"Подарунок" до Дня щастя. Чому ООН приймає українців за ефіопів
І хоча порівняно з минулим роком ми в цьому дослідженні піднялися на п'ять позицій, Україна все ще сильно відстає від найближчих сусідів - не тільки західних, наприклад Польщі (40), але також Росії (68), Білорусі (81) і навіть Молдови (71). При цьому нашими "сусідами за щастя" у рейтингу стали чадці і ефіопи. Логічне питання: як же так?
Справа в тому, що для вимірювання щастя використовуються різні критерії, багато з яких дуже суб'єктивні. Придивимося до них ближче, і почнемо з самого точного доходів у розрахунку на людину.
Що по грошам
За цим критерієм Україна також знаходиться в другій сотні країн, щоправда, вище в рейтингу. Згідно з найсвіжішими даними Світового банку за 2017 р. ми на 128 місці за номінальним ВВП на людину ($8,667 в рік), і на 110-му, якщо скоригувати ці дані на паритет купівельної спроможності, тобто врахувати різницю в цінах між країнами ($2,640). Всі сусіди, крім Молдови, від нас також відірвалися вперед за цим показником.
Але ми живемо не тільки заради того, щоб витрачати гроші, тому щастя одними лише гривнями або доларами ніяк не виміряти. Передумовами для того, щоб чоловік відчував себе щасливим, на думку аналітиків, повинні бути й інші фактори, такі як політична свобода, можливість вести активний спосіб життя і самореалізуватися. І, до речі, чим багатша країна, тим зазвичай менше для її громадян, які можуть дозволити собі товари першої необхідності, отже, приріст доходу.
І як життя
Подивимося, як Україна виглядає іншим, часто нематеріальним критеріями: ми до першої сотні країн за очікуваної тривалості здорового життя, соціальної підтримки (мається на увазі саме допомогу родичів та друзів, а не держави) і щедрості (в даному випадку витрат на благодійність), зате в хвості рейтингу сприйняття корупції (чим вище - тим гірше, значить толерантні до неї) і свободу вибору. Останні показники і тягнуть Україну на дно.
Але як вийшло виміряти "без лінійки", приміром, рівень свобод? У багатьох випадках просто опитували людей. Тобто комбінувалися більш об'єктивні показники, такі як рівень доходу і тривалість життя (які можна взяти з статистики), з суб'єктивними, скажімо, сприйняттям корупції (тут потрібен опитування).
Як бачимо, Україна просідає саме там, де вивчалася думка громадян. З одного боку, немає диму без вогню - люди дають оцінки виходячи з досвіду. Але з іншого - в даному випадку відіграє велику роль ментальність.
Як відомо, українці звикли прибіднятися. Але справа не тільки в цьому. Щастя - поняття порівняльне. Особливо "рулить" порівняння з сусідом. Доведено, що в бідних, але егалітарних країнах люди більше задоволені життям, ніж у більш заможних, але занадто розшарованих товариства. Той же ефект діє і при порівнянні життя в різних країнах.
Ми гостріше відчуваємо нестачу в грошах і свободах, оскільки весь час рівняємося на Захід з його стандартами життя і в більшості своїй прагнемо в Євросоюз.
А от для більшості росіян так питання не стоїть (так і, слід визнати, ВВП на людину у них вище) - це одна з причин великого розриву між нашими країнами в даному рейтингу.
А як же Ефіопія і Чад? Імовірно, там зіграли роль адаптивні переваги. Люди, які живуть в дуже поганих умовах, часто намагаються цього не помічати, щоб зробити свою ситуацію більш прийнятною (ось чому навіть раби іноді щиро стверджували, що вони щасливі). Таким чином, вони вважають себе щасливішими, ніж, здавалося б, є насправді, а тому і зустрічають День щастя з таким же настроєм, як українці.
Словом, дослідження типу World Happiness Report 2019 спочатку дуже суб'єктивні, а враховуючи нашу ментальність, Україні завжди буде важко підніматися до вершини даних рейтингів. Правда, в 2013 р. ми все ж стояли на 87 позиції. І цей факт виділяє ще одну причину наших нещасть - війна. Критерії даного рейтингу прямо або побічно, але сильно залежать від геополітичної ситуації: у воюючій країні доводиться миритися з великим обмеженням громадянських свобод, а втрата промислового потенціалу через окупації призводить до різкого скорочення ВВП на душу населення.
