Чому уряд відмовився від монетизації субсидій

Здорова ідея використовувати житлову субсидію на енергоефективні проекти відкладається як мінімум до наступного року. Хоча ще кілька місяців тому в уряді серйозно обговорювалося питання монетизації залишків субсидії, з тим щоб у людей з'явилися кошти для утеплення будинку та встановлення енергоефективного обладнання. Міністр фінансів Олександр Данилюк розповів "ДС", що Кабмін розробляє механізм монетизації залишку субсидій, який дозволить залучити до термомодернізації житла малозабезпечених громадян, які отримують субсидії, тобто практично половину населення країни.

Але потім в уряді передумали, вирішивши, що невикористані субсидії, як і раніше, будуть повертатися до бюджету. Правда, трохи змінили порядок цього процесу. Так, невикористана субсидія на оплату послуг централізованого опалення буде повністю повертатися до бюджету. А якщо мова йде про індивідуальне опалення, то частину надлишку субсидії буде зараховуватися як плата за послугу на наступний період. При цьому зарахувати субсидіарні кошти в якості оплати за опалення можна в тому випадку, якщо сума невикористаного фінансування еквівалентна вартості 100 куб. м природного газу або 150 кВт*год електроенергії.

За даними Мінсоцполітики, протягом опалювального періоду 2016 р. (з січня по березень) було нараховано субсидій за соціальним нормам на 27,9 млрд грн., у той час як реально населення спожило енергоресурсів на 16,7 млрд грн. Тобто треба повернути в бюджет 11,2 млрд грн. Хоча якби було прийнято рішення про монетизації залишків невикористаної субсидії, ця сума могла б піти на енергоефективність. "Насправді я думаю, що ця цифра більше. Неможливо отримати зведену інформацію. Що стосується Київської області, то споживання газу на 400 млн грн. менше нарахованих субсидій, тепла — на 30 млн грн., води — на 10 млн", — стверджує директора ТОВ "Белоцерковвода", голова бюджетної комісії Київської обласної ради Ольга Бабій.

Чому виникла така помилка в розрахунках субсидій, пояснюється просто. З 1 травня минулого року введена нова система субсидування ЖК-послуг, при якій розмір субсидії встановлюється виходячи з встановлених урядом нормативів, а не реального споживання цих послуг, як було раніше. Втім, діяла раніше система теж була далека від досконалості і викликала масу зловживань. До цього часу розмір субсидії залежав від витрат на "комуналку": чим більше люди споживали газ, електрика і т. д., тим була більша сума компенсації з бюджету.

Перехід на соціальні норми був, загалом-то, гарною ідеєю. Але правильно підрахувати ці норми чиновник так і не змогли. За останні два роки соціальні стандарти у сфері ЖКГ змінювалися кілька разів. Наприклад, майже вдвічі було знижено норматив опалення газом 1 кв. м площі. Так, два роки тому на опалення за нормативами виділялося 11 кубометрів природного газу, потім показник скоротили до семи кубів, а тепер норматив становить 5,5 кубометрів. Але, за даними Мінфіну, минулої зими фактичний витрата газу на опалення 1 кв. метра площі становив 3-4,5 кубометра.

Нормативи на послуги для розрахунку субсидій були підготовлені Мінрегіонбудом, при цьому, як запевняють чиновники, була використана статистика щодо середніх норм фактично спожитих населенням теплоресурсов. Але наскільки вірна ця статистика — велике питання. Ні для кого не секрет, що теплогенеруючі підприємства значно завищують витрати газу для виробництва теплової енергії. Це дозволяє збільшувати тарифи на опалення і гарячу воду (у структурі тарифу на централізоване опалення витрати на паливо складають 74,2%, а на централізоване постачання гарячої води — 63,9%). При цьому норми витрат теплової енергії на опалення житлових будівель встановлюються у відповідності з методичним довідником, затвердженими Держжитлокомунгоспом України ще в 1993 р. У результаті на основі невірних даних вийшли спотворені нормативи для розрахунку субсидій.

Так і вийшла ситуація, коли в минулий опалювальний сезон за газ було нараховано субсидій майже в два рази більше, ніж було потрібно для фінансування фактично спожитого газу населенням. Звичайно, частково цю різницю можна пояснити відносно теплою зимою. Але те, що нормативи споживання ЖК-послуг завищені, не викликає сумніву.

Зрозуміло, що це витратний захід як по грошах, так по часу. Але без цього система субсидій, яка вже гальмує енергоефективність в ЖКГ, взагалі заблокує будь-які реформи в цій сфері. "Необхідно сформувати нові соціальні норми, наближені до середнього фактичного споживання, а далі їх щорічно зменшувати на 10-15%, до рівня споживання сучасними енергоефективними приладами за умови здійснення енергозберігаючих заходів. При цьому все, що заощаджено — віддавати людям готівкою", — вважає старший консультант з питань соцзахисту населення Інституту місцевого розвитку Антон Левицький.

В уряді розглядали кілька варіантів, як дозволити людям використовувати житлову субсидію на енергоефективні проекти. Звучала пропозиція про повної монетизації субсидій з вільним використанням. Тобто перераховувати на банківську картку споживача певну суму, а він буде розпоряджатися цими грошима на власний розсуд, у тому числі на термомодернізацію житла. Однак проти такого підходу виступили багато чиновників. Зокрема, міністр соціальної політики Андрій Рева заявив, що в нинішніх економічних умовах цього робити не можна: незаможні українці витратять гроші на першочергові потреби, а не стануть вкладати їх у утеплення будинків.

Другий варіант — монетизація залишків субсидії, за який дружно виступали віце-прем'єри Павло Розенко та Геннадій Зубко. Пропонувалося або переводити цю суму на банківський рахунок одержувача субсидії, або на спецрахунок споживача з обмеженим використанням — для оплати "комуналки", "теплих" кредитів і т. п. "Це буде заохочувати людей економити. Оскільки ось що ми побачили за сезон 2015-2016: в одних і тих же будинках люди, які отримували субсидії, споживали на 30% більше, ніж ті, хто субсидій не отримував. Це означає, що можливість економити є, якщо є мотивація", — говорить Геннадій Зубко. Теоретично все правильно. Але практично кроки в цьому напрямку влада не поспішають робити. Тепер у Кабміні обіцяють монетизувати суми невикористаних субсидій за час опалювального сезону 2016-2017 рр ..