Ображені банкіри. Чим обернеться для України російський позов в Стокгольмський арбітраж
Причиною для звернення до арбітражу стали санкції, які українські власті ввели проти дочірньої структури Зеба в Україні - "Промінвестбанку". Російський банк заявив, що, запровадивши санкції проти "Промінвестбанку", Україна порушила міжурядову угоду про заохочення та взаємний захист інвестицій, підписану в 1998 р.
У позові ВЕБ вимагає, щоб Україна компенсувала йому втрати, завдані санкціями проти "Промінвестбанку". Свої інвестиції в розвиток цієї дочірньої структури (ВЕБ купив Промінвестбанк в 2008 р.) росіяни оцінили в $2,7 млрд, а збитки від санкцій - в сотні мільйонів доларів. Однак точної суми збитків поки назвати не готові - вони сподіваються їх підрахувати за допомогою професійних оцінювачів з міжнародною репутацією.
Ключовий акцент ображені росіяни роблять на міжурядовій угоді про заохочення і захист інвестицій. "За останні кілька років українська влада порушила всі гарантії, які сама ж надала в інвестиційній угоді", - заявив представник Зеба Ігор Краснов.
Він повідомив, що раніше банк направляв в Україну письмове повідомлення про виникнення спору і пропонував провести переговори про його врегулюванні. Однак, по всій видимості, досягти взаєморозуміння не вдалося.
Нагадаємо, що з 23 березня 2017 р. у виконання рішення РНБО й указу президента Національний банк України ввів санкції проти російських банків з державним капіталом, і їхньою метою було запобігти висновок з банків капіталів за межі України. Крім "Промінвестбанку" під санкції потрапили також Ощадбанк, ВТБ Банк, ВиЭс Банк БМ Банк. Цим фінустановам було заборонено здійснювати ряд операцій на користь материнських структур: надавати кредити, розміщувати депозити, купувати цінні папери, розміщувати кошти на кореспондентських рахунках. Також банкам з російським державним капіталом заборонили виплату дивідендів, відсотків, повернення міжбанківських кредитів або позик, коштів з кореспондентських рахунків, субсидованого боргу і розподіл прибутку і капіталу.
За словами фінансового аналітика Олексія Куща, заявлені Вебом збитки - це вилами по воді писані цифри. "Можна обґрунтувати і мільярди, все залежить від того, що сюди включити: прямі втрати, непрямі, репутаційний збиток, втраті потенційного доходу. У цих методиках дуже багато умовного, і обгрунтувати збитки можна від сотень мільйонів до мільярдів. Тому все буде залежати від суду - чи визнає хоч якісь збитки, а якщо визнає, то будь - обґрунтованими", - сказав він.
На думку аналітика, багато чого буде залежати від позиції Національного банку України - наскільки чітко були розроблені регламенти по введених проти російського банку обмеженням. "В суді будуть оцінювати, наскільки заходи проти російських банків відповідали законодавству, не були вони дискримінаційними по відношенню до конкретного банку. А нам потрібно буде довести, що у нас були розроблені чіткі регламенти щодо російського капіталу і вони були застосовані на підставі загальної практики", - сказав Олексій Кущ.
При цьому він вказав на можливу слабкість української позиції - якщо росіянам вдасться довести, що відносно іншого російського капіталу, проти якого повинні були бути застосовані санкції, вони застосовані не були. На думку експерта, позов Зеба може бути тестовим, тобто подачу позовів від інших потрапили під санкції російських держбанків виключити не можна.
У свою чергу, адвокат адвокатської фірми GORO legal Сергій Тягни в коментарі "ДС" зазначив, що укладена 1998 р. Угоду про заохочення та взаємний захист інвестицій дійсно передбачала комплекс заходів по захисту інвестицій однієї держави учасника на території іншої. Більш того, в сучасному світі діє багато інших міжнародно - правових актів, якими врегульовані питання захисту іноземних інвестицій. "Але при цьому залишається очевидним той факт, що за час, що минув з дати укладення цієї угоди час ситуація у світі в цілому і у відносинах між Україною і РФ значно змінилася. І практично повністю через грубе порушення норм міжнародного права з боку РФ", - зазначив адвокат.
За його словами, міжнародне співтовариство визнало такі найбільш відомі факти грубого порушення Росією норм міжнародного права: незаконна анексія Криму, збитий на Донбасі російськими військовими цивільний літак малайзійської авіакомпанії, розміщення Росією на території Донецької та Луганської областей своїх регулярних військових формувань, захоплення українських військових судів в Керченській протоці.
Сергій Тягни нагадав про те, що Росія була визнана країною-агресором і на неї міжнародним співтовариством були накладені санкції. І Україна, як постраждала від агресії з боку Росії держава, просто зобов'язана забезпечувати зі свого боку санкційне тиск на компанії, що мають належність до РФ, які можуть виступати джерелом фінансування агресії проти України. "У тому числі - і за допомогою введення певних обмежень на діяльність фінансових установ з російським капіталом, які пов'язані з російськими корпораціями, внесеними санкційні списки, а зокрема Банк ВЕБ. Більш того, якщо б Україна не робила б таких заходів, то це б викликало низку запитань з боку інших держав - учасників санкційної коаліції", - сказав він.
На думку Сергія Тягни, подача позову Вебом не несе значних ризиків для України. "Арбітражний інститут Торгової палати Стокгольма - це міжнародний арбітражний орган з дуже високою репутацією, і він буде дуже ретельно розглядати всі обставини справи, що фактично робить неможливим прийняття рішення на користь РФ", - сказав він, зазначивши, що ймовірність програшу України - мінімальна.
Адвокат додав ,що терміни розгляду справ в даному арбітражному суді не лімітовані. "Регламент Суду передбачає можливість застосування скорочених строків розгляду справ, але тільки при згоді обох сторін, а його, швидше за все, не буде", - вважає юрист.