж пачок сигарет з округлими і скошеними краями в РКБТ не сказано нічого. А у преамбулі до Директиви ЄС говориться наступне: "Коли передбачена кубовидна форма одиничної пачки, округлі або скошені краї вважаються прийнятними, якщо медичне попередження охоплює площу поверхні, еквівалентну площі на одиничній упаковці без таких країв". Простіше кажучи, виробляти і продавати пачки зі скошеними краями в ЄС не заборонено.
Взагалі, боротьба з поширенням куріння в Європейському Союзі ведеться досить м'яко. "Ця Директива не змінює зобов'язання поважати фундаментальні права і правові принципи, закріплені у Хартії фундаментальних прав Європейського Союзу. Ця Директива впливає на кілька фундаментальних прав. Тому необхідно, щоб обов'язки, покладені на виробників, імпортерів і розповсюджувачів тютюнових виробів та супутніх продуктів, не тільки гарантували високий рівень охорони здоров'я та захисту споживачів, але й охороняли всі інші фундаментальні права і були пропорційними щодо злагодженого функціонування внутрішнього ринку", - йдеться в директиві ЄС.
Крім того, документ свідчить, що держави-члени не можуть забороняти або обмежувати введення в обіг тютюнових виробів або супутніх товарів, які відповідають цій Директиві.
І нарешті, країни можуть вводити додаткові обмеження, але при цьому вони "не можуть бути довільною дискримінацією або прихованим обмеженням торгівлі між державами-членами". З урахуванням того, що в ЄС пачки зі скошеними краями не заборонені, але їх заборонить в Україні, це і буде прихованим обмеженням торгівлі.
Після того як під час обговорення стали помітні протиріччя між змістом законопроєкту №2813 і заявленою метою авторів, було прийняте рішення зняти його з розгляду.
Мільярди на вітер
До кожного законопроєкту депутат зобов'язаний додати пояснювальну записку, в якій, крім іншого, він повинен вказати, як його ініціатива позначиться на держбюджеті країни. Документація проєкту №2813 говорить: "Реалізація законопроєкту не потребує фінансових витрат з державного бюджету України. Законопроєкт сприятиме зменшенню захворюваності та смертності від неінфекційних захворювань, допоможе заощадити витрати з державного бюджету на лікування. Запровадження вимог ЄС щодо маркування та змісту тютюнових виробів розширить можливості експорту тютюнових виробів і призведе до зростання надходжень до бюджету".
Однак твердження про те, що бюджет буде економити гроші на лікування курців, досить сумнівне, а пункт про розширення експортних можливостей викликає ще більше запитань.
У листі Асоціації міст України (АМУ) сказано, що насправді ніяких соціально-економічних обґрунтувань автори законопроєкту не привели, хоча були зобов'язані. І тому АМУ зробила це сама, використовуючи свої дані, а також дані авторитетної компанії PricewaterhouseCoopers (PwC), яка стверджує, що якщо буде запроваджено єдиний стандарт упаковки (ЕСУ, тобто заборона на брендування), то втрати держбюджету України можуть становити 15,3 млрд грн.
Зазначимо, що в країнах, де був впроваджений ЕСУ, курців дійсно стало менше, однак їхня кількість зменшилася незначно - в межах статистичної похибки. І мова в даному випадку йде про споживачів легальних сигарет. Однак жорсткі заборони на легальну продукцію ведуть до зростання контрабанди і контрафактного виробництва - ці сигарети дешевші, тому курці переключаються на них, але не будуть палити менше.
АМУ у своєму листі також підкреслює, що надходження до місцевих бюджетів від ліцензій на право торгувати підакцизними товарами, до яких відносяться сигарети, в січні-квітні цього року становили 75% всіх зборів за ліцензії. З 71 597 ліцензій 30 236 були видані на торгівлю саме тютюновими виробами (40%). Всі ліцензії дали місцевим бюджетам 233,7 млн грн, і тільки тютюнові - 163,1 млн грн. Проаналізувавши досвід країн, які запровадили ЕСУ, таких як Білорусь, Молдова та Росія, Асоціація наводить кількість закритих там торгових точок - 25-30%. Такий варіант розвитку подій імовірний і в Україні, якщо буде прийнятий законопроєкт, який не відповідає РКБТ та Директиві Євросоюзу.
Таким чином, якщо проєкт закону №2813 все-таки буде прийнятий, то протягом 2020-2025 рр. одні тільки місцеві громади, за підрахунками АМУ, можуть втратити 1,2 млрд грн, з яких:
- акцизний податок на роздріб - 987 млн грн,
- плата за ліцензії - 115 млн грн,
- ПДФО - 90 млн грн,
- єдиний податок - 50 млн грн.
Замкнуте коло
Згідно з регламентом Верховної Ради проєкти законів, які профільні комітети пропонують відхилити, все одно повинні пройти перше читання. Найімовірніше, депутати прислухаються до комітету з питань здоров'я нації і самих авторів законопроєктів і проголосують за зняття цих документів з розгляду.
Після, як сказала Булах, буде створена робоча група для розробки єдиного антитютюнового проєкту закону. З великою часткою ймовірності можна припускати, що в новий проєкт потраплять ті ж норми, які вже були розкритиковані і визнані згубними для економіки.
Найдивніше в цій антитабачній епопеї те, що авторитетні міжнародні організації, які вимагають обмежити поширення легальних тютюнових виробів, водночас вимагають боротися з контрабандою та контрафактом. Також вони вимагають будувати систему охорони здоров'я для допомоги залежним від тютюну. Але саме цьому в Україні майже не приділяється увага.