Від ядерних блоків до Євро-2012. Що за 103 проєкти придумав Шмигаль на три роки

Всім списками список

Кабінет Міністрів на своєму засіданні 18 листопада затвердив список пріоритетних для держави інвестиційних проектів на 2020-2023 рр., про це повідомив в своєму Telegram-каналі депутат Верховної Ради Олексій Гончаренко. Саме розпорядження ще не оприлюднене, але в списку проектів документів його можна знайти та оцінити, на які заходи уряд планує зробити акцент в найближчі три роки.

Поява такого списку була передбачена ще Планом заходів щодо виконання Держпрограми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків коронакризи, затвердженого ще в травні цього року постановою Кабміну №534. Цей список, як зазначено в пояснювальній записці, допоможе "ефективно використовувати ресурси держави і бізнесу з метою досягнення найкращого результату — зростання економіки, залучення інвестицій, наповнення бюджету та створення робочих місць". Іншими словами, перед нами перелік першочергових проектів, в які буде вкладати кошти держава і куди вона буде запрошувати інвесторів.

Всього до переліку внесено 103 проекти, з яких лише 4 передбачають фінансування виключно з коштів держбюджету: реконструкція Музею історії запорізького козацтва (Запоріжжя), підготовка виробництва інфрачервоної головки самонаведення для керованих авіаційних ракет, реконструкція спортивного комплексу "Атлет" (Київ) і розширення міжнародного пункту пропуску "Ягодин". Решта проектів передбачають змішане фінансування — з державного і місцевого бюджетів, коштів інвесторів, міжнародної технічної допомоги.

Однак після перегляду переліку виникає маса питань. Наприклад — скільки грошей потрібно на реалізацію кожного проекту окремо і всіх разом? Але відповіді на це питання немає. У пояснювальній записці до проекту документа зазначено, що фінансово-економічні розрахунки були подані тільки до ракетно-космічних проектів, інші відомства остаточні суми необхідних коштів не визначали, і в Кабмін не подавали. "Однак відзначена їх пріоритетність і важливість для залучення інвестицій. Такий обсяг необхідного фінансування буде визначено додатково", — зазначено в документі.

Крім того, незрозуміло, які міністерства які саме проекти запропонували — їх назви йдуть суцільним списком і пункт "Організація виробництва апаратів штучного дихання (ШВЛ)" опинився між пунктами явно оборонної спрямованості. Тому незрозуміло, хто з державних чиновників буде відповідати за те, що до 2023 р. в Україні має з'явитися власне виробництво апаратів ШВЛ. До речі, зовсім не факт, що випуск такої продукції до 2023 р. буде вчасним.

У списку пріоритетів уряду є як справді важливі для української економіки і інших сфер проєкти, так і проєкти, що викликають подив.

Атомне питання

Наприклад, першим в списку стоїть проект створення дата-центру на потужностях українських атомних електростанцій (компанія "Енергоатом"). Про цей проект "ДС" вже писала — "Енергоатом" уклав з нідерландською компанією Bitfury Holding BV Меморандум про співпрацю, який передбачає створення дата-центрів на територіях українських АЕС. При цьому, як очікують ідеологи проекту, він дозволить" прилаштувати "до 2 ГВт потужностей українських АЕС.

Ще один мегапроект зі списку — добудова блоків №№3 і 4 Хмельницької АЕС, про що також писала "ДС". На цей проект, який ще в цінах 3-річної давності оцінювався в 72 млрд грн, на думку експертів, сьогодні просто немає грошей. Також потрібно врахувати, що споживання електроенергії в країні падає, тож нові потужності на АЕС просто не потрібні.

Політ фантазії

У списку пріоритетних для держави інвестпроектів до 2023 р. є також масштабна реконструкція і розвиток аеропортового господарства України. Зокрема планується відновити і забезпечити подальший розвиток аеропорту в Черкасах, реконструювати аеропорти в Івано-Франківську, Чернівцях, Херсоні, Вінниці, Одесі, Дніпрі, Полтаві, Рівному, Сумах, Кривому Розі, Миколаєві, Житомирі, а також побудувати новий аеропорт "Закарпаття ". "ДС" писала про катастрофічну ситуацію, в якій опинилася вся авіаційна галузь, і про те, що Україна стала єдиною країною, в якій влада не надала авіатранспорту жодної підтримки. Тому незрозуміло, за рахунок яких коштів чи інвесторів планується підняти з руїн понад десяток аеропортів, з огляду на нинішній плачевний стан авіаційної галузі.

Від смішного до великого...

Деякі проекти в цьому списку викликають ще більший подив. Наприклад — проект "Будівництво та обладнання функціональних зон і схем планування пішохідно-транспортних шляхів з розміщенням автостоянок та об'єктів громадського обслуговування для проведення фінальної частини футбольного чемпіонату Євро-2012, на прилеглих територіях до НСК" Олімпійський ". За довгою назвою криється ось що: в рамках підготовки до Євро-2012 було розпочато, але не завершено будівництво деяких об'єктів, а також залишилися борги перед підрядниками, які виконували будівництво. Швидше за все, цей проект — з числа таких незавершених. Зокрема, міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов в травні цього року згадував про те, що по НСК "Олімпійському" залишилася нереалізованою третя черга будівництва так званої зони гостинності, яка збудована частково, але не введена в експлуатацію, не проведено її інсталяцію і не завершені системи безпеки. Однак який стосунок погашення боргів по чемпіонату з футболу 8-річної давнини має до списку пріоритетних та інвестиційних проєктів? Незрозуміло. Як і неясно, навіщо Зеленському нова Олімпіада, якщо ще за стару не розрахувалися.

Однак в списку є і відверто "провінційні" проекти. Наприклад, забудова узбережжя Чорного моря La Perla Azzurra, що реалізується владою Херсонської області. Можливо, його і слід було включити в список, з огляду на обсяг запланованих інвестицій — близько $1 млрд. Однак до переліку пріоритетного інвестування потрапив і проект облаштування парку розваг і атракціонів на території столичного "Гідропарку". Благо, фінансування останнього передбачено виключно за кошти інвесторів, інакше уряду важко було б пояснити платникам податків, чому їхні кошти витрачаються на водяні гірки.

Але справедливості заради слід зазначити, що список містить і дійсно важливі проєкти, такі як створення радіологічного центру при Національному інституті раку. Про необхідність його реалізації писалося ще 5 років тому: на тлі складної ситуації з онкологічними захворюваннями в Україні для Національного інституту ніяк не могли добудувати новий корпус, тому закуплене раніше обладнання багато років просто покривалось пилюкою на складах.

Є також в переліку і проєкти в транспортній інфраструктурі — планується провести конкурси із залучення концесіонера на залізнично-поромний комплекс, а також перший і контейнерний термінали морського торгового порту "Чорноморськ". І також Кабмін хоче стимулювати будівництво сміттєспалювальних заводів і впроваджувати комплексні системи поводження з твердими побутовими відходами в регіонах.

Не обійшлося і без улюблених нинішньою владою проєктів з будівництва та реконструкції доріг. Таких в списку — 12 проєктів, про них вже розповідав міністр інфраструктури Владислав Криклій. Тут передбачена така форма залучення інвестицій, як державно-приватне партнерство.

Загалом, список пріоритетів в інвестуванні у нинішнього уряду вийшов досить значний і різношерстий. Тепер залишилося зрозуміти, які з пріоритетних проєктів будуть найбільш пріоритетними.