Поміняйте нам СОТ. Це зламалося
На вересень призначені переговори в Брюсселі — там зустрінуться представники Євросоюзу, а також міністри торгівлі Сполучених Штатів і Японії. Темою обговорення, за офіційною версією, стане ситуація, яка склалася в міжнародній торгівлі через що почалася між США і Китаєм торговельної війни. Але нескладно припустити, що європейці "впишуть" сюди ще й Туреччину, почалася економічна криза у якій загрожує перекинутися на весь регіон. А головним результатом переговорів має стати вирішення подальшої долі СОТ.
Поганий час для світової торгівлі
В останні місяці по всьому світу буквально "скипають" торговельні кризи, і в кожному конкретному випадку Всесвітня торгова організація, начебто покликана їх врегулювати, виявляється безпорадною.
Спочатку, нагадаємо, торговий конфлікт виник між США і Китаєм — власне, Дональд Трамп обіцяв його організувати ще під час своєї передвиборної кампанії. У липні США ввели мито в розмірі 25% на імпорт китайських товарів на суму $34 млрд. У Пекіні заявили, що "шоковані" діями США, і відповіли Вашингтону дзеркальними митами на американські товари загальною вартістю $16 млрд.
Потім американський уряд ввело загороджувальні мита на сталь і алюміній, що поставляються з різних країн, — під удар потрапив не тільки Китай, але і Євросоюз, і Канада з Мексикою. Рикошетом виявилися зачеплені і українські металурги. І знову СОТ нічого не змогла зробити.
Нарешті, 10 серпня Дональд Трамп подвоїв ставки мит на сталь і алюміній, імпортовані з Туреччини. На наступний день президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що готовий почати торгівлю з партнерами в національних валютах. Пізніше він оголосив про бойкот електронної продукції з США. 15 серпня Туреччина підвищила мита на ряд американських товарів.
20 серпня Туреччина звернулася до Світової організації торгівлі з проханням про проведення консультацій щодо спору з США щодо введення додаткових мит на турецькі сталь і алюміній. На думку Туреччини, прийняті США заходи не відповідають положенням Угоди про захисні заходи та Генеральної угоди з тарифів і торгівлі СОТ.
У всіх цих випадках було очевидно, що дії США порушують принципи вільної міжнародної торгівлі. Однак звернення різних країн до СОТ нічого не давали, крім все більш частих загроз Дональда Трампа про те, що Америка взагалі покине торговельну організацію в односторонньому порядку. При цьому Трамп, схоже, не має наміру зупинятися на СОТ — він також запропонував ліквідувати Північноамериканська угода про вільну торгівлю (NAFTA).
Врятувати СОТ від Трампа і реформувати
Якщо США, Японія і Китай прямо зараз більше переймаються своїми суперечками на тему транстихоокеанской торгівлі, Європейський Союз хоче використати ситуацію, щоб не просто зберегти, але й реформувати Світову торговельну організацію, яка за останнє десятиліття стала занадто інертною, забюрократизованою і неефективною.
Вже анонсований задум європейців зробити механізм проведення торгових переговорів більш гнучким, а систему вирішення торговельних спорів — більш прозорою і оперативно працює. Це, а також інші інновації, за задумом функціонерів ЄС, повинні забезпечити зниження торговельних витрат. Щоб все це реалізувати, після зустрічі у вересні заплановано ще приблизно десяток зустрічей на високому рівні для "зниження протиріч в торгівлі".
Зрозуміло, що ідея "удосконалити" СОТ з'явилася у європейців не зараз. Ще 5 липня Європейська комісія направила до комітету по торговельній політиці документ, що містить пропозиції щодо поліпшення структури і принципів роботи СОТ. Причому в ньому враховані не тільки європейські, але і американські претензії до торговельної організації.
Проте поки що більш актуально інше: керівництво Єврокомісії побоюється, що робота Апеляційного органу СОТ може бути паралізована через позицію США. Справа в тому, що американці, демонстративно не сприймаючи всерйоз СОТ з моменту появи Дональда Трампа в Білому домі, з серпня 2017 р. блокують кандидатури до складу Комісії з врегулювання суперечок СОТ.
Офіційна версія цього твердження юристів американського уряду, що комісія при розгляді торговельних суперечок виходить за межі своїх повноважень. Тепер із-за позиції США до жовтня в Комісії з врегулювання спорів СОТ можуть залишитися тільки три члени.
"Ситуація більш ніж серйозна, — заявив у липні в Женеві генеральний директор СОТ Роберто Азеведо. — Існує безліч лідерів у світі, які вже розуміють, що нам потрібні переговори, нам потрібно сісти і поговорити про те, що нам необхідно знайти рішення".
Дійсно, якщо Всесвітня торгова організація з-за дій США раптом втратить свою загальновизнану значимість, вирішувати торговельні суперечки у світовому масштабі виявиться просто нікому. Можливо, в якихось ситуаціях США або Китаю це на руку, а от всі інші країни явно програють.
Отже, найбільші економіки світу хочуть спростити торговельні переговори, а дозвіл торговельних суперечок — оптимізувати. Ну і заодно знизити торгові витрати, раз вже все одно реформа СОТ приспіла. Все це цілком може виявитися на руку Україні, яка останнім часом все частіше на власному досвіді переконується, що в рамках СОТ вирішити торгові спори досить складно, особливо якщо до них додається політика. Однак, щоб реформа СОТ пішла на користь нашій країні, її уряду слід не втрачати часу і вносити власні пропозиції щодо торгівельного регулювання в сучасному світі.
Всесвітня торговельна організація створена 1 січня 1995 р. з метою лібералізації міжнародної торгівлі і регулювання торгово-політичних відносин держав-членів. СОТ створена на основі Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), укладеного в 1947 р. і наступні 50 років виконував функції міжнародної організації, але нею при цьому не був.
СОТ служить майданчиком для обговорення торговельних угод між країнами, а також інструментом вирішення торговельних суперечок. Члени організації проводять раунди переговорів, останній стартував у 2001 р. і досі не завершений. Порядок переговорів включала подальшу лібералізацію торгівлі, але обговорення загальмувалося через розбіжності щодо тарифів і нетарифним обмеженням у торгівлі між розвиненими і країнами, що розвиваються, а також із-за суперечки між США і ЄС через сільськогосподарських субсидій.