Погана погода або Нацбанк? Хто винен у зростанні інфляції
Інфляція в Україні в минулому місяці виявилася вище прогнозної. Нічого фатального, але в НБУ чомусь вирішили пояснити відхилення від прогнозу... поганою погодою
Нацбанк України оприлюднив свій коментар з приводу ситуації з інфляцією в липні нинішнього року. Як виявилося, минулого місяця споживча інфляція в річному вимірі склала 9,1% (у червні було 9,0%, у травні — 9,6%). При цьому, однак, у місячному вимірі ціни знизилися на 0,6% — тобто відбулася дефляція.
Однак дані свідчать, що фактичний показник інфляції виявився вище траєкторії прогнозу. Причина відхилення — більш швидко, ніж очікувалося, зростаючі ціни на окремі сирі продукти харчування.
А ось базова інфляція в липні, як зʼясувалося, відповідала прогнозами НБУ. Вона в річному вимірі в липні склала 7,4%, не змінившись у порівнянні з попередніми місяцями. Експерти Нацбанку стверджують, що це завдяки жорсткій монетарній політиці, яка надавала фундаментальне тиск на ціни, зокрема через обмінний курс.
Триваюче зміцнення гривні сприяло збереження низьких темпів зростання цін на непродовольчі товари (2% рік до року). Повільно дорожчали побутова техніка, транспортні засоби, засоби гігієни. Ціни на одяг і взуття майже не змінилися за рік. Дешевше, ніж рік тому, виявилися окремі види обладнання і техніки.
Зростання цін на продукти харчування з високим ступенем обробки також залишився незмінним — 8,9% рік до року. Високий зовнішній попит стимулював зростання цін на мʼясні продукти, а скорочення обсягів виробництва молока призвело до прискорення зростання цін на молочні вироби. Це компенсувалося більш низькими темпами зростання цін на хліб, шоколад, соуси, рибні консерви, маргарин та спреди.
Приблизно та ж ситуація з ростом цін на послуги — їх темпи дещо знизилися (до 13,8% р/р), однак залишилися одними з найвищих у споживчому кошику. Швидше стали дорожчати ресторани і кафе, мобільний звʼязок, послуги установ відпочинку і культури. Причину цього НБУ бачить у сталому споживацькому попиті, який є наслідок порівняно високих темпів зростання зарплат.
Повеселило пояснення Нацбанку, чому прискорилося зростання цін на сирі продукти харчування (до 10,3% рік до року). Виявляється, "із-за несприятливих погодних умов" швидше покладеного дорожчали огірки, помідори, кабачки, баклажани. Повільніше звичайного дешевшали яблука. А очікування гіршого врожаю цукрових буряків в Україні та підвищення світових цін зумовили подорожчання цукру.
При цьому на криву інфляції в липні в різні боки тиснули ще самі різні чинники — здешевлення природного газу для населення та автомобільного палива, більш низькі, ніж раніше, темпи подорожчання тютюнових виробів та алкогольних напоїв, послуг автодорожнього транспорту, водопостачання та каналізації. А також — зростання цін на залізничні перевезення, насамперед приміські.
Але в НБУ чомусь бачать корінь зла у погоді. Цитата: "Фактичні показники цінової динаміки свідчать, що загальна інфляція перевищила траєкторію прогнозу Нацбанку насамперед через фактори з боку пропозиції продуктів харчування, зокрема внаслідок несприятливих погодних умов". Так, червень був сухий і жаркий, але не настільки ж. Рік тому, пригадую, без дощів пройшов майже весь травень — але сільське господарство за підсумками року все одно побила власні рекорди, і ціни на фрукти-овочі в сезон падали, як їм належить.
Та й зараз знизилися темпи зростання цін на цибулю та буряк, а ціни на моркву виявилися навіть нижче, ніж рік тому. Здається, хтось десь заплутався в цінах на овочі. Наостанок зауважу, що окремі абзаци коментаря інфляції за липень буквально переказують аналогічний коментар НБУ місячної давності — за червень.
Мабуть, усвідомивши деяку недоладність представленого коментаря щодо ситуації з інфляцією в липні, вже сьогодні голова ради НБУ Богдан Данилишин на своїй сторінці в Facebook дав додатковий коментар. Тепер уже від свого імені.
"З урахуванням того, що в кінці літа — початку осені в Україні помітно збільшується пропозиція овочів і фруктів, а також внаслідок ефекту ревальвації гривні логічно припустити, що в найближчі один-два місяці будуть характеризуватися низькою інфляцією", — написав Данилишин.
При цьому він зазначив, що уповільнення споживчої інфляції і перехід до зниження цін в середині року стає тенденцією: "Це спостерігалося з травня по вересень минулого року, в травні-липні 2019 р. ми знову бачимо".
За його словами, починаючи з жовтня інфляція в Україні, як правило, прискорюється, що повʼязано з поступовим зниженням пропозиції сирих овочів і фруктів. "Якщо вересневі виплати за зовнішнім боргом (попередньо оцінюються в $1,7 млрд) вдасться пройти без ускладнень, а для цього є достатні передумови, вплив курсового чинника на споживчу інфляцію не буде істотним", — зазначив голова ради НБУ.
Загалом, заплутав ще більше: тепер вже зовсім незрозуміло — то зараз у зростанні інфляції потрібно звинувачувати овочі з фруктами, то це треба буде робити пізньої осені. Зате Данилишин чесно попередив, що інфляція в найближчі місяці може прискоритися з-за того, що в липні зафіксовано зростання цін на електроенергію для промисловості. За його словами, зазвичай зростання цін в промисловості транслюється в прискорення споживчої інфляції через два-чотири місяці.
"Це викликає побоювання і не дає впевненості в тому, що будуть досягнуті цілі щодо інфляції, зафіксовані в Основних принципах грошово-кредитної політики на 2019 р., а також прогноз інфляції Нацбанку (6,3% на кінець 2019-го)", — написав глава ради НБУ.
При цьому курс гривні зміцнюється, швидше за все, штучно — з подачі НБУ. Це можна трактувати і як проблему, і як умисел: Нацбанк зміцнює курс до 25 грн за долар в той самий момент, коли Китай, допомагаючи своїм підприємствам-експортерам, опускає юань до історичних мінімумів.
Але те, що НБУ максимально зміцнює гривню, ніяк не впливає на ціни. Вони ростуть, як визнає сам НБУ у згаданому звіті. Також це обрушує бюджет — до кінця року митниця недодасть мінімум десять мільярдів. Нарешті, це вбиває наших експортерів. З-за Нацбанку наша економіка вже недоотримала $2-3 млрд експортної виручки.
Чому це відбувається? Можливо, в НБУ вважають, що низький курс дозволить нинішній команді залишитися у своїх кріслах, адже він сприймається населенням як позитив. Хоча при курсі 27-28 грн за долар все також було б абсолютно стабільно.
А може, справа в тому, що завтра Мінфін черговий раз вийде з гривневими позиками. І тим, хто купує наші облігації, вигідно купувати їх за низьким курсом. Високий курс потрібен тоді, коли будуть виплачуватися гроші за ці облігації. Ось тоді він поповзе вгору.