Чому депутати дозволяють російським банкам працювати в Україні

Парламент міг би поставити питання про примусовий продаж або націоналізації банків з російським капіталом, але для цього державі доведеться знайти 30 млрд грн на виплати їх вкладникам
Фото: qha.com.ua

Банки з російським капіталом - хронічний подразник, який ось вже два роки як викликає обурення патріотично налаштованої частини населення. Саме з "росіян" банків довгий час випливало найбільше депозитів, а їх відділення по всій країні до цих пір періодично підривають і закидають камінням. Останній приклад - погром у відділенні "Альфа-банку" на Хрещатику в минулу суботу під час акції, присвяченої річниці Евромайдана. У той же день атаці піддалася і одне з відділень Ощадбанку Росії.

Багато фінустанови з російським капіталом в терміновому порядку вже змінили ім'я (Ощадбанк Росії, наприклад, перетворився просто в Ощадбанк, Російський Стандарт - в Форвардбанк тощо). Але це нічого не змінило. Для мільйонів українців вони як і раніше міцно пов'язані з країною агресором. А те, що деякі з "дочок" російських держбанків ще і примудряються заробляти прибуток для своїх акціонерів під час кризи, тільки підсилює подразнення. Приміром, за статистикою АУБ, прибуток ВТБ Банку (99,9% його акцій володіє "Банк ВТБ", що належить уряду РФ) в грудні склала 11,35 млрд. грн. Хоча за підсумками всього минулого року фінустанова показало збиток - мінус 4,45 млрд. грн.

За два роки російський капітал вичистили, нехай навіть формально, фактично з усіх сегментів фінансового ринку. Багато страхові та фондові компанії встигли змінити власників і вивіску (частина з них тепер мають кіпрську прописку) або позбулися ліцензій. Але у їх профільних регуляторів були розв'язані руки: закон "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" дозволив НКЦПФР та Нацфінпослуг анулювати ліцензії компаній, підконтрольних власникам з країни-агресора. Обидві комісії успішно скористалися таким правом.

А от НБУ не має законодавчих повноважень розправлятися з підопічними російського походження. На Інститутській кажуть, що не мають претензій до банків з російським капіталом, що ті, мовляв, успішно пройшли стрес-тести і виконують всі вимоги регулятора. Підстави для позбавлення їх ліцензій або визнання неплатоспроможними відсутні. І це чиста правда. Щоб припинити діяльність цих фінустанов, необхідна політична воля: за відповідний законопроект має проголосувати парламент, яке рішення повинен прийняти РНБО. Але жоден з них не наважується взяти на себе таку відповідальність.

Головна причина коливань - фінансова. Тільки на рахунках 4 банків з російським капіталом, що входять до групи найбільших (це Промінвестбанк, Ощадбанк, ВТБ Україна і Альфа-Банк (Україна), станом на 1 жовтня 2015 року перебувало майже 33 млрд грн. вкладів населення. Таку суму державі довелося б виплатити населенню, виріши воно закрити російські банки. Звідки брати ці гроші - абсолютно незрозуміло. У фонді гарантування вкладів після масових банкрутств фінустанов грошей катастрофічно не вистачає. Тільки за минулий рік ФГВФО позичив у уряду і НБУ на виконання зобов'язань неплатоспроможних банків 21 млрд. грн., і планує взяти з держбюджету ще 16 млрд. грн. у 2016 році. Величезну прогалину такий крок проб'є в бюджетах українських підприємств: на їх рахунках у найбільших банках з російським капіталом перебувало понад 32,8 млрд. грн. (станом на 1.10.2015). Повертати ці кошти юридичним особам явно ніхто не буде.

На думку експертів, якщо політичне рішення все ж таки буде прийнято, першими з країни спробують видворити банки, акціонерами яких є держава Росія - Сбербанк РФ, ВТБ Україна і Промінвестбанк. Стосовно Альфа-Банку (Україна) питання спірне. Штаб-квартира його акціонера - ABH Holdings S. A. знаходиться в Люксембурзі. Кінцевими бенефіціарами ABH Holdings S. A. є громадяни Ізраїлю Михайло Фрідман (36,47%) і Герман Хан (23,7%), а також громадяни РФ Петро Авен (13,76%), Олексій Кузьмичов (18,12%), Андрій Косогов (4,08%).

Події можуть розвиватися за двома сценаріями. Власників фінустанов можуть виставити вимогу про примусовий продаж українських "дочок" або уряд може націоналізувати їх тутешні активи.

"У кожному разі, робити це треба дуже обережно. Адже в кінцевому підсумку власники напевно приймуть рішення про ліквідацію цих банків, і вона може бути проведена в недружній формі. Наприклад, з фінустанов будуть виведені активи. І держава постане перед необхідністю повертати депозити населенню з держбюджету. Що стосується націоналізації, то це загрожує не менш серйозними витратами уряду доведеться відшкодувати акціонерам суму капіталу плюс кредити, надані їм материнськими структурами", - вважає керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій. Так, станом на 1 жовтня 2015 року статутний капітал Банку становив 19 млрд грн., Ощадбанку Росії - 3,4 млрд грн., ВТБ Україна - 10,8 млрд грн.

Не варто забувати, що український бізнес (включаючи держкомпанії) в свій час був закредитований банками з російським капіталом. "Зовсім недавно була інформація, що Мінфін домовився зі Сбербанком РФ про реструктуризацію кредитів Держагентства автомобільних доріг України та КБ "Південне". Але не можна забувати, що таких боргів може бути багато, включаючи кредити приватним компаніям. І якщо російські банки почнуть застосовувати зустрічні санкції по відношенню до того ж Метінвесту, ДТЕК або іншим великим холдингам, яким вони могли свого часу видати міжнародні кредити в рамках міжнародного законодавства, ще питання - кому від цього буде гірше", - зазначає Олександр Паращій.

Не кажучи вже про те, що націоналізація активів, має політичне підґрунтя, може стати серйозним ударом по іміджу України в очах інших інвесторів. Після цього навряд чи хто-небудь ризикне вкладати капітали у вітчизняну економіку в майбутньому.

Керівник департаменту АФ "Грамацький і партнери", адвокат Ігор Реутов

У НБУ є необхідний інструментарій, щоб позбавлятися від "непотрібних" банків, і не тільки шляхом визнання їх неплатоспроможними. Наприклад, можлива ліквідація банку у разі, якщо буде встановлено, що той систематично порушує законодавство у сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму. При виявленні таких операцій у діяльності банків з російським капіталом, це може стати підставою для законної ліквідації таких фінансових установ.
У світовій практиці у випадках військових конфліктів іноземні банки зазвичай залишають інша держава самостійно, як це було в Єгипті, Іраку, Лівії і т. д. Що стосується більш "спокійних" ситуацій, то, в основному держава застосовує адміністративні заходи, як, наприклад, нещодавно зробив Китай, призупинивши forex-операції для таких великих іноземних банків як Standard Chartered і DBS Group Holdings. Але враховуючи позицію голови НБУ Валерії Гонтарєвої, банкам з російським капіталам в Україні боятися нічого.