Допомога з надр. Що таке "економічні паспорти" для дітей від Зеленського

Надра України: відняти і перевірити ще раз

Увечері 19 березня Рада національної безпеки і оборони (РНБО) ухвалила новий пакет санкцій проти колишніх високопоставлених чиновників і правоохоронців (їх ввели проти експрезидента-втікача Віктора Януковича, колишнього премʼєра Миколи Азарова, ексміністра освіти Дмитра Табачника, колишнього голови Міноборони Павла Лебедєва, а також ще 22 осіб). Але нам цікавіше те, що були введені (і відразу почали діяти) обмежувальні заходи проти 19 компаній (кожна "привʼязана" до конкретного місця народження, всі — в Полтавській області), що працюють у сфері користування надрами. "У відносинах до цих компаній застосований максимальний вид санкцій, які може застосувати наша країна", — підкреслив секретар РНБО Олексій Данілов.

Однак це не єдине рішення РНБО, яке стосується українських надр. Олексій Данілов також заявив: "Прийнято рішення: протягом короткого проміжку часу буде проведен аудит усіх без винятку дозволів, які видавалися, починаючи з 1994 р. Буде публічна інформація про кожний дозвіл, де він знаходиться фізично, на території якої громади, всі бенефіціари, всі власники всіх свідоцтв, буде надана інформація для безпосередньо громадян України ".

За словами секретаря РНБО, попередні перевірки показали, що більшість дозволів отримали компанії, що керовані через офшори. Якщо під час аудиту будуть виявлені порушення при виконанні ліцензійних умов, то такі дозволи, за запевненням влади, будуть законним способом повертатися народу України.

Давня історія з нафтою і газом

Цікаво, що всі 19 компаній, на які накладено санкції, за даними "Інтерфакс-Україна", проходять у справі компанії "Голден Деррік" (пізніше перейменувана в "Іст Юроуп Петролеум"). Її повʼязують з колишнім міністром енергетики Едуардом Ставицьким. Більш того, з минулого року Офіс генпрокурора безрезультатно добивався в судах арешту дозволів цих компаній на користування надрами. За часів президентства Віктора Януковича (в 2012-2013 рр.) "Голден Деррік" без конкурсів отримала три десятка родовищ у Полтавській області — точніше, дозволи на розвідку і видобуток нафти і газу. Конкурсів вдалося уникнути завдяки тому, що 33% капіталу компанії належали державній НАК "Надра України". Після Революції гідності "Голден Деррік" втратила ліцензії, однак потім змінила власників і змогла відсудити більшу їх частину. У листопаді 2017 р. компанія стала називатися "Іст Юроуп Петролеум", і як писало видання "Економічна правда", на той момент 67% компанії належали офшору Hartlog Limited з орбіти власника MosCityGroup Павла Фукса.

Тут потрібно наголосити, що сам Павло Фукс спростовую, що має стосунок до вказаних вище родовищ. У його прес-службі оцінюють таку інформацію як недостовірну, яка "принижує принижує честь і гідність, завдає шкоди діловій репутації Павла Фукса.

31 грудня 2018 р. державна "Надра України" вийшла з числа співзасновників "Іст Юроуп Петролеум". Ось тут інтрига і закрутилася: будучи в той час нардепом Ольга Белькова з посиланням на Держгеонадра заявила, що НАК у кінці 2018 р. продала згадувані 33% у 19 родовищах, раніше отриманих "Голден Деррік" (загальною площею в 2 тис. кв. км) без аукціону, за 12 млн грн. У відповідь керівництво "Надр України" пояснило, що така частка все одно не давала реальної можливості впливати на роботу компанії. Після цього ДБР порушило кримінальне провадження за заявою ГО "Національний інтерес України" про розтрату держмайна в період 2010-2019 рр. посадовими особами НАК "Надра України". У справі фігурувала і попередня змова з невстановленими особами в особливо великих розмірах, а вигодонабувачем злочинної схеми назвалося ТОВ "Авант Трейд Лімітед".

Економічний паспорт: ідея два роки по тому

Тут треба повернутися на два роки назад, у період президентських виборів. Тоді ще шоумен Володимир Зеленський обіцяв у разі свого обрання на пост глави держави ввести в Україні так званий "економічний паспорт".

"Необхідно впровадити економічний паспорт українця. Кожна дитина матиме право накопичувати на своєму рахунку частину від реалізації державою благ (надра, землі та інше). Після досягнення повноліття дитина отримує ці накопичення як власний стартовий капітал", — говорилося в передвиборчій програмі нинішнього президента.

Потім — у грудні 2020-го — до цієї ідеї повернувся голова Виконавчого комітету реформ Міхеіл Саакашвілі. Однак сам глава держави лише 19 березня нинішнього року анонсував введення в нашій країні економічного паспорта українця і в загальних рисах пояснив, як він буде працювати.

"По ньому всі народжені в Україні діти до моменту настання 18 років зможуть отримати кошти від використання і видобутку надр України. Вони будуть накопичуватися на їх персональному депозитному рахунку в банку. І після досягнення повноліття зможуть бути витрачені ними на здобуття вищої освіти в Україні", — розповів і Зеленський у відеозверненні. Причому мова йде про вищу освіту саме в Україні. За його словами, незабаром влада представить механізм для втілення в життя такого паспорта.

І ось тут починається найцікавіше.

Гарне починання або PR-прикриття переділу надр?

Отже, суть економічного паспорта в тому, що на персональному депозитному рахунку в банку у кожного неповнолітнього українця з народження і до 18 років будуть накопичуватися кошти за користування надрами країни (можливо — частина ренти від видобутку корисних копалин).

І механізм реалізації економічного паспорта вже існує у вигляді законодавчої ініціативи: 16 cічня 2020 р. депутат від "Слуги народу" Дмитро Костюк вніс до Верховної Ради законопроєкт №2754 "Про економічний паспорт українця". Зрозуміло, що на даному етапі треба чекати вже президентського проєкту, але поки що варто все ж у двох словах розглянути, що пропонували в партії влади раніше. Документ передбачав створення "Фонду майбутнього" з метою акумулювати в ньому 1% від реалізації всіх корисних копалин, добутих в країні. Накопичені гроші, згідно із законопроєктом, після досягнення повноліття змогли б отримувати українці, народжені після 1 січня 2021 р. і проживали на території країни протягом 18 років. "Фонд майбутнього", за задумом, повинен був бути фінансовою установою, підконтрольною Кабінету Міністрів України. Повноваження фонду, згідно з проєктом закону, зводилися б до простого перерахування коштів на рахунки юних громадян — власників економічного паспорта українця. Про якесь використання цих коштів, їх інвестування і т. д. мова не йшла (навіть заради нівелювання інфляції).

Питань тут, звичайно, виникає безліч. Припустимо, економічні паспорти введуть для тих, хто народився після 1 січня 2022 р. — і через 18 років витратити ці гроші вони зможуть тільки на оплату вищої освіти. Але як тоді бути з тими, хто не захоче здобувати вищу освіту? Або отримувати її саме в Україні? Чи зможуть вони монетизувати накопичений капітал? А якщо людина важко захворіє до 18 років, а лікування смертельної хвороби їй буде важливіше навчання в подальшому? А як буде дітям, які народилися, наприклад, 30 грудня 2021-го? Адже поступати їм в один рік з тими, хто народився кількома днями пізніше, але без такої відчутної переваги, як капітал на оплату навчання.

Є питання і щодо поняття "вартість реалізації корисних копалин", на якому заснована передбачувана схема нарахування частки від ренти. У нашій країні надрокористувачі сплачують рентну плату в різних розмірах — у залежності від виду корисної копалини. Причому сплата ренти повʼязана не з продажем сировини, а безпосередньо з видобутком. Виходить, якщо настрої у партії влади не змінуться, для реалізації ідеї економічного паспорта державі доведеться впроваджувати новий де-факто податок зі ставкою 1% від вартості реалізованих корисних копалин.

Але зрозуміло, що тягар по сплаті податків ляже на кінцевих споживачів. І якщо залізну руду ми продаємо за кордон (хоча і тут почнуться розмови про конкурентоспроможність на світовому ринку), то нафта і газ — ні, вони йдуть на внутрішній ринок. Тобто кінцеві споживачі — батьки тих самих дітей, яким через 18 років держава обіцяє виплатити частку від ренти. Виходить перекладання з однієї кишені в іншу за посередництва держави: люди будуть платити додатковий податок, кошти з якого отримають їх діти і внуки. А як бути тим, у кого немає дітей? А чому б не спрямувати гроші, наприклад до Пенсійного фонду? Все-таки молоді і здорові самі можуть про себе подбати в 18 років, а ось з пенсіями для людей похилого віку у нас все зараз дуже сумно.

У 2020 р. в Україні народилося 473 282 особи. Плата за користування надрами, що надійшла до бюджету за 2020 р., — 47,1 млрд грн. У результаті на кожного народженого припадає не така вже й велика сума ренти, що розподіляється. І тут є кілька шляхів, щоб до 18-річчя для народженого в 2021 р. українця накопичилася відчутна сума: потрібно або ввести податок на реалізацію корисних копалин (зі ставкою 1% або будь-якої іншої), або підвищити податок на використання надр, або направити на наповнення економічних паспортів значну частку сум, які вже зараз надходять до бюджету від надрокористування. У всьому є мінуси.

Нарешті, ініціатива щодо введення економічного паспорта — це, можливо, лише PR-прикриття переділу надр. Взаємозвʼязок економічного паспорта з рішенням РНБО побічно визнав сам Зеленський, сказавши у відеозверненні: "Часи, коли існував список прізвищ, які вважалися українським народом і могли користуватися надрами, — ці часи закінчилися".

Влада поки що не уточнює, про кого йде мова. Але є факти, що розробкою українських надр на даний момент займаються найбільші фінансово-промислові групи України. Наприклад, у топі приватних газодобувних компаній, за даними "Цензор.НЕТ", "ДТЕК Нафтогаз" (Рінат Ахметов), Burisma-group (Микола Злочевський), "Укрнафтобуріння" (Ігор Коломойський, Віталій Хомутинник, Павло Фукс), СП " Полтавська газонафтова компанія "(серед кінцевих бенефіціарів називаються Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов і Віталій Хомутинник), "Смарт Холдинг" (Вадим Новинський) і "Гео Альянс" (Віктор Пінчук). Тобто в цьому секторі переплетені інтереси всіх найвпливовіших бізнесменів країни. А ще ж є видобуток нафти, руди, вугілля …

Тепер щоб зрозуміти, що це було, — політичний крок, переділ бізнесу з видобутку корисних копалин або реальна турбота про людей, — треба дивитися на конкретні законопроєкти про економічний паспорт українця. І на те, як після їх прийняття буде розподілятися рента за користування родовищами. І взагалі, як в найближчі місяці перерозподіляться ліцензії на користування надрами. Джерела стверджують, що команда президента націлилася на глобальний переділ цього ринку.