Математика попси. Чому Україна не змогла заощадити на "Євробаченні"
Коли весілля відшуміла, гості напилися, наїлися, натанцювалися і роз'їхалися, молодята з батьками сіли за підрахунки: скільки їм обійшлася організація свята і скільки гості подарували грошей і подарунків. Витрачатися на весілля все одно довелося, але раптом на цьому ще й заробити вдалося?
Отшумело, отплясало "Євробачення", і всі почали обговорювати, у скільки обійшлося свято європейської пісні і коштувала гра свічок.
За попередніми підрахунками, "Євробачення" обійшлося Україні у 855 млн грн. Половина суми була витрачена з державного бюджету 200 млн грн дали київська влада з бюджету міста, ще 150 млн грн надав Європейський мовний союз, а все інше — це доходи від реклами, гроші спонсорів і виручка від продажу квитків.
Незважаючи на зовні астрономічні суми, витрати на "Євробачення" не такі вже й великі. Фінансування з держбюджету половини витрат означає, що для рядового платника податків (якщо рахувати разом з пенсіонерами та дітьми) конкурс обійшовся в ціну приблизно між вартістю батона хліба і пачки сигарет. Витрати України (близько $30 млн) не найбільші порівняно з іншими країнами. Наприклад, як писали ЗМІ, Австрія в 2015 р. витратила $42 млн, Росія в 2009 р. — $44 млн, Азербайджан в 2012 р. — $46 млн, а найдорожче "Євробачення" влаштували данці в 2014 р. — $60 млн.
Хоча виконавчий директор пісенного конкурсу Йон Ола Санд заявив, що все пройшло бездоганно, заплативши за свято зі своєї кишені, українці почали обговорювати, чому гонорари і оплата послуг тих, хто все це організував, обійшлися в таку, а не іншу, меншу суму. Наприклад, представники зради звинуватили Джамалу в тому, що вона за свій виступ отримає майже 1 млн грн, а Руслана — близько 400 тис. Мовляв, недобре співачкам у воюючій країні заробляти такі шалені гроші. Однак виявилося, що ці суми — не гонорари персонально співакам, а оплата послуг цілої команди їх помічників та фахівців, які забезпечують підготовку, костюм, звук, світло і багато чого іншого, що зазвичай залишається за лаштунками, невидимим для пересічного глядача.
Кілька каменів у свій город отримав шоумен Андрій Джеджула, який відповідав за церемонію відкриття фестивалю. Він змушений був виправдовуватися, що 2,5 млн грн його агентство отримало не дарма — був виграний тендер всього лише за п'ять днів до відкриття конкурсу, тому довелося переплачувати за терміновість, з-за надто коротких строків довелося роздути штат, інакше просто не встигли б все зробити. Звідси, за його словами, і такі розцінки. Наприклад, тільки гелієві кульки із символікою країн-учасниць, запущені в небо, обійшлися українським платникам податків в 80 тис. грн.
Однак все одно залишилося дуже багато запитань з приводу адекватності вартості деяких послуг та якості їх виконання. Наприклад, організатори відвалили майже 100 тис. грн ФОП "Дунюшкин" за "креативне обслуговування" офіційного сайту "Євробачення", однак при цьому сайт чомусь заповнений матеріалами лише українською мовою. Невже не знайшлося перекладача на 5 тис. грн за три дні роботи? Також організатори витратили 50 млн грн на заходи безпеки фестивалю, а активно обговорюваний спритний молодий чоловік стверджує, що пройшов на конкурс без квитка або запрошення і при цьому зміг ще безперешкодно піднятися на сцену, зробити коло пошани", зняти штани, і тільки після цього охорона зробила те, за що їй, власне, і заплатили.
Українське інтернет-співтовариство активно аналізує оплату роботи всіх причетних до проведення фестивалю, і не завжди доцільність цих витрат вдається обґрунтувати логічно. "Я хочу побачити листівки за 2,24 млн! Якщо одна штука в друкарні коштує 84 коп., то їх що, на цілий Київ зібралися друкувати???" — запитує у Facebook декоратор Станіслав Райх. Або, наприклад, трихвилинний ролик про Вєрці Сердючці, який обійшовся платникам податків в 1,8 млн грн. Андрій Данилко, його сценічна "мама" і режисер отримали за два дні роботи по 135 тис. грн, але ролик в результаті так і не був показаний в ефірі.
Ноги такої плутанини у фінансових питаннях, можливо, ростуть в загальному підході до організації конкурсу. Ще в лютому вибухнув скандал, коли частина працівників Національної громадської телерадіокомпанії України (НСТУ) на чолі з виконавчими продюсерами конкурсу Олександром Харебиным і Вікторією Романової пішла з проекту, кинувши звинувачення, що бюджет конкурсу сильно роздутий. А новий керівник конкурсу Павло Грицак заблокував роботу, зупинив проведення тендерів, у результаті чого підготовка було затримано на два місяці. Після цього з'явилися повідомлення про те, що деякі тендери виграли компанії, які працювали раніше з Грицаком.
І хоча прем'єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв, що контрольні служби перевірять прозорість витрачання державних мільйонів, витрачених на конкурс, за його підсумками складається враження, що українці перед обличчям міжнародного євроспільноти — це студенти, які весь семестр ухиляються і святкують, а мобілізуються виключно в ніч перед іспитом. І хоча іспиту, але зроблено це за рахунок неймовірної напруги, втрати нервів і серйозних фінансових витрат, яких можна було б уникнути, якщо правильно розподілити зусилля. Однак сумнівно, що винні в нерачительном витрачання державних коштів будуть покарані. Адже цей конкурс, як весілля: обійшлося без бійки, ну і вже добре.
