Чим більше — тим краще. Що таке мережевий ефект в економіці

Мережевий ефект — це явище в економіці, коли цінність будь-якого товару або послуги для одного користувача безпосередньо залежить від кількості інших користувачів цього ж товару або послуги.

Класичний приклад мережевого ефекту — телефонізація або тепер уже мобільний зв'язок: чим більше людей користується нею, тим цінніша ця послуга для нового користувача, оскільки дозволяє зв'язатися з великою кількістю людей.

Щоб ефект мережі спрацював, кількість її учасників має досягти певного рівня. Після досягнення цієї межі залучення нових клієнтів спрощується, оскільки нові користувачі вже самі будуть вважати, що цінність від перебування в мережі вища, ніж вартість витрат на участь в ній — саме через розширення мережі. Цей феномен зростання споживчої цінності можна проілюструвати прикладом збільшення чисельності клієнтів мобільного зв'язку: як тільки їх число досягло певного рівня, ставати користувачем мобільного зв'язку стало набагато вигідніше хоча б тому, що мобільні телефони вже є у великої кількості людей, а оператори мають можливість знизити тарифи. Так, мобільні телефони стали купувати навіть пенсіонери, відчувши переваги мобільного зв'язку, який може забезпечити спілкування з родичами і знайомими, які вже володіють мобільниками, в будь-який час і в будь-якому місці.

Тому ключовим завданням бізнесу, який працює на ринку, де є мережевий ефект, стає досягнення критичної маси користувачів або клієнтів. Після цього база клієнтів буде певною мірою збільшувати себе сама.

Вираз "мережевий ефект" популяризував Роберт Меткалф — один з творців сімейства технологій пакетної передачі даних між пристроями для комп'ютерних і промислових мереж.

Мережевий ефект підраховується на основі так званого "закону Меткалфа", який стверджував, що цінність мережі зростає пропорційно квадрату числа її користувачів. Тобто якщо кількість користувачів подвоюється, то ефект від мережі зростає вже вчетверо.

Багато компаній, ринкова вартість яких обчислюється мільярдами доларів, були побудовані саме завдяки мережевому ефекту — вони створили маркетплейси, які стали сполучною ланкою між споживачами послуг (або покупцями товарів) і продавцем (або продавцями). Наприклад, Amazon став майданчиком, де можуть зустрічатися продавці і покупці. При цьому низькі ціни на товари, які забезпечувалися відсутністю посередників, привертали все більшу кількість покупців, а все більша кількість покупців, у свою чергу, залучала ще більше продавців.

Інший приклад успішного бізнесу з використанням мережевого ефекту — компанія Uber, яка на початку залучала незалежних водіїв, обіцяючи їм гарантований потік клієнтів, а клієнтам, які шукають таксі, — що вони обов'язково знайдуть водія. Чим більше водіїв змогли заробити за допомогою Uber, тим більше їх користувалося цим додатком. А чим більше в мережі було водіїв, тим більше клієнтів-пасажирів вони отримували.

Один з найяскравіших прикладів мережевого ефекту — компанія Facebook, яка була створена як соціальна мережа тільки для студентів Гарвардського університету, потім її аудиторія розширилася і на інші університети Бостона, потім — на навчальні заклади США. В кінцевому підсумку, Facebook вийшов за "університетські рамки", коли користувачами цієї соціальної мережі стали пересічні користувачі інтернету. І чим більше їх ставало, тим більше причин завести аккаунт в цій мережі з'являлося у тих, у кого його ще не було.

Лавиноподібне збільшення кількості користувачів соціальних мереж, яке відбулося завдяки мережевому ефекту, може нести також і негатив і, в кінцевому підсумку, привести до їх занепаду. Причина саме в неконтрольованому збільшенні кількості користувачів.

Корисність будь-якої мережі базується на трьох джерелах — зв'язки, контент і вплив. Однак чим більшою стає мережа, тим більше страждають ці базові джерела корисності мережі. Наприклад, потік нових користувачів призводить до погіршення зв'язків між її учасниками, оскільки зростає кількість запитів на контракт з боку малознайомих або взагалі незнайомих людей, збільшується потік інформації і спаму, який забирає час і увагу. Контент в мережі стає все більш низькоякісним, оскільки все більша кількість людей легко може наповнювати мережу низькопробним контентом і рекламою.

Якщо намагатися боротися з першими двома негативними факторами, обмежуючи доступ в мережу новачкам і виставляючи перешкоди для створення контенту, мережа може перетворитися в замкнуте суспільство з жорсткою ієрархією, куди немає доступу новачкам. А без припливу нових користувачів співтовариство "загниває" і "вмирає".