Вуйчич не в приклад. Чому жоден український "ахметов" не відкриє свій секрет успіху
Відчувається, що наші громадяни після революції, так би мовити, перебувають в екзистенціальному пошуку. І ось, вже другий раз в цьому році Нік Вуйчич розповів українцям як цінувати життя.
При цьому, він далеко не єдина світова знаменитість, яка цієї осені зможе порадувати українців рецептами успіху в самих несприятливих умови. До Києва також збирається також приїхати Нассім Талеб, автор бестселера "Чорний лебідь" про непрогнозованих події, які роблять колосальний вплив на світову економіку. Крім того, в Києві виступить також Роберт Кійосакі, популярний автор серії книжок про інвестиції в нерухомість "Багатий тато".
Загалом, як показує практика, інтерес до сенсу життя, успіху і заробітку українців є. Більше того, вони навіть готові витрачати гроші на покупку далеко не дешевих квитків, сподіваючись почерпнути дещицю мудрості від заморських гостей.
Дивно інше. Чому місцеві знаменитості, вибудували за якийсь десяток років цілі бізнес-імперії, не поспішають розповісти про те, як йшли до успіху, долали екзистенційні труднощі, що виникали як великі проекти і бізнес ідеї? На лекцію Ріната Ахметова, Ігоря Коломойського, Віктора Пінчука, Костянтина Григоришина, Дмитра Фірташа чи, наприклад, Петра Порошенка (після завершення президентських повноважень, зрозуміло ) стояла б черга. Можуть адже такого понарассказать! Як заробити перший мільйон доларів, потім мільярд, а потім ще й вдало одружитися і прикупити "Криворіжсталь", так би мовити, з дисконтом. Як зробити ставку на президентських виборах і не програти. Або навпаки, програти, але зуміти відігратися.
Поділитися рецептом, звідки приходить ідея продати інформаційний холдинг представнику "злочинного режиму", якраз перед початком революції. Причому, за дуже непогані гроші, а потім ще й очолити адміністрацію президента повоизбранного реформатора. Адже це кульбіт, для справжніх майстрів!
Втім, це ще цілком собі пристойні розповіді. Можуть бути і куди більш похмурі історії про використання "жорсткого менеджменту" в роботі з конкурентами і партнерами, у часи не такі віддалені.
Ясна річ, що в здоровому глузді ніхто нічого подібного розповідати не буде, дехто може навіть послатися на класику, мовляв ще Генрі Форд казав, мовляв, не питайте мене про перший мільйон, другий, я заробив чесно. В українців масштаб побільше. Краще не питати про перший мільярд. І про другий теж. Що тут скажеш? Це ж олігархи, корупціонери, так би мовити, розкрадачів соціалістичної власності...
Втім, помалкивающих мільярдерів можна зрозуміти. Навіть успішні українці "середньої руки", які створили бізнес-імперії, про свої успіхи не особливо поширюються. Адже, навіть, здавалося б, святим людям, подвижникам, на фронті боротьби з корупцією не вдається чітко пояснити, як же це вдалося добитися фінансового успіху і морально не розкластися?
Тому напевно куди простіше слухати заморських гуру розповідають як знаходити своє місце в світі, хоча їх рецепти погано стикуються з української об'єктивною реальністю.
І навпаки, історії успішних українців, вдало вписуються в реалії України, ось тільки розповідати про них не можна, вони не стикуються з вітчизняним кримінальним кодексом. Ось вже і головний фіскал України Роман Насиров, не забув зауважити, що всі українські піддані, щасливі володарі iPhone 7 - злочинці. Мовляв, жоден смартфон не ввезений в і не розмитнений легально. Як мовиться, ось тобі бабуся і Юріїв день! Виходить, що не тільки про мільярд, квартирах, але і про новенькому смартфоні краще не поширюватися. У всякому разі, поки не змінитися кримінальний кодекс. До того часу, краще слухати історії успіху від Ніка Вуйчича, Нассіма Талеба і Роберта Кийоссаки.
Це цікаво.
Про інше життя.
І абсолютно безпечно.
