Під диктовку монополій. Чому ЖКП стають дорожче, але не краще (ІНФОГРАФІКА)
Постачальники і споживачі комунальних послуг почали жити за новими правилами. З 1 травня діє новий Закон "Про житлово-комунальні послуги", який повинен стати основою для проведення масштабної реформи у галузі. Однак поки розклади залишилися колишніми: комунальники отримали всі козирі, їх клієнти - все так само беззахисні і змушені відстоювати свої права один на один з монополістами.
Пеня боржників не злякає
Мабуть, найрезонанснішою нормою закону стала реанімація штрафних санкцій за будь-які комунальні борги. Однак поки покарання можна вважати суто символічним. По-перше, розмір пені за несвоєчасну оплату послуг ЖКГ незначний: 0,01% від суми боргу за кожен день простроченого платежу. А загальна сума пені не може перевищувати суму боргу. Наприклад, за кожен день прострочення по сплаті комуналки в 1 тис. грн пеня складе 10 коп., а за місяць набіжить 3 грн. Пеня починає капати з 21 числа місяця, в якому споживач отримає рахунку.
По-друге, в окремих випадках пені можна буде уникнути: якщо держава затримало виплату субсидій або роботодавець не платить боржника зарплату. Але ці поважні причини повинні бути підтверджені документально. Правда, тут виникає питання, чи погодиться підприємство задокументувати факт зарплатної заборгованості? Адже таким документом можна не тільки відхреститися від нарахування пені за комунальні борги, але й, скажімо, звернутися до Держпраці зі скаргою на несумлінного роботодавця.
Як уникнути масових відключень
Набагато небезпечніше для неплатників буде інша законодавча норма, що дозволяє комунальникам "відрубувати" боржників. Описана в законі процедура така: постачальник комунальних послуг надсилає лист-попередження злісному неплатнику, у якому інформує про можливе відключення від послуги. Якщо протягом 30 днів одержувач не погасить борг або не оскаржить правомірність припинення надання послуги, то може опинитися без води і опалення.
Причому постраждати в цьому випадку можуть і ті, хто справно платив по рахунках. Адже комунальники можуть відрубати тепло і воду цілому будинку. Перестрахуватися від такого сценарію розвитку подій можна. "Споживачі мають право укладати з постачальником індивідуальні або колективні договори. Це не стосується постачання природного газу та електроенергії, які регулюються іншими законами. Електрика і газ будуть поставляти виключно за індивідуальними договорами. Для всіх інших видів послуг (опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, вивезення сміття) є вибір. Причому тепер колективний договір можна укладати і без створення ОСББ. Саме при наявності колективного договору є ризик відключення всіх, якщо не платить один. Адже за законом комунальники мають право припинити надання послуги тому, з ким укладено договір. А в даному випадку договір укладено з усім домом. Щоб уникнути такої ситуації, краще укладати індивідуальні договори", - говорить Андрій Литвин, керівник Харківського офісу ЮФ "Ілляшев та Партнери".
Уявна свобода вибору
Однак і індивідуальні договори мають свій мінус: таким споживачам доведеться оплачувати тільки спожиті послуги, але й абонентську плату. Тобто, по суті, будуть оплачуватися обслуговування внутрішньобудинкових систем (опалення, каналізації, водопостачання) і лічильників, розрахунок спожитого тепла і т. д. Причому абонплата буде стягуватися і в тому разі, якщо, скажімо, споживач взагалі не користувався послугою (був у відпустці, не проживає в квартирі тощо). Фактично з введенням такої абонплати споживачам доведеться платити більше.
На скільки саме - вирішить сам монополіст. Хоча його побажання вже обмежило уряд, прописавши для цього спеціальну формулу: граничний розмір абонплати залежить від зарплатної мінімалки і коефіцієнта для кожного виду послуги. У формулі також враховуються постійні величини - середня кількість осіб у сім'ї і середня частка витрат на комуналку від загального доходу домохозяйтсва. Виходячи з рівня мінімальної зарплати зараз (4173 грн), абонентська плата на опалення, гарячу та холодну воду складе 30,6 грн, на вивіз сміття - 14,5 грн.
У питанні вибору типу договору - колективний або індивідуальний - законодавство відкриває споживачам простір для вибору. Наприклад, порадившись із сусідами, можна укласти індивідуальні договори для опалення та колективні - водопостачання та водовідведення. Більш того, задекларована небачена досі розкіш - споживачі можуть виставляти свої умови співпраці з постачальником. "Скажімо, постачальник і споживач комунальних послуг можуть передбачити у договорі більш високі нормативи якості сервісу, деталізувати критерії, за якими буде відбуватися перевірка процесу надання послуг", - пояснює Микола Максимов, адвокат юридичної компанії RIYAKO&PARTNERS.
Але поки постачальниками комунальних послуг будуть монополісти, ні про яке обговорення
затвердження умов договору не може бути й мови: підписуватися доведеться під тим, що запропонує постачальник. Приміром, "Київтеплоенерго", яке обслуговує приблизно 750 тис. споживачів, точно не стане возитися з обговоренням деталей угоди з кожним клієнтом. Тим більше, що рано чи пізно споживачам доведеться піти на умови комунальників.
Для того щоб визначитися з типом договору - колективний або індивідуальний, у домогосподарств буде рівно рік (з моменту вступу закону в силу). За цей же час потрібно встигнути підписати договори. В іншому випадку комунальник просто укладе з кожним індивідуальний договір з уточненням, що співвласники самі організовують технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонт за свій рахунок.
Якщо ж мешканці заартачатся, закон стане на бік монополіста: комунальникам дозволено припиняти надання послуг тим споживачам, які відмовилися укладати з ними договори. При цьому відсутність нового договору не звільняє мешканців від обов'язку платити комуналку. Адже до тих пір, поки немає оновлених договорів, будуть діяти старі.
Споживачам доведеться захищати себе самостійно
Зате підвищувати якість своїх послуг самих комунальників закон не підстьобує ніяк. І навіть навпаки, прибирає були церберів. Наприклад, органи місцевого самоврядування тепер позбавлені права затверджувати норми якості житлово-комунальних послуг - відтепер ця прерогатива центральної виконавчої влади.
І, що важливіше, місцева влада вже не зобов'язана дбати про забезпечення населення якісними комунальними послугами, так само як і контролювати дотримання законодавства про захист прав споживачів у сфері ЖКГ. Причому контролювати тепер це взагалі нікому. Справедливості заради варто сказати, що і досі місцеву владу мало турбувало, чи достатньо гарячі батареї і відповідає стандартам питна вода, поки навколо цієї теми не розгорався черговий скандал. Тепер же закон просто зафіксував наявний стан речей.
Обов'язки контролювати якість послуг покладено на самого постачальника. Якщо ж споживачів це якість не влаштовує, вони можуть поскаржитися в Госпродпотребслужбу. Словом, алгоритм дій буде точно таким же, як якщо б мова йшла про неякісне обслуговування в ресторані або придбаний неякісний товар.
Безумовно, такий підхід цілком міг би мати право на життя, якщо б споживачі змогли самостійно вибрати постачальника послуги. Тоді особливий контроль тут і справді не був би потрібен: не подобається послуга - змінюєш постачальника. Проблема в тому, що всім нам доводиться мати справу з монополіями - не може пересічний громадянин отримати ні воду, ні тепло в іншого постачальника. Але, як пояснюють розробники закону, документ писався на перспективу, з урахуванням проведення комунальної реформи. Але поки реформ немає, всім нам доведеться і далі миритися зі свавіллям монополістів.
Поки більш-менш реально для споживача вибрати керуючу компанію. "Щоб захистити себе в майбутньому від можливих проблем, що в договорі бажано прописати не тільки порядок та перелік надаваних послуг, максимально чітко визначити, за якими критеріями буде оцінюватися якість роботи і які штрафи буде платити керуюча компанія за недоліки в роботі. В договорі можна вказати обов'язки управителя у разі аварій, права мешканців контролювати використання грошових коштів. І, звичайно, порядок зміни керуючої компанії, щоб мирно і швидко розлучитися з недбайливим керуючим", - говорить Микола Максимов.
Після вступу в силу нового Закону "Про житлово-комунальні послуги" багато ЗМІ розтиражували новину про заборону встановлення бойлерів та відключень від центрального опалення. Насправді ж закон не забороняє встановлювати бойлери, а відключитися від централізованого опалення тепер навіть стане простіше.
Установка бойлера за процедурою не відрізняється від установки пральної машини або холодильника: жодних дозволів на це не потрібно. При установці бойлера відрізатися від мережі централізованого гарячого водопостачання немає необхідності. Досить встановити лічильник гарячої води і самостійно перекрити її подачу у себе в квартирі. Жодних дозвільних документів це не вимагає, ніхто цього заборонити не може.
Інша ситуація з відключенням від центрального опалення. Заборона на відключення окремих квартир від мережі ЦО діє з 2007 р. (постанова КМУ від 31.10.2007 р. № 1268). У свій час таке рішення аргументували тим, що в багатоквартирному будинку опалення працює як цілісна система. І тепло отримують не тільки квартири, але і нежитлові приміщення. І якщо хтось самовільно відрізає батареї, це впливає на всю систему, від цього будуть страждати інші мешканці. Тому відмовитися від централізованого опалення можна лише всім будинком.
Заборона на відключення окремих квартир діє по сьогоднішній день, ніхто його не відміняв. Але новий Закон "Про житлово-комунальні послуги" пом'якшив цю заборону. Документом дозволено відключення окремих квартир від мереж централізованого опалення в будинках, де вже були відключені більше 50% квартир: "В багатоквартирних будинках, в яких на день набрання чинності цього закону не менш як половина квартир і нежитлових приміщень відокремлена (вимкнуто) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, власники квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж,... мають право... створити систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) в такій квартирі чи нежилому приміщенні". Іншими словами, закон не заборонив, а, навпаки, дозволив відключати ЦО в будинках, де вже відключено 50% квартир.
