Чому інвестори йдуть з України

В останні місяці промисловий сектор України генерує тривожні новини. З країни йдуть або до мінімуму згортають операційну діяльність ряд міжнародних компаній, які вирішили продати свої виробничі активи в нашій країні. "ДС" розібрався, наскільки ці випадки показові і що відбувається з іноземними інвестиціями в Україну

Хто йде і чому

23 червня компанія Tetra Pak повідомила про намір закрити завод з виробництва упаковки в Києві з очікуваною датою припинення виробництва 31 грудня 2016 р. У компанії відзначили, що, незважаючи на закриття заводу, на якому працює більше 180 чоловік, Tetra Pak продовжить діяльність в Україні і планує зберегти близько 50 працівників у відділах продажів, маркетингу і технічного обслуговування.

Одночасно з Tetra Pak згорнув виробництво в нашій країні і найбільший фінський виробник фарб — Tikkurila. У червні вона оголосила про продаж свого заводу під Києвом і дистриб'юторського підрозділу в Білорусі за 6,8 млн євро, говориться в офіційному повідомленні фінської компанії. Покупцем стала естонська FarbaHouse. Але її кінцеві бенефіціари — топ-менеджери українського підприємства: гендиректор Мауно Нурм і комерційний директор компанії Ігор Женевський.

Раніше сталася втрата ще одного виробничого активу. Стало відомо, що фінська Ruukki вивезла з України завод по виробництву сендвіч-панелей, в який інвестувала 5 млн євро. Тепер продукція імпортується з Польщі. Після перевезення лінії в Польщу українська компанія значно "схудла", а кількість персоналу було скорочено приблизно на 40%.

У кожної компанії вагомі причини, щоб піти. Згідно з повідомленням Tetra Pak, рішення про закриття заводу пов'язана зі складними ринковими умовами по всій Європі, які призвели до виникнення надлишків виробничих потужностей на заводах Tetra Pak в регіоні, серед яких завод у Києві найменш завантажений. "Тільки спад попиту плюс технічна неможливість. А вкладення, які треба було б робити, вони серйозні, великі і постійні. І сьогодні такі вкладення вже зроблено в інших країнах, у тому числі в Росії, а також в Угорщині, Німеччині, де більш стабільний попит і завантаження вище", — процитувало агентство "Інтерфакс-Україна" керуючого директора Tetra Pak в Україні, Росії, Білорусі та Центральної Азії Уроша Кепицу.

Падають продажі і лакофарбових виробів. Топ-менеджмент української Tikkurila розповів, що тільки в минулому році обсяг реалізації в натуральному вираженні скоротився в середньому на 50% порівняно з 2014 р. Аналогічна ситуація на ринку комерційного будівництва, який у минулому році впав приблизно на 30-35% у порівнянні з 2014 р., пояснили в "Рууккі-Україна".

Що з іноземними інвестиціями в цілому?

Такі рішення, як згортання повністю або частково виробництва в Україні, глобальними корпораціями приймаються не блискавично. Багато в чому це наслідки дворічного спаду, який демонструвала економіка України протягом 2014-2015 рр. (промислове виробництво тільки в 2015 р. впало на 13,4%, ВВП — на 10%). Зараз ситуація нормалізувалася, з січня спостерігаються невелике зростання промислового виробництва і реального ВВП.

"Прогрес у реформах був недостатнім, щоб залучити в Україну масові іноземні інвестиції", — розповіла "ДС" головний економіст Dragon Capital Олена Бєлан. На її думку, відхід деяких компаній з ринку навряд чи є трендом. Але охочих вкладати кошти в економіку України також мало.

Багато інвестори виявляють інтерес, але дуже рідко приймають рішення вкладати кошти після вивчення ситуації з корупцією та верховенством права. Показовою можна вважати корпоративний конфлікт навколо Черкаського лікеро-горілчаного заводу, контроль над яким намагається вже кілька років повернути компанія Marie Brizard Wine&Spirits. На внутрішні проблеми накладаються зовнішні. "Інвестори тікають з нестабільних, ринків, якою Україна є за визначенням. Тут точно не стоїть черга з інвесторів", — констатує виконавчий директор Тһе Bleyzer Foundation Олег Устенко.

Аграрії нам допоможуть

На зміну закритим виробництвам приходять нові, але на 90% — це пов'язані з АПК виробництва. Так, за останній рік відкрилися відразу кілька заводів в даному секторі: новий олійноекстракційний завод Allseeds під Одесою; насіннєвий завод "Маїс" у Дніпропетровській області вартістю понад 100 млн грн., третина з яких взяті в кредит у німецького банку BHF під гарантії Європейського банку реконструкції і розвитку; новий завод міжнародної групи Puratos в Одеській області по виробництву маргарину і сухих сумішей для хлібопекарської та кондитерської промисловості за 7 млн євро. Крім того, компанія "Інтерагросистема" в Чернігівській області запустила перший в нашій країні завод з виробництва картоплі фрі, а один з найбільших світових зернотрейдерів Noble Group буде будувати новий термінал у порту Миколаєва.

Така любов до аграрних проектів не випадкова. У 2013 р. аграрний сектор приносив кожен третій долар, який отримує Україна від торгівлі на зовнішніх ринках. За підсумками першого кварталу 2016 р. частка АПК в загальній структурі експорту зросла до 43%, рапортувала Державна фіскальна служба.

Айтішники врятують країну

Ще однією паличкою-виручалочкою для країни можуть стати IT-компанії. За темпами зростання обсягів іноземних інвестицій їм немає рівних. Дані української організації "Асоціація міжнародних інвесторів" (UVCA) свідчать, що в 2015 р. зростання інвестицій в український ІТ-сектор зріс на 237%. Майже половина всіх угод була укладена з участю міжнародних фондів, досягнувши $132 млн. найвідоміші: Фонд розвитку України Джорджа Сороса (Ukrainian Redevelopment Fund LP) став співвласником данської IT-аутсорсера Ciklum, найбільший офіс розробки якої знаходиться в Україні. А Snapchat купив одеський стартап Looksery за рекордні $150 млн.

Експерти в цілому набагато оптимістичніше дивляться в майбутнє, ніж ще рік тому, в тому числі завдяки ряду позитивних кроків держави назустріч інвесторам. Наприклад, 8 червня, Національний банк України зробив те, що від нього чекали більше року, — ухвалив постанову від 8 червня 2016 р., яке знімає раніше діє заборона на репатріацію дивідендів, нарахованих іноземним інвесторам українських компаній. "Це дуже важливо, так як інвестора, який не може вільно пересувати свої гроші, важко переконати інвестувати", — написала з цього приводу у Facebook директор з інновацій у Львові і радник мера Львова Яника Мірило.

Тепер залишилося тільки чекати інвестицій в Україну західних компаній і сподіватися, що сфера їх інтересів помітно розшириться.