Вовча доля. Чому нову "нацкомісію по абонплаті" ніхто не буде любити
Жоден з державних органів не пережив такого бурхливого зростання популярності, як Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ). Ще два роки тому про цю нацкомісії знали лише фахівці і десяток журналістів, які пишуть статті для серйозних видань. Тепер назва НКРЭКУ і ім'я її (поки ще) голови Дмитра Вовка на вустах у кожного українця, якого торкнулося підвищення тарифів на електроенергію, газ, водопостачання та опалення. Тобто - у всіх.
Обурення, разразившееся після введення цієї нацкомісією абонплати за газ, вже стихло - минулого тижня НКРЭКУ сама скасувала власне рішення, а Вовк, виступаючи перед розлюченими депутатами в парламенті, заявив, що вже знає про своє майбутнє звільнення.
Тепер саме час розібратися, хто ж може прийти на зміну Дмитра Вовка і коли це станеться.
Для початку кілька слів про те, що ж собою являє НКРЭКУ і навіщо вона потрібна. Крім того, що вона (саме НКРЭКУ, а не уряд) встановлює тарифи, нацкомісія також здійснює моніторинг і контроль за діяльністю бізнесу в сферах енергетики, газу, нафти, теплопостачання і водопостачання. Фактично вона є тим органом, який повинен привести до гармонії інтереси бізнесу, що надає послуги, та населення, яке платить за них зі своєї кишені. При цьому НКРЭКУ залишається одним з органів, які беруть участь у переформатуванні української енергетики і газового сектору під європейські стандарти. Однак саме спроба переформатувати плату за газ для населення під європейський стандарт призвела до скандалу, під завісу якого Вовк і заявив, що буде звільнений.
Проте його заява ще не означає, що він вже пакує валізи - нинішній склад НКРЭКУ буде працювати до тих пір, доки їм на зміну не прийдуть нові члени нацкомісії. А відповідно до прийнятого в минулому році нового закону про НКРЭКУ нові члени будуть вибиратися по-новому. Зокрема, законом передбачена двохетапна процедура призначення. На першому етапі Верховна Рада і президент призначають по два члени конкурсної комісії, а Кабмін - одного. Це повинні бути люди з бездоганною діловою репутацією, високими професійними і моральними якостями, які мають авторитет у суспільстві. Також це повинні бути люди, які не мають відношення до бізнесу, регулюванням якого займається НКРЭКУ, і свою роботу вони будуть виконувати на громадських засадах. Також у роботі конкурсної комісії можуть брати участь представники Європейської комісії, Секретаріату Енергетичного Співтовариства та інших міжнародних організацій з сфери енергетики.
На другому етапі конкурсна комісія проводить конкурс з відбору кандидатів на посаду членів НКРЭКУ. Вимоги: вища освіта, високі моральні якості, досвід роботи в сферах енергетики або комунальних послуг не менше п'яти років, у тому числі на керівних посадах - не менше двох років. При цьому самі члени НКРЭКУ не повинні бути залежними від ринку, який вони будуть регулювати, - не мати корпоративних прав компаній сфери енергетики чи комунальних послуг.
Конкурсна комісія буде вибудовувати претендентів по рейтингу і запропонує список президенту, який і повинен призначити новий склад НКРЭКУ чисельністю сім осіб. Голова ж нацкомісії буде обраний таємним голосуванням самими членами НКРЭКУ.
А тепер про терміни, протягом яких місце Вовка може зайняти новий голова. Конкурсна комісія буде приймати заявки від претендентів протягом 45 днів, після чого протягом 30 днів буде проводити конкурс і ще місяць дається президенту на призначення членів НКРЭКУ. Разом - мінімум 3,5 місяці. А адже ще потрібно час, щоб сформувати конкурсну комісію. І тут терміни взагалі важко прогнозувати, оскільки Верховна Рада або з популістських мотивів, або щоб насолити президенту, може істотно затягнути узгодження своїх двох членів комісії.
І за прикладами далеко ходити не потрібно - минулого тижня парламент вже намагався затвердити кандидатури своїх представників до конкурсної комісії. Представники фракцій, які опонують президенту, назвали кандидатури "котами в мішку" і відмовилися за них голосувати. Натомість Сергій Соболєв від "Батьківщини" запропонував взагалі прийняти спеціальний закон про формування НКРЭКУ та конкурсній комісії - іншими словами, ще більше затягнути процес.
У підсумку кандидатури від Ради у конкурсну комісію - Костянтин Запайщиков і Юрій Шульга - так і не були проголосовані. Як показує практика, конструктивізм парламенту в процесі обговорення та прийняття рішень, які на слуху у суспільства, прагне до нуля - надто велика спокуса поспекулювати на темі. А значить, чекати оперативного запуску процесу формування нового складу НКРЭКУ - занадто самовпевнено. Багато політсили будуть використовувати цю тему, щоб зайвий раз попіаритися на темі турботи про народ.
Тому цілком імовірно, що новий склад НКРЭКУ з'явиться не раніше строків, затверджених указом президента для ротації членів НКРЭКУ - два члена нацкомісії повинні будуть звільнити свої крісла не пізніше кінця травня і ще два - не пізніше кінця листопада цього року, а ще два члена НКРЭКУ, в тому числі і Вовк, - не пізніше кінця травня 2018 р.
Якщо новий склад НКРЭКУ не хоче за аналогією з попереднім складом отримати чорну мітку від депутатів та пересічних українців, йому слід навчитися приймати свої рішення максимально прозоро. Наприклад, у випадку з введенням абонплати за газ чіткого пояснення від Вовка, чому її розмір саме такий, так і не послідувало. Якби НКРЭКУ завчасно оголосила про прийдешні зміни в платі за газ, навела перелік документів, на підставі яких буде розраховуватись розмір абонплати, пояснила очевидні вигоди від її запровадження (а вони є), домоглася схвальних оцінок своєї ініціативи від незалежних експертів за підсумками публічної дискусії, то градус навколо її рішення і рівень вилився негативу було б значно менше.
Крім того, НКРЭКУ повинна буде вкрай обережно підходити до будь-яких питань, що стосуються перегляду тарифів для населення у бік підвищення. Дії нацкомісії під керівництвом Вовка з введення абонплати за газ з точки зору законодавства, може бути, були правильними, однак якщо результат не задовольнив нікого, крім власників облгазів, то це означає, що НКРЭКУ в цьому випадку не вдалося виконати основне завдання, заради якої вона, власне, і створювалася - дотримання балансу інтересів споживачів і бізнесу. Нацкомісія повинна жорстко вичищати всі накрутки, які компанії закладають в обґрунтування тарифів, і пам'ятати, що гаманці пересічних українців не бездонні.
В якості позитивного прикладу можна навести розрахунки НКРЭКУ, згідно з яким застосування нової методології і тарифів на розподіл газу дозволить знизити тарифи на тепло для населення на 4-7,8%. При цьому зниження суми в платіжка за тепло буде дуже істотним. Наприклад, для клієнтів "Київенерго", які проживають в 1-кімнатних квартирах - на 250 гривень, 2-кімнатних - на 365 гривень, 3 та 4-кімнатних - на 485 і 656 гривень відповідно.
