Чому ми профукали переговори з МВФ і чому Коломойський тут ні при чому

Україна, відкриваючи ринок землі, примудрилася сама себе висікти і тепер просить у Фонду копійки замість того, щоб брати мільярди

Місія МВФ поїхала і не дала нам грошей з-за Приватбанку і можливих домовленостей з Коломойським. Така новина стає топової в наших ЗМІ.

Почнемо з простого - це як мінімум неточно. Місія нічого не мала зараз підписувати. Зазвичай така місія готує документи, потім йде в Вашингтон, а потім ще деякий час йде довга переписка між представниками МВФ і нашими чиновниками. Тому тут "зради" ще немає.

Другий момент - чи можуть нам відмовити у новій програмі з-за Приватбанку і домовленостей з Коломойським? Про це говорити як мінімум рано. Але те, що це питання буде підніматися, я не сумніваюся. Більш важливо, як буде комунікувати це питання українська сторона. І є десятки способів винести це питання за дужки. Або не винести. Це чисто політичне питання. І якщо хтось думає, що це рішення приймається у Вашингтоні, - це брехня. Такі рішення приймаються в Києві і саме це питання буде головним дзвіночком для Ігоря Коломойського.

Але, як на мене, - все це другорядні теми. З самого початку українська сторона програла ці переговори в той момент, коли прем'єр Гончарук заявив, що ми швидко підпишемо програму десь на 10 млрд. насправді ми могли і повинні були просити під відкриття ринку землі мільярдів 30-40 як мінімум. І на це погодилися. Але ми живемо з комплексом неповноцінності і не хочемо піднімати ставки. Звичайно, красиво говорити, що ми не будемо прогинатися перед сильними країнами, і ми міняємо систему комунікації. Але насправді приклад з МВФ показує, що ніхто не хоче піднімати ці ставки. Насправді ми зливаємо відкриття ринку, тому що навіть не просимо багато.

Більше того, ми змушуємо нас самих стати в позу "зю" і заганяємо себе в парадигму пари мільярдів в обмін на Приватбанк замість того, щоб сказати - ми вимагаємо 40 млрд в обмін на ринок землі.