Перемога над бідністю. 90% українців помістили в "чистилище"

Експерти та підприємці, які по-різному відповідають на це запитання, об'єдналися в команди по три людини, щоб якомога переконливіше відстояти свою думку, зійшовшись в баттле з опонентами. "Зелені" стверджували, що українці в цілому бідні, а "жовті" закликали не шукати бідність в небагатій, але і не голодної життя переважної більшості наших співгромадян. Природно, гравці гаряче подискутували про те, що таке бідність і як її виміряти.

Перед глядачами в залі і біля екранів учасники інтелектуального баттла приводили безліч аргументів на свою користь і ставили гострі запитання суперникам. У хід пішли розрахунки і статистика, посилання на авторитетні дослідження, знання економічних процесів і особисті враження від життя вдома та за кордоном.

З ким мірятися

Задав тон дискусії власник видавництва "Наш формат" Владислав Кириченко з команди "зелених", оголосивши, що Україна входить в трійку найбільш відсталих в економічному плані країн на континенті.

"Я проїхав всю Європу і знаю, що Україна, Албанія та Молдова - це трійка антилідерів по економіці й деградації освітньо-професійних знань", - сказав гравець.

А свідчить про це нерозвинене порівняно з більш багатими країнами виробництво.

"У поїздці від Києва до Львова ви бачите один завод унітазів, та напівзруйновані цехи з порізки граніту. І поля, поля і поля. Але якщо ви читали Пикетти (автора бестселера "Капітал у XXI столітті". - Род.), то розумієте, що зернове сільське господарство в структурі ВВП нормальної країни не перевищує 2%. А, наприклад, на Галичині 90% населення не задіяно в нормальному виробництві".

У дискусії також брали участь експерти, які поза грою і готові допомагати будь-якій команді. Одна з них, заступник директора Інституту світової політики Наталія Іщенко, додала невтішною для статистики України.

"Балканські країни йдуть вгору, а ми опускаємося. В Україні середня зарплата "чистими" - 210 євро, в Косово - 374 євро, а в Албанії - 393 євро (без перерахунку за паритетом купівельної спроможності. - Род.). Я порівнюю саме з Балканами, тому що там величезний тіньовий сектор, можливо, більший, ніж у нас", - констатувала вона.

Але тут виникло питання: якщо бідність теж пізнається в порівнянні, з якими країнами коректно мірятися рівнем доходу? Нехай це будуть близькі нам європейські держави, однак і вони дуже різні. Учасниця "жовтої" команди, заввідділом досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько, зазначила, що брати як базу для порівняння всю Європу некоректно. За її словами, навіть найбільший західний сусід - зовсім в іншому тренді.

"Порівнювати з Польщею нас важко, оскільки вона зараз на підйомі, а ми на спаді - ми просто потрапили в різні хвилі. Ще 2013-й для України став роком глибокого падіння, яке ми відчули в 2014-му", - пояснила Черенько і додала, що порівнювала б Україну також і не з Албанією, а з Болгарією, Угорщиною і Румунією - у такій компанії у нашої країни будуть гірші, так і кращі показники.

При цьому учасники дискусії зійшлися на тому, що "африканської" бідності в Україні немає (або майже немає), тому європейський контекст для порівняння вибрано правильно, якщо не забувати про те, що в світі є багато менш забезпечених товариств.

Чим мірятись

Так що дискусія точилася не навколо так званої абсолютної бідності (за якої люди не здатні задовольнити елементарні потреби в їжі, одязі, житлі тощо), а з приводу відносної бідності (коли людина не може підтримувати спосіб життя, характерний для свого суспільства). На сьогодні Світовий банк вважає абсолютною бідністю денний дохід менше $1,9 за паритетом купівельної спроможності (ПКС), тобто з урахуванням різниці цін в кожній країні та США. А для Східної Європи, в тому числі України, риса бідності встановлена на рівні $5 за ПКС у день, що відповідає офіційним доходам не більше 2% наших співгромадян (докладніше див. коментар Черенько). Тому експерти одностайні, що такої проблеми в Україні немає.

Але як бути з відносною бідністю? Старший економіст Case україна Володимир Дубровський з "жовтої" команди вважає, що на боротьбу з цим явищем у країні, що розвивається краще взагалі не виділяти грошей.

"Ті країни, які боролися з відносною бідністю, опинялися в ситуації, коли більшість людей залежить від держави: отримують субсидії, працюють на державу або на підприємстві, що виконує держзамовлення. При цьому вони починають голосувати за збільшення держвитрат, а це - шлях країни до бідності. Держава витрачає ці гроші гірше, ніж платники податків, і воно не може злетіти", - пояснив свою позицію Дубровський, додавши, що тільки розвинені країни, такі як Німеччина, можуть собі дозволити боротьбу з відносною бідністю.

При цьому держава, на його думку, повинно створити "залізобетонну сітку" для підтримки людей, які потрапили у важку ситуацію, щоб вони "не втратили фізичної і соціальної повноцінності".

Але, на думку представниці "зелених", гендиректора "Української федерації забезпечення" Галини Третьякової, навіть сам факт того, що українці вважають себе відносно бідними, погано позначається на суспільстві. А причини так думати у людей є.

"Я провела розрахунки для сім'ї, в якій два годувальника, які отримують середню зарплату в 2017 р. - 7602 грн брутто. Тобто на матір, батька і однієї дитини буде 15 211 грн в місяць. Але податків вони заплатять - 2966 грн. Залишиться 12 245 грн. Якщо віднімемо близько 3000 грн на оплату комунальних послуг за двокімнатну квартиру, на людину залишиться 3081 грн. Чи можна вижити на ці гроші?" - навела приклад Третьякова з застереженням, що в даному випадку не розглядалися можливі пасивні доходи.

У свою чергу грає за "жовтих" економіст Борис Кушнірук наголосив, що потрібно враховувати як раз всі обставини, що впливають на добробут громадян, раз вже ми говоримо про відносної бідності - в конкретній країні і в певний час.
"У нас відсоток власників житла значно більший, ніж в Європі або США. А це актив. Ти платиш тільки за комунальне обслуговування, але не оренду... Якщо порахувати вартість нерухомості в гривні, то у нас 50% мільйонерів", - констатував експерт.

При цьому гравці з обох команд підкреслювали, що населенню виділяється занадто багато субсидій на оплату "комуналки". А народний депутат Вадим Денисенко, який брав участь у дискусії як незалежний експерт, пояснив причини таких витрат.

"Всі говорили, що треба зменшити кількість субсидиантов, і це правильно. Але коли ціна на газ була піднята в два рази, потрібно було знайти механізми, щоб не було соціального вибуху. Скільки ми переплатили за субсидії? Моя особиста точка зору - 7-10%. Так, це погано. Але якщо б ми не зробили це два роки тому - у нас був би величезний соціальний вибух... Тому, коли ми говоримо, що давайте робити правильно, ми повинні розуміти, що мільйони людей можуть вийти на вулицю", - сказав народний депутат.

У свою чергу економічний експерт Олексій Кущ з "зелених" підкреслив, що в заможному суспільстві 35% доходів населення, як в Україні, не можуть становити державні трансферти.

Учасники дискусії прийшли до висновку, що в Україні практично немає середнього класу, а 90% громадян, які між 5% найбідніших і 5% найбагатших, - перебувають у певному проміжному стані", "протосреднем класі" або своєрідному "чистилище".

Але гра є гра - і перемогла "жовта" команда, яка закликала не називати українців бідними, правда, з перевагою всього в кілька глядацьких голосів.

Коментарі

Людмила Черенько:

Насправді ООН ділить світ на регіони, і для кожного є своя межа бідності.
Якщо говорити про кордони до 2015 року (оскільки зараз переходять на нову методологію), то для країн Африки - це $1,25 на людину, для Латинської Америки і Карибського басейну - $2,5, для країн Центральної і Східної Європи, куди ми ставимося, - $5. А Західна Європа - це $17.

І ці $5 добу переводяться в гривні не за банківським курсом, використовуються паритети купівельної спроможності (ПКС). Їх майже для всіх валют світу раз на 10 років краще всіх розраховують у Світовому банку. Береться перелік з більш ніж 600 одиниць (товарів і послуг. - Ред.). і всі валюти світу співвідносяться з доларом США. А це інтерпретується так: скільки можна купити на гривню в Україні та скільки можна купити на долар США. По такому порівнянні на 2017 рік долар коштував менше 9 грн. Тому за $5 на людину в добу - це дуже маленька сума, і людей, які на неї виживають, у нас менше 2%, що в межах похибки. Ще років п'ять тому за цим показником ми виглядали краще Росії, кілька років тому були схожі на Білорусь. Сподіваюся, що і зараз у нас краще. В Україні менший масштаб крайньої бідності.

Олексій Кущ:

Бідність в розвинених країнах - це як осідання завислих частинок у склянці з водою, на 90% все залежить від самої людини. В країнах бідність - постійний процес, коли з одного боку - знецінення національної валюти, інфляція, а з іншого - спроби обігнати цей процес з допомогою зростання своїх доходів. Українцям вдавалося вириватися з пастки бідності на дуже коротких проміжках часу, наприклад з 2004 по 2008 роки, але криза обнулив ці зусилля.

У нас також сильна інфляція як універсальний податок на бідних. Не може бути багатою країна, де постійно високі темпи інфляції. Це вже характеристика бідності, це як дзвіночок прокаженого. За останні чотири роки в Україні споживча інфляція перевищила 100%. Може той, хто одержує валютні прибутки, і виграв, але більша частина населення втратила в капіталізації своїх активів і вкладів.
Можна вважати межу бідності в $5 за ПКС - 8 грн за долар, можна перейти до "індексу перепічки" - там буде ще краще показник. Але ми живемо в умовах глобалізації. ППЗ може застосовуватися тільки в "герметичному" суспільстві, закритому від зовнішнього середовища. А у нас всі енергоресурси прив'язані до імпортного паритету, ми оплачуємо комунальні послуги, прив'язані до імпортного паритету через газ, ми купуємо імпортні товари. Насправді ППС - це пастка для бідних.

Генеральний партнер Renault Ukraine - https://www.renault.ua