Ті ж 5%, тільки в профіль. Захочуть айтішники поділитися доходами з новим урядом
4 вересня в Києві відбулася зустріч нового уряду з представниками ІТ-галузі. Кабмін представляли новий прем'єр Олексій Гончарук, віце-прем'єр і міністр цифровий трансформації Михайло Федоров, а також голова ДПС Сергій Верланов. З боку ІТ-індустрії були присутні директори великих компаній і керівники галузевих асоціацій.
Гончарук запропонував створити Фонд розвитку людського капіталу для IT-галузі, який би управлявся самою цією галуззю. За його словами, кошти цього фонду підуть на стипендії для талановитих студентів, гранти для молодих учених і створення в Україні освітньої інфраструктури, завдяки якій поповнювалися б ряди вітчизняних айтішників.
За словами прем'єр-міністра, реалізація цієї ініціативи дозволить через 10 років збільшити обсяг експорту послуг української IT-галузі з $3 до $10 млрд. При цьому кількість працівників у галузі повинно буде завдяки вжитим заходам зрости з нинішніх 165 тис. до 650 тис. осіб.
Щоправда, фінансувати весь цей свято життя запропоновано самим же айтішникам. За словами Верланова, пропонується запровадити спеціальну опцію оподаткування для ФОП в IT-галузі. Це буде виглядати так: додатково до 5%-ному єдиного збору, 1,5% військового збору та ЄСВ з двох мінімальних зарплат уряд пропонує ввести спеціальний збір на розвиток людського капіталу". Цей квазиналог буде адмініструватися службою і надходити у фонд, керований галуззю, а його ставку планується поступово піднімати з 1% у 2020 р. до 5% в 2024-м. З 2024-го по 2029 р. збір до Фонду людського капіталу не буде рости і залишиться на рівні 5%. Верланов зазначив, що ця опція оподаткування дасть айтішникам більше гарантій і переваг. Перехід на цю форму буде добровільним, і бажаючі зможуть залишитися на сьогоднішній третьою формою оподаткування спрощенців.
На думку прем'єра, подібних фондів повинно ставати більше. Кожна індустрія, яка хоче інвестувати у власний розвиток, повинна була б щось подібне для себе створити і керувати цим самостійно. Гончарук не вірить в те, що посадовці зможуть професійно все це побудувати. Зате бізнес може об'єднатися і домовитися між собою про правила. Самостійно призначити собі менеджмент, бажано з людей, які розуміють, як все це працює на Заході. А з боку уряду будуть створені всі умови, щоб представникам галузі працювалося комфортно, запевнив прем'єр.
Ще раз, що пропонує Кабмін: створити окрему п'яту групу Фопів. Вона буде доступна з 1 січня 2020 р. тільки для фізосіб-підприємців з IT-КВЕД. Саме ті, хто відносить себе до цієї групи, стануть додатково сплачувати збір на розвиток людського капіталу. Нова група не буде обов'язковою: Фопи з КВЕД, пов'язані з IT, зможуть залишатися і на третій групі. Проте вони не зможуть скористатися перевагами членства у фонді ІТ Creative (робоча назва нової структури). Ця організація буде займатися збільшенням кількості фахівців IT-галузі, підвищенням якості освіти та його коригуванням під потреби ринку.
Сама по собі задумка прем'єра допомогти IT-індустрії наростити експорт до $10 млрд виглядає цілком реалістичною. У сусідній Білорусі для цього місцеві IT-компанії зібрали спеціальний "заповідник" - Парк високих технологій (ПВТ). Його резиденти отримали серйозні податкові пільги (за білоруським мірками) - до рівня сьогоднішніх українських IT-Фопів. І з 2009 по 2017 рр. білоруські IT-компанії - резиденти ПВТ наростили обсяг експорту з $100 млн до $1 млрд.
А ось ідея створення фонду, який фінансується із спеціального квазиналога, який буде адмініструвати ДПС (!), виглядає сумнівною. Тут можна згадати, що щось подібне ми не так давно вже бачили. 26 лютого у Верховній Раді був зареєстрований законопроект № 10094, що передбачає зміни в Податковий кодекс. Автори документа також пропонували створити окрему групу платників єдиного податку. За їх задумом, у неї повинні були бути включені фізособи-підприємці, що працюють в IT-галузі.
Для них пропонувалося плавно підвищити ставку податку до 2025 р. до 10% - по одному відсотку на рік. Такий варіант, за задумом авторів законопроекту, повинен був стати хорошою альтернативою ініціативи, що передбачала "викриття" ФОП, під яких маскуються наймані працівники.
Але тоді була дуже різка негативна реакція айтішників, які нагадали уряду, що їм, на відміну від усіх інших, емігрувати простіше простого - ноутбук під мишку, сів і поїхав. Благо іноземні мови в цієї категорії працівників знають всі. А робота їхня - інтернаціональна.
Нова пропозиція Кабміну виглядає не більш ніж творчим переосмисленням законопроекту №10094. Хоча реакція професіоналів IT-індустрії на ініціативи, озвучені Гончаруком і Верлановым, виявилася неоднозначною. Багато її підтримують.
Наприклад, співвласник компанії SoftServe, голова правління Асоціації IT Ukraine Тарас Кицмей вважає, що для успіху IT-індустрії, крім наявності талантів, потрібна стабільна регуляторне середовище. "Де-факто ми зараз маємо певні правила гри, які працюють. І ці правила гри нам дали той успіх, яким ми зобов'язані: більше 4 млрд виручки, понад 150 тис. айтішників, - зазначив Кицмей. - І коли ми говоримо фактично про п'ятій групі приватних підприємців, мені здається, що ми продовжуємо вдосконалювати правила гри, які сьогодні маємо".
Співголова IT-комітету Американської торгової палати в Україні Олександра Альхимович вважає, що показника, озвучену прем'єром ($10 млрд експорту), можливо досягти навіть не за 10 років, а швидше. За її словами, ІТ-галузь в Україні досягла таких результатів саме завдяки спрощеній системі оподаткування, і тому вона, як її представник, підтримує реформи в сфері оподаткування.
Втім, глава українського представництва великої світової софтверної компанії, який попросив його не називати, зізнався "ДС", що все почуте сприйняв зі скепсисом. "З податками все одно нічого не зміниться: скільки платили, стільки й будемо. А створювати такі фонди розвитку має не держава, а спільнота професіоналів. А такий замаскований податок платити ніхто не має наміру, люди ж не дурні", - сказав він.