Спокусилася на солодке. Як Росія видавлює український цукор з Казахстану

Росія послідовно реалізує політику, видавлюючи українську продукцію з ринків, до яких вона може дотягнутися: у березні російські влади обрубали українським сироварам постачання продуктів сирних в Білорусь і Казахстан, тепер вони взялася за цукор.

Чому виникли претензії до Казахстану

Росія почала тиснути на Казахстан через Євразійський економічний союз (ЄАЕС), щоб перекрити поставки українського цукру в цю країну. Так, перший віце-прем'єр Росії Антон Силуанов направив в Євразійську економічну комісію (ЄЕК) лист, в якому попросив скасувати для окремих підприємств Казахстану преференції безмитного ввезення цукру з України та Європи.

Справа в тому, що цукор належить до групи "чутливих товарів" для країн - учасниць ЄАЕС (Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизія і Росія), оскільки виробництво перевищує споживання. Наприклад, в 2018 р. обсяг виробництва цукру склав 7 млн т, а споживання - 6,8 млн т. Тому країни ЄАЕС домовилися вирішувати питання в рамках ради ЄЕК.

Однак у Казахстану є національні пільги на безмитний імпорт цукру з третіх країн, які також дозволяють потім поставляти продукцію, виготовлену з цього цукру, в країни ЄАЕС (наприклад, кондитерські вироби, соки). Цією пільгою Казахстан з успіхом користується, і 11 його підприємств після отримання такої пільги збільшили експорт цукровмісних продуктів в Росію на 40%.

Благодатний ринок

Казахстан в останні три роки не був постійним клієнтом для українських сахарозводчиков: за даними Держстату, якщо в 2016 р. Україна поставила в Казахстан трохи менше 22 тис. т цукру (при тому, що експорт у країни СНД склав 73,5 тис. т, а загальний експорт - 464,8 тис. т), то в 2017 і 2018 роках експорт фактичні не здійснювався.

Однак у минулому році Казахстан значно скоротив власне виробництво цукру - за 11 місяців 2018 р. порівняно з 11 місяцями 2017 р. майже на третину, до 224 тис. т. Дефіцит солодкого продукту казахи покрили імпортом - за січень-серпень 2018 р. було імпортовано 130 тис. т цукру з країн ЭАЭС і при цьому 80 тис. т з цього обсягу поставила саме Росія.

Однак виробництво цукру в Казахстані продовжує знижуватися, зокрема, за три місяці поточного року воно впало вдвічі. І для українських виробників відкрилося вікно можливостей - якщо в січні-лютому поточного року Україна експортувала в Казахстан лише 271 т цукру, то, як повідомила асоціація "Укрцукор", вже в березні було поставлено близько 3,3 тис. т, або 10% від загального обсягу експорту цього українського продукту за місяць.

Чому це болісно для України

Останні кілька років світовий ринок цукру перебував не в найкращому становищі - його виробництво набагато перевищувало попит, і тому ціни на готовий продукт були низькими. Це неабияк дратувало виробників, у тому числі українських - ціни не давали працювати рентабельно. Однак експерти цукрового ринку прогнозують, що "низький" період закінчується, і в майбутньому сезоні попит перевищить виробництво, а ціни підуть вгору. Однак не всі виробники в СНД адекватно відреагують на майбутнє поліпшення на ринку - з-за більш високих цін на зернові посівні площі під цукровим буряком в країнах СНД можуть скоротитися більше, ніж планувалося раніше. У такій ситуації новий ринок збуту, яким є Казахстан, як не можна на руку українським цукроварам, оскільки в Україні будуть рости перехідні запаси цукру за рахунок нереалізованого експортного потенціалу.

Крім того, експерти цукрового ринку прогнозують, що в наступному маркетинговому році (2019-2020 МГ) ситуація складеться сприятливо для українських цукрозаводчиків, і вони зможуть збільшити експорт цукру до 600 тис. т (в поточному МР експорт прогнозується в обсязі 500 тис. т).

Вартість російських підступів

Сьогодні ціни на цукор - мінімальні за останні п'ять років. Якщо на Лондонській біржі білий цукор у квітні 2014 р. продавався по 480 $/т, у квітні 2015 р. - 380 $/т, у квітні 2016 р. - 460 $/т, у квітні 2017 р. - 480 $/т, то за станом на квітень минулого і на квітень поточного ціни застигли на позначці 340 $/т. Розмір упущеної для українських цукроварів вигоди через підступи Росії підрахувати складно із-за нестабільної обсягу експорту рік від року: наприклад, в 2013 р. він склав 23 тис. т, у 2014 р. - практично нуль, а в 2015 р. - 16,4 тис. т. Проте кожні 10 тис. т поставленого на експорт цукру при сприятливих світових цінах приносять майже $5 млн.

Намацує слабкі місця

Росії не вперше вставляти палиці в колеса українському експорту в треті країни, використовуючи ЄАЕС. Буквально зовсім недавно - 11 квітня набуло чинності рішення Ради ЄЕК, за яким сирні продукти були включені в перелік товарів, що підлягають ветеринарному контролю при ввезенні на митну територію РФ, Білорусі і Казахстану. Сирні продукти - це дешевий вид сирів, при виробництві яких молочні жири частково або повністю замінені рослинними. Українські сирні продукти в значному обсязі експортувалися в Білорусь і Казахстан - ці дві країни забезпечували половину продажів на експорт. За неофіційною інформацією, частина сирних продуктів через Білорусь і Казахстан потрапляли і в Росію.

Однак при експорті сирні продукти не класифікувалися як молочні продукти, і Россільгоспнагляд не мав можливості контролювати їх ввезення. Але після рішення Ради ЄЕК ситуація змінилася кардинально - автомобілі з українською продукцією розгорталися біля кордону з Білоруссю, а білоруські покупці - повертали передоплату. Українські виробники продуктів сирних в такій ситуації змушені були направити вивільнені обсяги молока-сировини на виробництво сухого молока, однак це зараз менш вигідно з-за низьких експортних цін.