Повний BEPS. Скільки штрафів нарахують українському бізнесу за податкові витівки в Європі
Новий податковий рік обіцяє бути дуже жвавим. Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев, можливо, вже за інерцією тягне проект скандального закону №1210 з його оригінальними податковими новаціями в 2020-й законотворчий рік, провівши його через друге читання 3 грудня. Його колега по комітету Ніна Південця обзиває проект №1210 манливим "страшні негативні наслідки для всієї економіки", що може привести до "тотального закриття великого і середнього бізнесу". У свою чергу міністр фінансів Оксана Маркарова з січня 2020 р. обіцяє почати діагностику вітчизняної податкової системи з метою вироблення нової податкової реформи, яка, в разі схвалення її бізнесом, буде запущена на початку літа наступного року.
Але ймовірність цих нормотворчих рухів у податковому напрямку мало прогнозована. А ми б хотіли звернути увагу на явища, можна сказати, доленосні для вітчизняних підприємців, які, так чи інакше, в 2020 р. настануть, і їх поява відчують на собі багато. Мова йде про імплементацію в українське законодавство прийнятих раніше Україною правил BEPS (боротьба з недобросовісною податковою конкуренцією) і двох найважливіших стандартів: Common Reporting Standard (CRS, "Стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях" і Controlled foreign Companies (CFC/КІК, "Контрольовані іноземні компанії"). Ідея введення обох стандартів полягає в тому, щоб повернути гроші громадян "на історичну батьківщину", а також виявити будь-які закордонні активи і обкласти їх "рідними" податками, а не вчасно зреагували або спробували ухилитися - "рідними" ж штрафами. А для цього необхідно налагодити ефективний обмін інформацією про реальних власників грошей на зарубіжних рахунках і рахунках зарубіжних компаній, контрольованих українськими громадянами.
Це не перші міжнародні фіскальні ініціативи в контексті BEPS. З 1 грудня нинішнього року в Україні почала працювати Багатостороння конвенція з реалізації заходів, пов'язаних з угодою про уникнення подвійного оподаткування для запобігання розмиванню оподатковуваної бази та переносу прибутку (MLI). Введення стандарту MLI безпосередньо корелюється з контрольованими операціями в рамках ТЦУ (трансфертне ціноутворення), особливо в частині участі в бізнес-процесах українських підприємств зарубіжних компаній. ТЦУ-контроль - теж "заморська штучка", запущена в Україні з 2013 р.
У клієнта "КАС Груп" у 2016 р. була угода з польським партнером (sp.z o.o. sp.k) на 12,5 млн євро, і він не вказав її у звіті за ТЦУ як контрольовану на підставі Постанови КМУ №480 від 4 липня 2017 р. Але ГФС при перевірці в 2018 р. довела, що угоди з юрособами з організаційно-правовою формою sp.z o.o. sp.k не підпадають під визначення контрольованих за умови, якщо вони не пов'язані з резидентом України.
Контролери на підставі відкритого польського реєстру тут же довели, що українське і польське підприємства пов'язані через одного бенефіціара. Підсумок: за порушення вимог ТЦУ - 1% від суми угоди і штраф за неподання звіту 755 тис. грн. У цьому випадку податківці намагалися самостійно добути інформацію про людину, а після прийняття CRS така інформація буде виходити автоматично. І використовуватися при проведенні перевірок, а період вони охоплюють аж у п'ять років.
А які результати від введення КІК (CFC) і CRS в розвинених країнах? 11 жовтня Єврокомісія опублікувала звіт "Оцінка міжнародних ухилень від сплати податків фізичними особами", з якого випливає, що обсяг ухилень від сплати податків серед країн - членів ЄС знаходиться на рівні 46 млрд євро (0,3% ВВП). Німеччина як локомотив європейської економіки і тут попереду - 19% від загального обсягу.
В загальному, все в кінцевому підсумку буде впиратися в бенефіціара - громадянина України, якому через прийняття CRS і КІК доведеться пройти горнило податкового комплайнсу та фінансового моніторингу в контексті BEPS. Торкнеться це практично кожного підприємця середньої руки і вище. Результатом стане повна прозорість активів і бізнесів бенефіціарів - українських громадян, а також формування потенційно величезної бази для накладення досить суттєвих штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, це вже встигли відчути на собі вітчизняні підприємці після введення ТЦУ. До речі, є інформація, що в звіт по КІК (після введення цього правила в законодавче поле України) планують вносити інформацію за 2018 р.
Які ж логічні кроки назустріч податковим новаціям? Перш за все потрібно ґрунтовно проаналізувати зв'язки, які можуть визначатися як "фактичний контроль" і, відповідним чином підготувавшись самостійно визначити себе "контролером КІК", не чекаючи, коли за допомогою CRS це зробить ГФС.
Адаптувати структуру володіння і управління активами (особливо зарубіжними) до умов КІК і ТЦУ, розуміючи, що сенс всього цього - вихід на персональне оподаткування фізичні особи-бенефіціара. У зв'язку з чим краще впритул зайнятися легалізацією в українському законодавчому полі зарубіжних активів (компаній, рахунків), при необхідності змінивши конструкцію зовнішньоекономічної діяльності. Ну а оптимісти можуть ще якийсь час сподіватися на тихий саботаж законодавців, які не будуть поспішати з впровадженням всіх пунктів плану BEPS, як вони робили це раніше.
Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування" по суті є законом про контрольованих іноземних компаніях (КІК).
Зміст його зводиться до того, що громадянин України вважається контролюючим іноземну компанію, якщо він: власник компанії на 50% і більш; власник компанії на 25% і більше, і у компанії є ще українські власники, яким сумарно належить 50% і більше акцій (часток); український податковий резидент з іншими резидентами України фактично контролює зарубіжну компанію; має довіреність на термін більше року з широким переліком повноважень; якщо він зазначений як бенефіціар компанії при відкритті банківського рахунку. У цьому випадку громадянин України додає скоригований прибуток (до оподаткування) свого контрольованого підприємства до розміру загального доходу і вже з сукупного доходу сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18%. При цьому сплачена сума зменшується на суму фактично сплаченого КІК корпоративного податку в країні реєстрації.
У 2020 р. також планується прийняття закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо міжнародного автоматичного обміну інформацією з податкових питань - CRS-стандарт плану BEPS", який органічно доповнить CFC-стандарт, що в підсумку позбавить сенсу застосування звичайних схем податкового планування.
Приймаючи правила тотальної прозорості податкової BEPS, CRS і CFC, потрібно розуміти, що вся інформація про громадянина України буде доступна і закільцьована, починаючи від даних попередньої податкової декларації, отриманих будь-які доходи в будь-якій країні світу як фізичною особою або бенефіціарним власником компаній, і закінчуючи сумами понесених витрат. При цьому враховуються такі чинники, як податкова резидентність особи, центр його економічних інтересів, що застосовуються податкові ставки по всьому ланцюжку структур аж до кінцевого бенефіціара. В результаті він отримує рахунок на сплату податків з урахуванням всього вищеописаного. Немов щомісячну квитанцію на оплату з Жеку зараз.