Сталь проти бобів. Чи зміг Трамп переграти Китай в торговельній війні
Ще 30 листопада Goldman Sachs передбачав ескалацію торгової війни між США і Китаєм: митні ставки зростуть до 25% на весь імпорт, який вже перебуває під додатковими митами, а також тарифи поширюються на решту китайський імпорт. А Володимир Путін навіть порадів, припустивши, що тепер російська економіка піде в зростання.
Але цим вологим мріям збутися, схоже, не судилося. Одним з головних результатів саміту G20 в Аргентині стало припинення торговельної війни між США і Китаєм. Як водиться, перемогу приписав собі Дональд Трамп. У своєму Twitter він зазначив, що Китай погодився знизити або відмінити тарифи на різні типи автомобілів, тоді як зараз тариф дорівнює 40%.
Раніше Білий дім оголосив, що в ході переговорів на саміті G20 американської адміністрації вдалося домогтися від китайського керівництва згоди на збільшення закупівель сільськогосподарської і промислової продукції, виробленої в США, в "дуже істотних обсягах".
Передбачається тримісячний строк, який сторони повинні досягти угоди про повне врегулювання взаємних претензій. Ці 90 днів Китай і США не будуть вводити нові тарифні обмеження. Тобто Вашингтон не стане, як планував, з 1 січня вводити мита у розмірі 25% на китайські товари на суму близько $200 млрд.
Втім, поки все виглядає як нетривкий мир, і конкретні домовленості між Пекіном і Вашингтоном ще попереду. Принаймні, два дні потому Трамп заявив, що буде або "справжня угода" з Китаєм, або ніяка. У міністерстві комерції і торгівлі Китаю заявили про готовність втілити в життя пункти, за якими досягнута згода сторін.
Нагадаємо, що ця історія почалася в березні з рішення президента США ввести загороджувальні тарифи на імпорт сталі та алюмінію з Китаю. Під удар потрапили поставки на $60 млрд, або 13% всього китайського експорту в США, обсяг якого в 2017 р. досяг $478 млрд.
Під удар відповідних китайських санкцій потрапили в першу чергу фрукти та продукція з них - всього 120 найменувань, обкладених митом у 15%. А мито на американську свинину і продукцію з неї склала 25%.
15 червня США ввели мито в розмірі 25% на імпортовані з Китаю товари на суму $50 млрд. В основному - на високотехнологічний китайський експорт: товари аерокосмічної промисловості, телекомунікаційні товари та інше обладнання. Пекін висловив протест, поскаржився в СОТ та з 6 липня ввів 25%-ві мита на американські товари загальною вартістю $34 млрд - в основному на сільгосппродукцію, автомобілі та морепродукти.
24 вересня США ввели нові 10%-ві мита на імпорт товарів із Китаю на загальну суму $200 млрд. Вони повинні були діяти до кінця року, а з 1 січня 2019 р., як передбачалося, їх розмір зріс до 25%.
Європейський центральний банк змоделював втрати і переваги для США і Китаю в результаті їх торгового протистояння, зазначивши, що американці знаходяться в програшній позиції: чиста експортна позиція США істотно погіршилася
За даними ЄЦБ, основні втрати Китаю пов'язані з обмеженням поставок сталі та алюмінію, мова йде про $15-20 млрд.
Американці ж почали зазнавати втрат через падіння продажів в Китай своїх автомобілів, проте в грошовому вираженні більш болючим стало обмеження поставок сільгосппродукції, насамперед соєвих бобів, кукурудзи і свинини. За оцінками ЄЦБ, американські фермери всього за кілька місяців понесли втрати приблизно на $20 млрд.
Про такий результат ще в березні попереджав президент Американської асоціації соєвих бобів Джон Хейдорффер. Він тоді заявив, що 25%-ная мито на ввіз у Китай американських соєвих бобів призведе до руйнівних наслідків для кожного американського фермера.
Наскільки можна судити з боку, якби торговельна війна між Пекіном і Вашингтоном стала затяжною, значно постраждали б обидві сторони. Китайці традиційно не повідомляють про свої програші і провали, але всі минулі місяці на новинах про торгову війну Шанхайська фондова біржа, м'яко кажучи, відчувала себе невпевнено.
Тепер обидві сторони відіграють назад. Подробиць поки немає, але, найімовірніше, через три місяці ми дізнаємося, що Пекін і Вашингтон домовилися і взаємно анулювали введені протягом року санкції. Просто тому, що нового глобального економічного кризи світова економіка в її нинішньому вигляді може і не перенести. Так що тут залишається тільки один фактор нестабільності - непередбачуваність самого Трампа. Раптом він ще захоче "повоювати"...
Хоча конкретних угод ще немає, ринки сприйняли новину як мінімум про припинення торговельної війни як позитивну. Після відкриття американських бірж 3 грудня основні показники пішли вгору, індекси показали зростання в межах 1,2-1,3%.
