Навіщо Україні подавати позови до СОТ до Росії

Україна не втрачає надії оскаржити в рамках СОТ дії Москви, що стосуються обмежень імпорту продовольчих товарів з України, а також обмеження транзиту наших товарів через територію РФ у Казахстан. "Починаючи з середини 2013 року, Росспоживнагляд обмежив доступ на територію Російської Федерації кондитерських виробів, алкогольних напоїв, солі і шпалер з України, пояснивши свої дії порушеннями у маркуванні товару чи шкідливими домішками. Зараз готується запит на проведення консультацій з РФ щодо імпорту цих товарів", - повідомили "ДС" в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України. Якщо консультації не відбудуться або не дадуть результату, наступним кроком може стати ініціювання позову.

Зокрема, протягом 2015 року експорт кондитерських виробів знизився на 99% по порівнянні з 2014 роком, пива - на 98%, солі - на 92%.

Крім того, з початку цього року РФ ввела нові правила транзитних перевезень: заборонила ввозити українські товари через свою територію і наказала везти вантажі з України в Казахстан через Білорусь. За словами міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абромавичуса, в результаті продэмбарго і обмеження транзиту з боку Росії втрата виручки українських компаній складе від $800 млн. до $1,1 млрд.

Оскаржувати в рамках СОТ продэмбарго в цілому, Україна, швидше за все, не стане. "Специфіка ситуації в тому, що це не просто ембарго на ввезення Української продукції. Наша країна була занесена в список інших держав (туди також входять США, Канада, Австралія і ряд інших) щодо яких таке ембарго вже було введено раніше, ще в 2014 році. Тому позиція української сторони в цьому питанні полягає в тісних консультаціях з іншими країнами-учасниками списку. Адже природа обмежень РФ для всіх цих держав є однаковою", - пояснює заступник начальника управління захисту торговельних інтересів - начальник відділу врегулювання торговельних суперечок департаменту торговельної захисту МЕРТ Олена Засипкіна.

Крім того, ще в жовтні минулого року Україна подала позов у СОТ проти Росії щодо обмеження імпорту українських вагонів і стрілочних переводів (вони торкнулися Крюківського вагонобудівного заводу, Дніпропетровського стрілочного заводу, "Азовзагальмашу" і Харківського машинобудівного заводу). В результаті цих обмежень експорт в РФ залізничних товарів (вагони, стрілочні переводи) скоротився з $1,7 млрд. в 2013 році до $600 млн. в 2014 році, а за підсумками минулого року склав взагалі $110 млн.

Коли будуть врегульовані торгівельні суперечки між Україною і Росією - прогнозувати складно. "У разі недодержання сторонами всіх процесуальних строків врегулювання спору за допомогою механізмів СОТ триває 12 місяців", - запевняють в Мінекономрозвитку. Проте опитані "ДС" експерти налаштовані не так оптимістично. На проведення консультацій, розгляд питання в третейської групи і винесення рішення щодо можливої апеляції може знадобитися близько двох років. "Подача позову - це позитивний крок. Потрібно показати, що Росія порушила свої домовленості з Україною в рамках СОТ. Але швидкого економічного ефекту від нього очікувати не варто", - говорить аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

Такої ж точки зору дотримується й експерт Економічного дискусійного клубу Руслан Осипенко: "З часу ці спори за процедурою СОТ можуть затягнутися на роки. Тому подача позовів, з моєї точки зору, все ж грає більше політичну роль для України". Прецедентів розгляду спорів СОТ, аналогічних тим, які виникли між Україною і Росією, досить багато. Але як будуть врегульовані торгові розбіжності в даному випадку - сказати складно. "СОТ неодноразово розглядала спори, пов'язані з порушеннями тих же статей Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ) та Угоди по технічних бар'єрах у торгівлі (ТБТ), на яких грунтуються претензії України до Росії у справі про імпорт залізничного обладнання і можуть бути обґрунтовані в потенційному спорі про свободу транзиту. Але ці справи не можна назвати схожими, оскільки у них різні обставини. Не було прецеденту торгового спору, ініційованого в умовах воєнного конфлікту між державами", - заявила "ДС" Оксана Кобзар, керуючий партнер Адвокатського бюро Оксани Кобзар.

Приміром, більшість справ, пов'язаних з обмеженням транзиту, залагоджувалися на стадії консультацій між країнами. Так, в 1989 році Німеччина заборонила австрійським вантажівкам проїжджати через свою територію в нічний час, починаючи з 1 січня 1990 року. Австрія звернулася зі скаргою до СОТ, і спір був улагоджений мировою угодою. У лютому 2002 року Словенія також звернулася до СОТ зі скаргою на Хорватію, яка заборонила перевезення нафти та продуктів нафтопереробки через свою територію. Після кількох консультацій справу було вирішено світом. Але розраховувати, що Україна і Росія прийдуть до взаємної згоди, не доводиться. "Оскільки більшість суперечок в рамках СОТ вирішуються шляхом консультацій, результат залежить як від підготовки доказової бази країни-заявника, так і від готовності сторін до пошуку взаємовигідного ефективного вирішення. Якщо спір не буде мирно врегульовано, "примусовий" механізм буде полягати в тому, що Орган із вирішення спорів дозволить Україні застосувати контрзаходи", - говорить Оксана Кобзар.

До тих самих пір Україна не може брати "дзеркальні заходи", не порушивши закону. "Спочатку необхідно пройти всю процедуру регулювання спору, і якщо країна-відповідач відмовиться виконувати рішення СОТ, то тільки тоді країна-заявник матиме право на адекватні заходи у відповідь", -пояснила керівник практики міжнародного торгового права ЮФ "Ілляшев та Партнери" Олена Омельченко.