Підвищення ставок. З кого і як зберуть до бюджету 20 млрд грн за "ресурсним" законом
Верховна Рада ухвалила в цілому так званий "ресурсний" закон №5600 "щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень"
Це рішення підтримали 255 парламентарів, серед яких більшість – представники фракцій "Слуга народу", "За майбутнє" та групи "Довіра", повідомляє "ДС".
Відповідний законопроект вперше був представлений навесні, і тоді його прогнозований ефект оцінювався у 60 млрд грн щорічних додаткових надходжень до бюджету, однак тепер ця сума знизилася до 15-20 млрд грн.
Офіційна мета документа – удосконалити низку положень Податкового кодексу, що стосуються питань податкового адміністрування, податку на прибуток підприємств, ПДФО, ПДВ, акцизного й екологічного податків, рентної плати, плати за землю, умов перебування компаній та фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування.
Одна з ключових змін до законодавства стосується системи оподаткування видобутку руди рентною платою, чому його й називали "антиахметівським" (мільярдер Рінат Ахметов володіє групою компаній "Метінвест"). За чинними нормами, відповідна ставка становить 11-12% від собівартості продукту. Новим законом передбачається стягнення ренти з ринкової вартості руди: що вищою буде ціна – то більший податок доведеться сплатити (в рамках шкали: ціни нижче $100 – 3,5%, від $100 до $200 – 5%, понад $200 – 10%). До другого читання, з ринкової вартості руди пропонували виключити вартість фрахту (близько 10%), але депутати не підтримали цю правку. Але тут потрібно зазначити, що за час підготовки документа до остаточного розгляду цінова ситуація у світі змінилася. Вартість руди опустилася до $100 за тонну, тому її експортери, згідно з новою формулою, сплачуватимуть лише по $3-3,5 за кожну тонну видобутої сировини. А це – навіть менше, ніж рента в 11% собівартості руди, яку сплачують зараз.
Інші новації ще під час обговорення викликали назадоволення у суспільстві. І хоча одне з найбільш скандальних положень – про обкладання ПДВ продажу нового житла – не потрапило до редакції законопроекту під друге читання, чимало суперечливих норм залишилися.
Зокрема, запроваджується 18% податку на доходи фізичних осіб з продажу фізичною особою третього та наступних об’єктів нерухомості протягом одного року. Наразі дохід від продажу одного об'єкта на рік не оподатковується, а продаж другого і наступних оподатковується за ставкою 5%. Це дозволяє забудовникам оптимізувати витрати, продаючи квартири фізичним, а не юридичним особам.
Узгоджено механізм ідентифікації платника податку за землю та зменшено з 2 га до 50 соток мінімальний земельний наділ, необхідний для реєстрації сімейного фермерського господарства. Це викликало чи не найбільше дискусій в сесійній залі: з одного боку, процедуру створення дрібних фермерських господарств максимально полегшено, а з іншого – це передбачає посилення податкового навантаження на селян-одноноосібників (вважатиметься, що людина з 50 сотками вирощує аграрну продукцію не лише для власних потреб, а й на продаж).
Для сільгоспвиробників запроваджується поняття "мінімального збору із оброблюваних земель, що не були об’єктом оподаткування". Розмір – 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Тобто якщо сума всіх податків (податку на землю, податку на прибуток, єдиного податку тощо) які сплачує сільгоспвиробник буде меншою за МЗП, то йому доведеться доплатити різницю.
Крім того, вже під час розгляду в залі парламентарі підтримали правку, якою зменшили розмір єдиного податку для підприємств птахівництва. Так, ставку єдиного податку для земель, на яких розташовані будівлі птахофабрик, вирішили зменшити до 0,5%. Наразі ця ставка складає 0,95% від нормативної вартості землі. Це спросить життя передусім великому бізнесу. Правку подав депутат групи "Довіра" Микола Кучер, який був топменеджером на підприємствах "МХП" Юрія Косюка.
Ще одне нове положення – створення реєстру боржників зі сплати податків (коли податкову заборгованість не погашено упродовж 240 календарних днів з дня вручення платникові податкової вимоги, а сума боргу перевищує 1 млн грн).
Ще один блок резонансних новацій стосується акцизного збору та екологічного податку
Так, закон підвищує акцизний податок на лікеро-горілчану продукцію на 5%.
Збільшується і ставка екологічного податку на викиди вуглекислого газу на втричі – до 30 грн/т. (хоча і залишається найнижчою в Європі).
Екоподаток збільшили також на низку інших викидів. Зокрема, на відходи гірничої промисловості, проте лише на 10% – до 0,54 грн/т.