Чому держкомісія зайнялася кришуванням рейдерства

Найгучнішим рейдерським скандалом останнього часу, безумовно, стала "націоналізація" українського державного і приватного майна в окупованому Криму. Втім, і в материковій Україні не все в порядку з дотриманням прав власності. Північний сусід тут ні при чому - в відбирання майна беруть найактивнішу участь державні органи.

За прикладами далеко йти не варто. Зовсім нещодавно київська компанія, яка придбала майно більш ніж на 130 млн грн, позбулася його в результаті махінацій з участю Комісії по розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України.

Мова йде про розташованих на Петрівці складах київського заводу "Томак", який у радянські роки робив автомати для газованої води. Останнім часом справи у заводу йшли, м'яко кажучи, неважливо. Щоб якось викрутитися, "Томак" взяв кредит у банку під заставу складських приміщень. Але і це не допомогло втриматися на плаву - кредит повертати було нічим, і банкіри звернули стягнення на предмет застави. А оскільки фінансовій установі потрібні не склади, а гроші, банк-кредитор продав цю нерухомість девелоперам.
Але на "Томаке" вирішили, що можна скористатися революційно новою схемою присвоєння чужого майна. Ще в листопаді 2015 р. в Державному реєстрі прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності банку-кредитора на об'єкт застави позичальника - заводу "Томак" (ті самі складські приміщення).

А в грудні між банком та ТОВ "Вайт Енерджі" був укладений договір купівлі-продажу цих об'єктів. Але підприємство, яке входить в орбіту колишнього заступника голови правління "Нафтогазу України" Богдана Клюка, просто не допустило підприємців до придбаного ними майна, і ті звернулися в господарський суд столиці з відповідним позовом. Після чого в лютому цього року Комісія по розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, розглянувши звернення ПАТ "Томак" та кіпрської компанії Lakreson Services Ltd, раптово скасувала всі записи про права власності ТОВ "Вайт Енерджі" і банку, а також обтяження майна іпотекою на користь банку-кредитора, і відновила запису про право власності за ПАТ "Томак". Зроблено це було без будь-яких рішень судів про визнання угод недійсними і без участі нових власників.

Після цього в хід пішли вже стандартні "фішки": "Томак" після незаконного відновлення записів про право власності на спірне майно у березні 2016 р. передав його Lakreson Services Ltd (ця компанія свого часу виступала іпотекодержателем другої черги по відношенню до заставного нерухомого майна, і її право іпотеки припинилося в день набуття права власності на нерухоме майно банком як іпотекодержателем з вищим пріоритетом). А вона, в свою чергу, з блискавичною швидкістю перепродала "віджату" нерухомість офшорним компаніям із Белізу і Панами. Які тут же уклали договір про розподіл майнового комплексу між собою - згідно з ним, частину нерухомого майна була розділена на два окремі об'єкта.

Ну і своєрідною "вишенькою на торті" стало те, що новоспечені власники-рейдери швидко заклали захоплені об'єкти під кредит в банку, щоб остаточно зробити неможливим відновлення status quo.

"Вайт Енерджі" тим часом добився задоволення свого позову. Спочатку Окружний адміністративний суду Києва встав на сторону компанії, прийнявши відповідну постанову від 29 квітня 2016 року. А вже 8 червня Київський апеляційний адміністративний суд підтвердив вердикт першої інстанції, визнавши протиправним і скасувавши висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України від 22 лютого (а заодно і наказ Мін'юсту від 3 березня, яким "благословлялся" зроблений на користь рейдерів висновок).

Втім, це ніяк не вирішує проблему, яку створив підприємцям тандем керівників "Томака" і чиновників Мін'юсту. Договори купівлі-продажу, на підставі яких колишніми заводськими ангарами володіло ТОВ "Вайт Енерджі", ніким і ніколи не заперечувались, юридично вони залишилися дійсними, але за фактом майном володіють інші, формально "сумлінні" покупці з Белізу і Панами з українськими коренями. Тобто "Томак" двічі зірвав куш: спочатку взяв і не повернув кредит банку-кредиторові, а потім, дочиста реєстри, перепродав об'єкти застави спорідненим офшорів.

Що стосується "Вайт Енерджі", то ця компанія, за даними "ДС", не залишає надій повернути у власність майно, за яке було виплачено майже $5 млн. Але підопічні Мін'юсту, м'яко кажучи, не горять бажанням виконувати вступили в силу рішення судів.