Піддала газу. Чому Німеччина вирішила підіграти "Газпрому" проти України та Польщі
Верховний земельний суд Дюссельдорфа скасував тимчасове обмеження на дію договору на закупівлю ємності газопроводу Opal, так що тепер "Газпром" може збільшити транспортування газу по "Північному потоку" в обхід України.
Рішення суду в Німеччині явно не на користь України і Польщі, однак воно ще не катастрофа. Для розуміння його суті потрібно згадати весь ланцюжок судових перипетій.
Газопровід "Північний потік", по якому російський "Газпром" може постачати газ безпосередньо до Німеччини, минаючи країни-транзитери, почав працювати в комерційному режимі в жовтні 2012-го. Однак "Північний потік" поставляє газ до узбережжя Німеччини, а от щоб потрапити в газотранспортну систему Німеччини та Чехії, він повинен пройти з наземного газопроводу OPAL.
Європейський Союз, чинячи опір газової експансії Росії, не дозволяв завантажувати OPAL на повну потужність. Користуючись обмеженнями, які дає європейське енергетичне законодавство ЄС таким чином обмежував "Газпрому" поставки по "Північному потоку" в "вузькому горлі" - на газопроводі OPAL, оскільки "Північний потік" під дію європейського законодавства не підпадає.
Але у жовтні минулого року Європейська Комісія зняла обмеження на використання "Газпромом" потужностей OPAL і "Газпром" отримав можливість качати більше газу по "Північному потоку".
Це рішення викликало заперечення не тільки в Україні, яка може втратити частину транзитного потоку російського газу через свою територію, але й у Польщі, яка також дуже не хоче зміни традиційних маршрутів транспортування газу.
Тому польські компанії PGNiG і PGNiG Supply&Trading оскаржили рішення Єврокомісії з OPAL в суді Дюссельдорфа та в Європейському суді загальної юрисдикції в Люксембурзі. Європейський суд у грудні минулого року призупинив до березня 2018 року дію спірного рішення Єврокомісії. Але ця тимчасова зупинка була прийнята судом в якості забезпечувального заходу - щоб поки суд розглядатиме справу по суті, оспорюване рішення не завдавало шкоди польським компаніям. 21 липня суд у Люксембурзі скасував цю забезпечувальний захід, оскільки польські компанії не змогли довести суду, що їм завдано шкоди від збільшення завантаження "Північного потоку" і газопроводу OPAL. Подібне рішення тут же прийняв і суд в Дюссельдорфі 28 липня. Однак обидва ці рішення - не остаточні, розгляд позовів по суті, ще попереду.
Незважаючи на свою проміжність, ці рішення вже можуть зіграти проти України. На думку президента Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайла Гончара, тепер "Газпром" може "зняти" з українського маршруту транзиту газу кілька мільярдів кубів, які підуть в Європу обхідним шляхом - через "Північний потік". Однак обвального скорочення транзиту через Україну не буде з кількох причин. По-перше, в серпні "Північний потік" буде зупинений на два тижні на профілактику. По-друге, "Газпром" в цьому році качає газ через Україну ударними темпами: за сім місяців транзит зріс майже на 23% порівняно з відповідним періодом минулого року - до 53 млрд "кубів".
У третіх, "Газпром" в зимовий час буде активніше використовувати саме український маршрут, оскільки він дає можливість покривати піковий попит на газ, тоді як "Північний потік" працює в режимі стабільних обсягів поставок газу. Тому Гончар вважає, що якщо скорочення обсягів транзиту через територію Україну і буде, то його можна буде відчути тільки за підсумками року.
Інтерес "Газпрому" до скорочення обсягів транзиту через Україну полягає не тільки в тому, щоб менше качати через Україну та, відповідно, менше за це платити. Є ще один нюанс - за транспортування газу по "Північному потоку" платить компанія "Газпром-транзит", гроші йдуть міжнародного концерну, який побудував цей балтійський газопровід. У цьому міжнародному концерні 50% належить швейцарській "дочці" "Газпрому", зареєстрованої в кантоні Цуг.
Іншими словами, качати більше через "Північний потік" російським владі вигідно ще й тому, що в результаті більше грошей "капає" на рахунки в швейцарських банках організаторам цієї "схеми".
Україна в такій ситуації мало що може зробити, хіба що наполягати на консультаціях з європейськими структурами, як це передбачено угодою про асоціацію України з ЄС. Але проблема ще й у тому, зауважує Гончар, що в Україні немає структури, яка б об'єднувала і координувала зусилля всіх гілок влади щодо протидії "Північного потоку" та "Північного потоку-2". Активно проти цих проектів є хіба що керівництво "Нафтогаз України", але це недостатньо високий рівень, адже заяви керівництва держкомпанії завжди можна списати на корпоративні інтереси українського бізнесу, хоч і державний, а не на інтереси самої держави Україна.
А ось мешканці Печерських пагорбів, включаючи міністерство закордонних справ, президента і депутатів Верховної Ради України, могли б активніше включитися в кампанію проти "Північних потоків" і не тільки завалити європейські структури листами, але і втомити візитами, пояснюючи при кожному зручному випадку всі згубні наслідки від будівництва цих газопроводів.
За прикладами ходити далеко не треба. Вчора МЗС Росії зробив заяву про те, що будівництво газопроводу "Північний потік-2" не передбачає припинення транзиту російського газу через Україну, але Росія готова зберегти транзит, якщо Україна встановить конкурентні тарифи і відкличе свої позови проти "Газпрому" у Стокгольмському арбітражі. Відреагував на цю заяву російського Мзс поки тільки головний комерційний директор "Нафтогазу України" Юрій Вітренко. Цікаво, чи буде заява від Міністерства енергетики або Мзс України?