Навіщо індуси образили Ахметова
Група "Метінвест", що знаходиться під контролем найбагатшого бізнесмена України Рината Ахметова, ризикує повністю втратити колись один з ключових ринків збуту холоднокатаного плоского прокату. В кінці серпня уряд Індії повідомило про своє рішення ввести мита проти імпорту холоднокатаного прокату з чотирьох країн — Китаю, Південної Кореї, Японії та України.
Обмеження стали тимчасовими заходами в рамках антидемпінгового розслідування, яке стартувало в Індії в квітні цього року. Його ініціаторами були найбільші виробники сталі в цій країні — компанія Steel Authority of India Limited, підконтрольна уряду Індії, а також приватні холдинги, які контролюють тамтешні мільярдери Саджан Джіндал (JSW Steel) і Шаші і Раві Руйя (Essar Steel). Останні, як повідомляла "ДС", раніше вже намагалися добитися продовження обмежень на ввезення гарячекатаного листового прокату в рулонах з України в Канаду, де базується їх компанія Essar Steel Algoma.
В ході розслідування В Індії заявники звинуватили своїх азіатських і європейських конкурентів у демпінгу при продажах сталевої продукції. Найбільше при цьому дісталося Китаю та Україні, які були віднесені ними до числа країн з неринковою економікою. Втім, незважаючи на це, обмеження для виробників з усіх країн у результаті було встановлено на загальному рівні — мінімальна ціна $594 за тонну холоднокатаного плоского прокату. При постачанні товару за ціною нижче встановленої влада Індії будуть стягувати мито у вигляді різниці між $594 та митною вартістю товару, а при більш високій ціні мито буде дорівнює нулю.
Не дивно, що у компанії Ріната Ахметова досить різко відреагували на введені обмеження. "На жаль, наші аргументи і юридичні обґрунтування не були прийняті до уваги. Дане рішення ще формально не вступило в силу. Ми виступаємо проти нього, так як вважаємо, що воно нелогічно, носить очевидний протекціоністський характер і суперечить нормам Світової організації торгівлі", — повідомив "ДС" директор з маркетингу групи "Метінвест" Роман Курашов. Виходячи з цієї риторики, не можна виключати, що, якщо обмеження все-таки набудуть чинності, компанія може ініціювати скаргу України до СОТ на дії влади Індії.
В "Метінвесті" наполягають, що індійський ринок холоднокатаного прокату не є ключовим для компанії. Дані першої половини 2016 р. це підтверджують — всього з України за вказаний період було відвантажено на експорт близько 430 тис. т цієї продукції більш ніж на $140 млн. При цьому в Індію група Ріната Ахметова у січні-червні поставила близько 20 тис. т холоднокатаного прокату майже на $5 млн. У той же час, за підсумками минулого року, Індія стала для України зовнішнім ринком №3 після Туреччини та Росії — в 2015 р., за даними Держстату, в найбільша держава Південної Азії з нашої країни було поставлено майже 100 тис. т холоднокатаного прокату на $40 млн.
Виходячи з наведених цифр, виходить, що тонна прокату відвантажувалася як у минулому, так і цього року за цінами, що сильно відрізняється від встановленого індусами мінімального рівня. У поточному році цей показник взагалі досяг рівня $250 за тонну, тоді як в Туреччину, наприклад, відвантаження велися за середньою ціною майже у $340 за тонну, а в Іраку — $385 за тонну. Так що можна припустити, що при мінімальній ціні в $594 за тонну нашим сталеварам буде нічого робити на індійському ринку холоднокатаного прокату, де отримають можливість розвернутися не тільки місцеві виробники, але й ті самі корейці, наприклад Hyundai Steel Company і Dongkuk Industries, проти ряду товарних позицій яких владою Індії не були введені обмеження.
