Курсові маяки. За скільки можна буде придбати долар у 2021 році
На минулому тижні уряд затвердив проект бюджетної декларації - "Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки", який має ще підтримати Верховна Рада. Очікується, що з кожним роком українці все більше виробляти і витрачати.
Так, на наступний рік заплановано зростання ВВП на 3,6%, а інфляції-у розмірі 6,5%, при цьому курс національної валюти складе 30,5 грн/$, а прожитковий мінімум до 2020 року "переступить" планку в 2000 грн. Названі показники (крім відносно невеликого підвищення цін) навряд чи стануть сюрпризом для українців, а ось підвищення темпів зростання економіки до 6,3% до 2021 р. при інфляції до 5% і курсі до 32 грн/$ - прогноз оптимістичний. Такі витяги з бюджетної декларації опублікував на своїй Facebook-сторінці голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин.
Подивимося, за рахунок чого влада збирається досягти таких результатів.
Приватний двигун
Перша ставка - на підвищення споживчого попиту, який стимулює фірми розширювати виробництво в умовах недозадействованности ресурсів.
"Основним двигуном зростання економіки залишається приватне споживання. По-перше, будуть збережуться високі темпи зростання заробітних плат, стимульовані активними міграційними процесами. По-друге, пом'якшується фіскальна політика, у тому числі через подальше підвищення соціальних стандартів", - написав Данилишин.
Логічно, що рівень безробіття, розрахований за методологією Міжнародної організації праці, почне зменшуватися: за прогнозом уряду, після багаторічного застою на позначці 10%, в наступні два роки цей показник впаде до 8,5%. Хоча потрібно визнати, що безробітних у нас і так поменше, адже численні трудові мігранти час від часу не потрапляють в поле зору статистів. До речі, в НБУ підрахували, що за останні два роки міграція призвела до зменшення нашої робочої сили на 5-8% і прогнозують високі темпи відтоку кадрів в найближчі три роки.
Плюсом в цій ситуації будуть валютні надходження в країну. Нагадаємо, що минулого року обсяг приватних переказів з-за кордону зріс до $9,3 млрд (8,4% ВВП). Отже, перша умова економічного зростання: українці повинні більше заробляти як вдома, так і за кордоном і витрачати гроші на внутрішньому ринку.
Інвестиційний поштовх
Друга ставка - на внутрішніх інвесторів. Очікується активна інвестиційна діяльність підприємств, вважає Данилишин. Підстави для такого прогнозу, дійсно, є: у 2017 році внутрішні капітальні інвестиції зросли на 21% - до 412,8 млрд грн, хоча чистий приплив іноземних склав всього $2,3 млрд.
В уряді також визначилися з пріоритетними напрямками для державних інвестицій:
- охорона здоров'я та соціально-культурна сфера;
- паливно-енергетична галузь, видобувна та обробна промисловість,
- охорона навколишнього середовища;
- функціонування органів влади.
Правда, згідно з проектом бюджетної декларації, обсяги капітальних вкладень у державні інвестпроекти можуть скласти лише 1,8 млрд грн на рік.
Нові умови
Третя ставка традиційна для українців - на реформи. "Для прискорення економічного зростання до 4% або більше в найближчі два роки потрібно зберегти макроекономічну стабільність і завершити реформи щодо створення ринку землі, оздоровлення фінансового сектора, протидії корупції та приватизації. Доцільно провести реформу державних підприємств, сформувати прозорий і діючий ринок газу, включаючи істотне реформування системи "Нафтогаз", забезпечити захист прав власності", - пояснив голова Ради НБУ.
По суті, більшість реформ - це створення умов для роботи головних двигунів економіки у вигляді споживчого попиту й інвестицій у виробництво. Природно, найбільші вкладення могло б залучити відкриття ринку землі, але в сьогоднішній політичній ситуації це навряд чи можливо. Під "оздоровленням" фінсектора розуміється, в тому числі, і зменшення частки проблемних кредитів, яких зараз в нашій банківській системі більше половини. А чим менше ризиків у фінустанов - тим нижчі відсоткові ставки і кращі передумови для інвестицій. Втім, в українській практиці ставка на реформи довгограюча...
Однак, щоб досягти задекларованих цілей уряду слід враховувати і макроекономічні ризики. Так, МВФ і Світовий банк прогнозують погіршення умов торгівлі і підвищення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу в цьому році до 3,7% ВВП, а в наступному - до 3,3-3,5% ВВП. Це означає, що наш експорт так і не буде встигати за імпортом і державі доведеться знову активно позичати гроші. Крім того, у МВФ не бачать підстав для підвищення бюджетних витрат.
