Поштовий банк в Україні. Як "Укрпошта" зароблятиме на пенсійних грошах

Генеральний директор "Укрпошти" Ігор Смілянський на своїй сторінці в Facebook поділився радісною новиною: держкомпанія все-таки купить собі банк. "Ми оголошуємо тендер на оцінювача, який зможе нам допомогти у цій серйозній справі... Придбаний банк буде невеликим, без відділень або з малою їх кількістю і, звичайно, без портфеля проблемних активів. Зараз є дві-три такі цілі, з якими ми почнемо переговори. Дуже сподіваюся закрити операцію протягом наступних пʼяти-шести місяців", — написав він.

Також топменеджер підкреслив, що прийняте рішення — компроміс, хоча і не уточнив, між ким саме. Але можна припустити, що між самим держпідприємством, Кабміном і НБУ, який в минулому виступав категорично проти банківської діяльності поштовиків.

Навіщо пошті банк

Новина, звичайно, дуже відносна: державна "Укрпошта" вже кілька років заявляє про наміри розвивати фінансові послуги. Про те, що один з можливих шляхів розвитку — купівля банку, Ігор Смілянський розповідав ще в листопаді 2017-го. Тоді ж він повідомив, що ведуться переговори з рядом невеликих банків з метою партнерства.

А незадовго до цього НБУ повідомив, що система "Поштовий переказ" від "Укрпошти" стала лідером серед систем-резидентів за грошовими переказами. Після цього в планах "Укрпошти" з'явилися відкриття поштових та депозитних рахунків, проведення безготівкових платежів та інші послуги. Тоді у своїх інтерв'ю Смілянський розповідав, що "Укрпошта" готова кинути виклик банківському сектору, розширити перелік фінансових послуг і зробити своїми клієнтами 14 млн осіб.

Ці ідеї підтримували в Міністерстві інфраструктури, вказуючи, що поява банківського функціоналу в "Укрпошти" — це реальний шанс для мільйонів жителів невеликих населених пунктів нарешті отримати доступ до сучасних банківських сервісів. Проти виступав Нацбанк — там говорили, що до ефективності чергової величезної держкомпанії в банківському бізнесі заздалегідь є великі питання.

"Нацбанк дуже ревниво ставиться до того, що хтось намагається розвивати якісь сурогатні фінансові операції. Тобто він вважає, що це вузькопрофесійний ринок. Якщо банк — то банк, якщо пошта — то пошта, — сказав в коментарі для "ДС" фінансовий аналітик Олексій Кущ. — Тому тут чисто такий професійний і інституційний егоїзм з боку НБУ".

Потім, правда, питання заглохло: банківська система України реформувалася, а в "Укрпошті" вперлися в юридичні питання і все ніяк не моли вирішити, що краще (і що можна) — створювати власну банківську структуру з нуля, купити собі невеликий банк чи налагодити співпрацю з іншим державним монстром — Ощадбанком. Якщо розібратися, плюси і мінуси були у кожного з перерахованих варіантів.

До речі, саме тоді "Укрпошта" намагалася підвести під свої банківські ініціативи законодавчу підставу. Йдеться про законопроєкт 2788-д "Про фінансові послуги у сфері поштового зв'язку", який був прийнятий в першому читанні рівно рік тому, але так і застопорився. Закладені в ньому концептуальні зміни можна описати одним невеликим реченням: документ доповнює українське фінансове законодавство в місцях, де зустрічаються поняття "банку" і "банківського рахунку", термінами "національний оператор поштового зв'язку" і "поштові рахунки".

Бізнес-логіка: виграшне становище

Світ сьогодні переживає бум фінтех, коли фінансові послуги надають не банки, а фінкомпанії з розвиненою IT-складовою. Ще одна мода — так звані необанки, які надають послуги через інтернет і на мобільних пристроях, не маючи фізичних відділень. (Найвідоміший в Україні приклад — monobank.)

Суть у тому, що класичний банк програє конкуренцію фінтех-компаніям, оскільки в сучасних умовах утримувати фізичні відділення занадто дорого. Необанк виграє в конкурентній боротьбі завдяки дуже низьким витратам ведення бізнесу.

І тут "Укрпошта" несподівано опиняється в дуже виграшному становищі. У неї і так є 15 тис. відділень на балансі (із них 11 тис. — в селах), які закрити не можна. Зате можна розширити їх функціонал до банківських відділень. При цьому, крім величезного географічного охоплення (вся країна, без найменшого перебільшення), новий, умовно назвемо його "Пошта-Банк" автоматично отримує велику клієнтську базу. Це не мрія маркетолога — "молоді, динамічні городяни", які на "ти" з гаджетами і охоче використовують мобільний додаток, щоб не витрачати час на похід до відділення банку. Навпаки, багато клієнтів "Пошта-Банку" — це люди, які самі прийдуть до відділення поговорити з операціоністом, щоб вона все показала і розповіла і їм не доводилося тикатися в незрозумілі кнопки на екрані смартфона. Це клієнти з невисоким рівнем доходу, але їх багато, і вони дуже лояльні. За фактом вони мало не все життя ходять в одне відділення пошти, тому вони не вчитуватимуться у статті на тематичних банківських сайтах, порівнюючи, де їм у цьому кварталі вигідніше кешбек отримувати. Це велика і специфічна клієнтська аудиторія, і керівництво "Укрпошти" її дуже добре розуміє.

Державна логіка: заробіток, але не ефективність

Утім, експерт "ДС" Олексій Кущ підходить до питання більше в розрізі державних інтересів.

"Я вважаю, що об'єднання Ощадбанку і "Укрпошти" в Поштовий банк — це було б більш грамотне рішення. По-перше, держава таким чином отримала б капіталізацію від цих двох установ. По-друге, держава змогла б скоротити мережу відділень без скорочення одночасно географічної присутності. Відділення Ощадбанку і "Укрпошти" часто дублюють одне одного, при СРСР їх навіть розміщували в одній будівлі, — каже він. — Тому без скорочення географічної присутності можна було б просто заощадити на об'єднанні цих відділень".

На його думку, в таку структуру ще варто було б додати накопичувальне страхування життя, і це зробило б нове підприємство дуже привабливим для іноземного інвестора. Це була б дуже цікава ідея: саме такий "Пошта-Банк", який поєднував би функції і Ощадбанку, і пошти, і ще й страхової компанії. Але те, що зараз пропонується, це зовсім інша тема: йдеться про купівлю "легкого" банку, не інфраструктурного, а просто для проведення фінансових транзакцій "Укрпошти".

"Робиться це, на мій погляд, з однією метою: щоб взяти під контроль гроші Пенсійного фонду. І, умовно кажучи, заробляти на вільних залишках, — вважає Олексій Кущ. — Тому що там десятки мільярдів гривень. Якщо пенсіонерам затримати на тиждень-другий пенсії, то можна в принципі на міжбанку заробити великі гроші. Все це нічого не дасть з точки зору ефективності "Укрпошти", підвищення її капіталізації на ринку або поліпшення ефективності її роботи. Воно просто дасть інструмент заробляння на ресурсах Пенсійного фонду".

Поки що ми бачимо непогану задумку, яка може як вистрілити успішним проєктом, так і погіршити становище і без того не найприбутковішої "Укрпошти" (вона тільки за підсумками 2020-го показала прибуток в 184,5 млн грн, а в першому кварталі поточного року знову пішла у збитки на 127,8 млн грн). Тут все залежатиме від того, які інвестиції потрібні, щоб додати національній поштовій системі банківський функціонал. Будь-яких розрахунків з цього питання "Укрпошта" поки не представила, та й передчасно їх вимагати, поки не відомо, який банк буде куплений.

Злиття з Ощадбанком у цьому плані справді виглядає спокусливим, але все ж таки це громіздка структура зі своїми кадрами, традиціями, скелетами в шафах і усталеними бізнес-процесами. Наскільки два державних гіганти родом з СРСР змогли б працювати як одна команда на сучасному ринку — велике питання.