Чому плани по реформуванню податкової системи вселяють оптимізм
Такий підхід сильно контрастує з польським сценарієм. "Шокова терапія", або "план Бальцеровича", прийнятий 1989 р. і спрямований на швидкий перехід від планової до ринкової економіки, виявився дієвим і ефективним, адже вже з 2004 р. Польща входить до ЄС. Ця програма реформування базувалася на 11 ключових законах, запропонованих президентом, два з яких прямо стосувалися податкової сфери.
Новий український уряд, сформований наприкінці літа, ставить завдання швидкого проведення реформ. Так, за словами прем'єр-міністра, до весни 2020 р. необхідно підготувати проекти законів для реформування оподаткування, а з початку 2021-го в країні мають запрацювати нові "податкові правила". Дискусій з цього приводу вистачає, а їх тональність змінюється від стриманого оптимізму до очікувань чергового провалу...
Не перша спроба реформування податкового
З набуттям незалежності Україна взяла курс на побудову ринкової економіки. Однією з обов'язкових складових цього процесу стала податкова реформа, так як стара система просто не передбачала всіх з'явилися форм власності і способів ведення господарської діяльності.
Раніше робилися спроби податкових реформ не були доведені до логічного завершення. За словами доцента кафедри кримінального права та кримінології Університету державної фіскальної служби України Андрія Гмырина, поточний рівень тіньової економіки сягає 60%, а це не що інше, як вирок для нині діючої системи оподаткування.
Експерт вважає, що раніше проведене реформування податкової сфери в Україні ініціювали виключно для перерозподілу економічного і політичного впливу. Чесні платники податків тільки програвали від більшості пропонованих і впроваджуваних ініціатив. Підтверджують слова Гмырина і результати соціологічних опитувань. Так, за даними дослідження компанії TNS, 72% українців за останні п'ять років не відчули позитивних змін у податковій сфері.
Цікаво, що нинішня податкова система України за складом та структурою дуже близька до того, що мають розвинені країни Європи. Пов'язано це з тим, що всі запропоновані і реалізовані за 28 років реформи розроблялися з урахуванням вимог і норм європейського податкового законодавства, Всесвітньої торгової організації (ВТО) та інших міжнародних структур. Але на практиці чинна українська система оподаткування не працює так, як повинна. Вона сьогодні не являє собою інструмент підвищення загальної конкурентоспроможності держави, не сприяє зростанню бізнес-активності в країні, не кажучи вже про формування високого рівня культури платників податків.
Брак системного підходу до реформування податкового
Для успішної реалізації реформ у нинішньої влади є все необхідне, включаючи більшість у парламенті, яка готова реалізовувати відповідні законодавчі ініціативи президента або уряду. Це відмінна можливість, щоб провести системне реформування, а не точкові зміни, які, як показує 28-річна українська практика, майже не дають результатів.
Поки що діям нової влади цієї самої системності не вистачає. Окремі законодавчі ініціативи та плани, будь то проведення податкової амністії або запуск Бюро фінансових розслідувань, виглядають сирими і вимагають серйозних доопрацювань. А що ще важливіше, не зовсім зрозумілою загальна картина, до якої повинна призвести реформа системи оподаткування. У деяких фахівців створюється враження, що основний мотив — це пошук нових ефективних способів наповнення дохідної частини бюджету, що не повинно бути самоціллю для цього податкового реформування.
Андрій Гмырин, запропонував свою програму податкової реформи "Від нестабільності до гармонії", упевнений, що тільки при комплексному, системному підході можна розраховувати на успіх. Точкові зміни в окремих питаннях оподаткування та/або роботі фіскальних органів і служб не будуть результативними. Так, новій владі слід працювати над реформуванням податкової сфери в декількох площинах одночасно, а не тільки вносити зміни в чинне податкове законодавство. Сьогодні необхідно:
• змінювати кадрову політику і знижувати витрати на утримання держапарату, об'єднуючи і скорочуючи штат окремих служб і інстанцій;
• підвищувати ефективність роботи антикорупційних органів у країні;
• контролювати товарообіг;
• змінювати структуру і ставки податків як для бізнесу, так і для громадян;
• підвищувати податкову культуру серед населення та багато іншого.
Лише після створення умов, за яких сплачувати податки стане вигідно, варто проводити податкову амністію, вважає Гмырин. А потім збільшувати відповідальність як контрольних фіскальних органів за неправомірні дії, так і бізнесу, який ухиляється від податкових виплат.
У нинішньої влади є час і можливості, щоб відійти від практики точкових дій з поодинокими законопроектами до системного реформування оподаткування. І певні кроки в цьому напрямку, здається, робляться...
Що вселяє стриманий оптимізм?
Притому що системності в роботі над новою податковою реформою поки не вистачає, нову владу не можна звинуватити у небажанні почути експертів і фахівців у цьому питанні. Сьогодні як депутати, які представляють комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, так і інші політики вже почали активно взаємодіяти з експертною і бізнес-спільнотою. Так, саме експерти прекрасно знають, що потрібно реформувати і яким чином, а представники бізнесу — це перші, кого ця реформа прямо торкнеться.
Курс на тісну співпрацю влади, експертів та бізнесу в питанні податкової реформи був узятий на початку вересня. Саме тоді в рамках заходу під назвою Ukraine Tax Forum відбулася зустріч бізнесу, експертів і представників влади, а головним обговорюваним питанням стала реформа оподаткування. Свій проект реформування на форумі представив Андрій Гмырин.
Також в ході Ukraine Tax Forum депутати Верховної Ради ініціювали створення робочої групи при профільному комітеті, який займається підготовкою реформи. До неї увійшли провідні експерти. У вересні відбулися перші три робочі зустрічі, на яких обговорювалися актуальні законопроекти. Депутати просили експертів підготувати і передати їм усі наявні зауваження. Один з учасників цих зустрічей, Андрій Гмырин, сподівається, що комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики буде активно співпрацювати з експертним співтовариством, а разом вони зможуть підготувати і реалізувати саме ту реформу, яка буде відповідати як інтересам бізнесу і окремих українців, так і держави в цілому.