Чому Шокін топить Курченко і не зачіпає його спільників
—Днями Генеральна прокуратура висунула скандально відомому харківському схемщику Сергію Курченко підозри відразу за двома епізодами — розкрадання грошей з рахунків підконтрольних йому банків, які збанкрутували, і розкрадання скрапленого газу у держави. Втім, людини, який заочно арештований і оголошений в міжнародний розшук, а на його майно та інші активи в Україні на загальну суму понад 2,8 млрд грн. накладено арешт, активізація Генпрокуратури навряд чи сильно стурбувала. Адже в дійсності Курченко спокійно живе в Москві, а більша частина із заарештованих активів не коштує нічого.
За версією відомства Віктора Шокіна, оприлюдненої кілька днів тому, в 2013-2014 рр. Курченко організував злочинне угруповання та незаконно заволодів коштами Національного банку України, ПАТ "АБ "Укргазбанк", ПАТ "Аграрний фонд", вкладників ПАТ "Брокбізнесбанк" та ПАТ "Реал Банк" на загальну суму 5,6 млрд грн. За вказаним епізодом йому було офіційно оголошено підозру. Другий епізод, по якому проходить юний харківський комбінатор — газовий. ГПУ склала підозра Курченко як керівника злочинної організації, яка протягом 2010 — початку 2014 р. заволоділа здобутим ПАТ "Укргазвидобування" та ПАТ "Укрнафта" (контрольні пакети яких належать державі) скрапленим газом, купуючи його на спеціалізованих аукціонах за цінами значно нижче ринкових нібито для потреб населення. Насправді потім він продавався мереж АЗС за ринковими цінами. Збиток держави від цих схем був оцінений більш ніж в 2 млрд грн.
ГПУ відстрілялася по банкам
У банківській справі Курченко зафіксовано цілий клубок махінацій — тут і видача фіктивних кредитів на 1,4 млрд грн., і розкрадання 800 млн грн. рефінансування Нацбанку, і крадіжка 500 млн грн. Державної іпотечної установи. Але найбільша банківська афера сталася в лютому 2014 р. з участю Аграрного фонду, у власності якого знаходилися облігації внутрішньої державної позики. Спочатку їх викупив Брокбізнесбанк за 2 млрд грн. за рахунок отриманого від Нацбанку рефінансування. А далі Аграрний фонд, не погодивши свої дії з Мінагрополітики, розмістив ці кошти на депозитному рахунку фінустанови Курченко, який витратив їх на погашення фіктивних боргів і незабаром був визнаний неплатоспроможним. Брокером операцій з цінними паперами Аграрного фонду, до речі, була компанія "Інвестиційний капітал Україна" (ICU), співвласником якого тоді була Валерія Гонтарєва.
Щодо окремих фігурантів розслідування — колишнього заступника голови НБУ Бориса Приходько і екс-керівника Аграрного фонду Олександра Кірюка — Генеральною прокуратурою в липні нинішнього року було підготовлено обвинувальний висновок, який потім направили в суд. Ще один відомий фігурант — колишній член наглядової ради Брокбізнесбанку Борис Тимонькін — знаходиться в Німеччині під вартою і чекає екстрадиції в Київ.
Крім того, по справі Курченко були висунуті підозри на адресу колишнього глави НБУ Ігоря Соркіна і екс-голови правління Реал Банку Володимира Агафонова, які зараз числяться в розшуку і, ймовірно, переховується в Росії.
Втім, у цьому, здавалося б, очевидне і практично доведений до логічного завершення справі не все так просто. Чи То свідомо, чи ні, але вже більше півроку воно стоїть на місці. Так, у серпні Печерський районний суд Києва повернув прокурору обвинувальний висновок. Виходячи зі змісту постанови, обвинувальний акт суд повернув представникам прокуратури з формальних причин. Апеляція 3 січня скасувала рішення першої інстанції. Тоді ж адвокати Приходько і Кірюка подали апеляції, згадавши, що їх підсудні мають іншу прописку, тому просили суд змінити, але програли. У березні захисники попросили відводу судді, яка брала участь в інших пов'язаних справах. Воно було задоволене, і зараз підсудні чекають призначення іншого складу суду. У підсумку ось вже півроку справа не розглядається по суті.
Зріджене розслідування
Газову справу Курченко — найвідоміше. Ще за часів Януковича були розкриті і описані схеми, як Курченко купував скраплений газ у державній "Укргазвидобування" і "Укрнафти" нібито для населення за пільговою ціною, а потім перепродував оптовикам за ринковими цінами, які були вищими закупівельних в кілька разів. Операції проводилися через низку "прокладок", оформлених на підставних осіб, далі гроші переводяться в готівку через банки, підконтрольні "младоолигарху", який працював під дахом Олександра Януковича і Артема Пшонки — Брокбізнесбанк і Реал Банк. Таким чином, Курченко привласнив собі понад 2 млрд грн.
Фактично цю справу було розкрито ще в першій половині 2014 р. А весь 2015 р. пішов у Генпрокуратури на те, щоб спробувати заарештувати рахунки низки панамських і кіпрських фірм, куди йшов "кеш" від газових операцій, переважно у прибалтійських банках. Хоча у газовій справі насправді важливо не це, а те, що на відміну від аграрно-банківського тут немає ніяких інших підозрюваних і подільників, крім Курченко. Якщо у банківській справі, крім Приходько і Кірюка, фігурують ще з півдесятка обвинувачених дрібного штибу, то в двох десятках судових матеріалах, так або інакше пов'язаних з махінаціями по зрідженому газу, скрізь значаться "невстановлені особи Міненерговугілля та його підприємств", у змові з якими діяв особисто і безпосередньо сам Курченко.
Таке формулювання — верх цинізму. Так, ще в 2014 р. був затриманий, який займав при Януковичі посаду глави НАК "Нафтогаз України" Євген Бакулін. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков через кілька днів після його затримання заявив, що сума збитків тільки за трьома пов'язаним з ним кримінальних проваджень оцінюється в $4 млрд (мова йшла не тільки про газових операціях). Але вже у вересні 2014 р. ГПУ визнала Бакуліна невинним. Справу проти нього закрили напередодні виборів.
За даними "ДС", майже відразу Бакулін поїхав в Ізраїль, і до нього в українського правосуддя зараз питань немає. Також, як і до його кураторам на чолі з нинішнім керівником фракції "Опозиційного блоку" Юрієм Бойко, який у 2010-2012 рр. був главою Міненерговугілля, а в 2012-2014 р. — віце-прем'єром з ПЕК.
Чому ГПУ вперто не помічає того, що реалізація схем Курченко була просто неможлива без погодження з Бойком, який стояв тоді на вершині "блакитний піраміди" в країні, достовірно невідомо. Можливо, це пов'язано з тим, що "Опозиційний блок" на чолі з Бойком дав 32 із 40 можливих голосів за призначення Шокіна генпрокурором в лютому минулого року.
Заарештовані фантики
Крім офіційних підозр Курченко, Генпрокуратура підносить як важливу перемогу у його справі арешт активів на 2,8 млрд грн. "ДС" з'ясувала подробиці цієї інформації, яку у Генпрокуратурі вирішили не деталізувати. Так, ще 4 січня 2016 р. Печерський суд виніс з десяток визначень, якими заарештував дрібні пакети акцій різних фірм, пов'язаних, на думку слідства, з Курченко, і в сукупності володіли 80,02% акцій Брокбізнесбанку, коли-то входившегося у Топ-20 найбільших фінустанов країни. Їх номінальна вартість оцінюється в 2 млрд грн. Біда тільки в тому, що ще 2014 р. Брокбізнесбанк був спочатку віднесено НБУ до розряду неплатоспроможних, а потім стартувала його ліквідація.
Втім, стверджувати, що колишні активи Курченко зовсім нічого не варті, невірно. В рамках справ проти нього, наприклад, були заарештовані 75 тис. т нафтопродуктів Одеського НПЗ, реалізація яких в подальшому була доручена державного підприємства "Укртранснафтопродукт" ("дочка" Міненерговугілля). Правда, велика частина нафтопродуктів згодом дісталася за заниженою ціною структурам групи "Фактор" бізнесмена Сергія Тищенка — близького друга нардепа з "Народного фронту" Сергія Пашинського. Збитки держави від цього перевищили 340 млн грн. І винних у цій справі, як водиться в Україні, поки не знайшли.
