Отримати санкції, зберегти бізнес. Які компанії Медведчука продовжують працювати

Санкції РНБО: п'ять заборон

19 лютого на засіданні Ради національної безпеки і оборони (РНБО) було прийнято рішення про введення санкцій проти Віктора Медведчука, його дружини, а також інших фізичних (восьми) і юридичних (дев'ятнадцяти) осіб. Ці обмежувальні заходи пов'язані з розслідуванням Служби безпеки України за статтею "Фінансування тероризму".

У рішенні РНБО сказано, що мова йде про п'ять заборон:

• блокування активів — тимчасове обмеження права користуватися і розпоряджатися належним майном;
• обмеження торгових операцій;
• зупинці виконання економічних і фінансових зобов'язань;
• анулювання або призупинення ліцензій та інших дозволів, отримання яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема — спеціальних дозволів на користування надрами;
• повна заборона заходу іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальні води України, її внутрішні води, порти.

Пізніше президент України Володимир Зеленський своїм указом ввів перераховані санкції в дію. Однак зробити так, щоб санкції реально почали діяти, — складніше, ніж просто підписати указ.

Бізнес Медведчука на трубі: білоруський слід

Керівництво України вирішило повернути у власність держави нафтопродуктопровід "Самара — Західний напрямок", а щодо тих, хто вивів його з держвласності — почати розслідування. При цьому сама ця труба, за повідомленнями ЗМІ, продовжує працювати. Принаймні, як вказують місцеві ЗМІ, підприємство "Прикарпатзахідтранс" продовжує відкачувати нафтопродукти і заповнювати ними автомобільні цистерни.

Українські ЗМІ і політики давно приписують Медведчуку контроль над нафтопродуктопроводом "Прикарпатзахідтранс". Відомо, що з 2016 р. дизпаливо в Україну з Росії поставляла тільки "Роснефть", яку очолює близький до президента РФ Володимира Путіна Ігор Сечин. Поставки йшли по трубопроводу "Прикарпатзахідтранс", що оформлений через швейцарську компанію Proton Energy ізраїльського бізнесмена Нісана Мойсеєва. У жовтні 2017-го "Роснефть" уклала на 10 років договір на експорт 30-50 млн т дизельного палива з компанією ITC Industry Trading Company SA. (Швейцарія), глава якої — власник єдиного в Україні нафтопродуктопроводу, громадянин Німеччини Анатолій Шефер. Договором передбачено, що "Роснефть" буде поставляти ITC Industry Trading Company від 3 до 5 млн т дизельного палива Євро-5 у рік.

Анатолія Шефера багато українських ЗМІ пов'язують з групою Віктора Медведчука. Продажі палива з труби вже в самій Україні контролює згадана вище компанія Proton Energy Нісана Мойсеєва, який також пов'язаний з Медведчуком. (Сам Мойсеєв стверджує, що з останнім у нього не ділові, а дружні стосунки.)

"Прикарпатзахідтранс" експлуатує ділянку нафтопродуктопроводу "Самара — Західний напрямок" протяжністю близько 1,1 тис. км, призначений для прокачування дизельного палива з Росії та Білорусі як для внутрішніх потреб України, так і для транзиту в Європу, зокрема в Угорщину. Проєктна потужність магістралі — 3,5 млн т у рік.

Правда, напередодні президентських виборів в Україні в 2019 р. Віктор Медведчук, ймовірно, постарався створити видимість того, що позбувся цього свого активу. Білоруське унітарне підприємство "Нафтобітумний завод" у березні того ж року отримало дозвіл Антимонопольного комітету України на купівлю нафтопродуктопроводу "Прикарпатзахідтранс".

Нафтобітумний завод належить одному з найбагатших бізнесменів Білорусі Миколі Воробʼю, чий бізнес пов'язаний з поставками російської нафти і нафтопродуктів. За даними російських ЗМІ, фірма Воробʼя "Інтерсервіс" була посередником у "транзитній" схемі в 2016 р., коли Кремль вводив ембарго на постачання дизельного палива в Україну. Тоді, як стверджують багато ЗМІ, російські нафтопродукти все одно знаходили шлях до України — через Білорусь і упереміш з білоруською продукцією.

В одному з інтерв'ю Микола Воробей заявив, що його Нафтобітумний завод планує організувати трубопровідні поставки дизельного палива з Мозирського НПЗ, використовуючи куплений нафтопродуктопровід "Прикарпатзахідтранс". "Нашими партнерами в цьому проєкті є International Trading Partners AG і, відповідно, пан Анатолій Шефер як власник активу. Питання подальшої експлуатації, звичайно ж, обговорювалися. Головна мета придбання з точки зору експлуатації активу — це забезпечення максимально можливого завантаження з відповідним зниженням експлуатаційних витрат і підвищенням його економічної ефективності ", — додав бізнесмен.

Тут також варто згадати, що найбільший приватний білоруський нафтотрейдер "Інтерсервіс" того ж Миколи Воробʼя був у числі претендентів на покупку держпакета акцій української енергогенеруючої компанії ПАТ "Центренерго", конкурс, що не відбуся, був визнаний таким у грудні 2018 р. Скасували ж конкурс за поданням українських спецслужб — вони заявили, що Микола Воробей афілійований з російським бізнесом.

Фірми-примари і непрацюючі телефони

Оглядач "ДС" уважно вивчив список активів самого Медведчука і його сім'ї, представлений ним у декларації народного депутата. Потім — відкинув численні офшорні компанії на кшталт Fregata Marine Ltd, зареєстрованої на Маршаллових островах тільки заради того, щоб дружина Медведчука Оксана Марченко, за інформацією "Церзор.НЕТ", могла володіти яхтою Royal Romance орієнтовною вартістю $200 млн.

А ось від деяких інших компаній (в тому числі теж офшорних) потягнулися ланцюжки, які показують, що деякі бізнеси Медведчука й досі працюють, незважаючи на санкції проти нього.

Кіпрська компанія Rubrum Commercial LTD зареєстрована на Оксану Марченко, а Віктор Медведчук, по даним PEP.org.ua, у реєстрі вказано як афілійована особа. Rubrum Commercial LTD належить Dynalom Enterprises LTD і Permeris Investments LTD. Ці компанії через своїх "дочок" володіють частками в ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал" і ТОВ "Інвестиційна компанія "Терра-Інвест". "Терра-Інвест" цілком працює, але на контакт особливо не йде — по телефону попросили скинути їм комерційну пропозицію, відповідати на питання відмовилися.

Повернемося до інвесткомпанії "Укркапітал", що пов'язана не тільки з Rubrum Commercial LTD, а й з Brevisa Holdings LTD (нею теж володіє Марченко). Brevisa Holdings — основний власник "Укркапітала", який, у свою чергу, за тими ж даними, володіє численними об'єктами нерухомості на території України. Це ділянка 5,4 га в Києві по вулиці Вишгородська, 150-152, де розташований приватний особняк Віктора Медведчука, база відпочинку "Бескид" у Карпатах і 13 квартир у Києві по бульвару Тараса Шевченка, 27-б.

Ще один власник нерухомості — ТОВ "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур" (бенефіціар, за даними PEP.org.ua, Оксана Марченко), що володіє маєтком у Криму площею майже 6 тис. кв. м, включаючи тераси, басейн і вертолітний майданчик. Об'єкт зведений на території колишнього санаторію ім. Баранова, який припинив роботу на початку 2000-х. Також "Спорт-Туру" належить особняк за адресою Оболонська набережна, 57, 34 га під спортивну базу в смт Українка Обухівського району Київської області, вілла в урочищі "Паражин" у Закарпатті та кілька квартир.

Нарешті, Благодійний фонд Оксани Марченко теж працює, там готові приймати пожертвування.

Однак більшість компаній з "декларації Медведчука", зареєстровані в Україні, швидше за все, пустушки. Принаймні, зазначені в реєстраційних даних телефонні номери абои більше не обслуговуються, або вже належать зовсім іншим абонентам, а знайти слідів їх діяльності нам не вдалося.