Подарунок із секретом. Навіщо Нацбанк придумав скасувати податок на депозити

Глава НБУ Кирило Шевченко пропонує скасувати відоподаткування доходів з депозитів фізосіб. На його думку, коли відповідні ставки становили 25%, оподаткування не було настільки значущим для власників вкладів. Але тепер, коли банки залучають гроші населення під 8,5-9% річних, податок на доходи з депозитів став дуже істотним.

Нагадаємо, що в 2014 р. податок на доходи фізичних осіб був встановлений в розмірі 15%, і за такою ставкою почали обкладатися доходи з депозитів. У 2015 р. ставка ПДФО на відсотки за депозитом була підвищена до 20% і також був введений військовий збір в розмірі 1,5%, тому загальні відрахування становили 21,5%. А в 2016 р. ПДФО за депозитом був знижений з 20% до 18%, і станом на сьогодні, при останньому військовим зборі в 1,5%, вкладник сплачує з доходу за депозитом 19,5%.

Скасування оподаткування депозитів — не перша подібна ініціатива, ще в листопаді минулого року депутат від "Слуги народу" Сергій Штепа подав у Раду аналогічний законопроект №2422, але він лежить без руху.

Примітно, що ще в кінці 2018 р. при колишньому керівництві, НБУ не вважав за доцільне скасовувати оподаткування депозитів — це тягар стосується більш заможних верств населення і не є одним з головних факторів, які впливають на приплив коштів фізосіб в банки.

А як у них?

Оподаткування пасивних доходів, якими є доходи від депозитів, — поширена світова практика. Наприклад, в США дохід з депозитів оподатковується за звичайною шкалою разом з іншими доходами — від 10 до 37%, але зроблено виняток для невеликих вкладів з прибутковістю менше $10 в рік. В Японії податок з відсотків по депозитах становить 20,3%. У Великобританії за замовчуванням податки не стягуються з доходів за вкладами, які становлять менше 5 тис. фунтів стерлінгів на рік, але якщо у вкладника є інше велике джерело доходу, то відсотки по депозитах можуть обкладатися податком за ставкою до 45%.

У Латвії вкладники з доходів від вкладів повинні сплатити 10% податку на приріст капіталу, а в Німеччині — з доходів по депозитах утримується від 26,4 до 28,5%, але при цьому не оподатковується сума вкладу до 801 євро. У Польщі власники депозитів повинні сплачувати з доходів від них 19% податку.

Опитані "ДС" експерти не підтримали ініціативу голови НБУ.

Кредитів не стане більше

На думку заступника директора Центру економічної стратегії Марії Репко, скасування оподаткування депозитів не збільшить їх обсяг, оскільки в Україні банки — і так безальтернативний спосіб розміщення заощаджень. Це тільки знизить надходження від ПДФО в умовах бюджетного дефіциту і дуже складних відносин з кредиторами.

Президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак також згоден, що припливу коштів вкладників в банки не буде, а значить, немає сенсу сподіватися, що вони стануть більше кредитувати економіку. "У нас проблема не в тому, що в банках немає грошей. Грошей, навпаки, багато, і Шевченко про це добре знає. Банки не хочуть кредитувати, тому що існують великі ризики неповернення кредитів через те, що у нас немає верховенства права, чесних судів і чесних правоохоронних органів. Замість того щоб віддавати кредит в $1 млн, сьогодні за $20 тис. можна купити рішення суду, що кредит віддавати не потрібно. Поки ці проблеми не будуть вирішені, банки кредитувати економіку не будуть, а будуть купувати ОВДП ", — сказав він.

Мінус податки — плюс багатим

На думку Тараса Козака, депозитами в Україні користуються в основному заможні люди, і скасування оподаткування призведе до того, що багаті стануть ще багатшими. Він нагадав, що раніше завдяки високим ставках по депозитах і відсутності податків з доходів з них існували різні "схеми", коли в банках за пільговими відсотковими ставками видавалися кредити "потрібним" людям, гроші лягали на депозит в банк, і на цьому заробляли доходи. "І так багато хто платив зарплату, причому все було легально. Ми хочемо повернутися в ті часи?", — сказав він.

Тарас Козак вважає, що подібна ініціатива — популізм. "Широким верствам населення не подобається платити податки, і тут приходить людина на високій посаді і каже, що ми можемо без цього обійтися. Це початок політичної кар'єри, на мою думку", — сказав він і додав, що оподаткування вкладів взагалі не є компетенцією Національного банку, а входить в сферу відповідальності Міністерства фінансів, Державної податкової служби і Верховної Ради.

Не те джерело доходів

У свою чергу економічний експерт Борис Кушнірук радить відучити населення сприймати депозити в банках як джерело доходів. "Банки — це місце, де гроші зберігаються фізично або здійснюються розрахунки, банки — це не місце отримання доходів. Від скасування оподаткування депозитів виграють тільки багатії, які можуть жити за рахунок відсотків, а це не нормально. Звичайні люди від це не виграють", — сказав він.

Навіть якщо таке рішення і буде прийнято, воно не спричинить принципових змін в банківській сфері і в економіці в цілому. За словами Бориса Кушнірука, філософія високих відсотків по депозитах, яка супроводжувала країну всі роки незалежності, провокувала високі ставки по кредитах, і в підсумку завдала істотного удару по всій економіці.

Кубишка зросла

Тим часом вклади населення в банках, навіть не дивлячись на наслідки карантину, виросли. За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), на 1 жовтня сума вкладів в банках — учасника ФГВФО (куди не входить тільки Ощадбанк) склала 567,4 млрд грн, що на 12,9 млрд грн більше, ніж на 1 вересня. Вклади в національній валюті за місяць зросли на 6,9 млрд грн, до 325,6 млрд грн, в іноземній валюті — на 6 млрд грн, до 241,8 млрд грн.

Що цікаво, депозити 98,1% вкладників в банках — учасниках Фонду не перевищують 200 тис. грн (ця сума — гранична, повернення якої в разі банкрутства банку гарантує держава), і загальна сума таких вкладів становить 222,8 млрд грн. А на рахунках інших 1,9% вкладників лежить значно більша сума — майже 345 млрд грн. Це і будуть ті люди, які, як зазначалося вище, більше всіх виграють від скасування оподаткування депозитів.

Спостерігається зростання вкладень в банки і в порівнянні з початком року — за 9 місяців гривневі кошти населення в банках зросли на 54 млрд грн, або на 17%, повідомив глава ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек, додавши, що це значно більше, ніж збільшення реальної і номінальної заробітної плати. За його словами, результати опитування асоціації свідчать, що за час карантину доходи зросли лише у 1% громадян, а у 23% — скоротилися.

За даними НБУ, на зростання депозитного портфеля вплинули негативні фактори — скорочення споживання, посилення інфляційних і девальваційних очікувань, невизначеність у зв'язку з епідемією COVID-19. При цьому Україна не єдина, у громадян якої в період кризи зростають вклади в банках. За словами банкірів, аналогічна ситуація спостерігається і в США, де заощадження збільшилися до 25% від отриманих доходів у порівнянні з 10% в минулому році.