Підтримати своїх. Як компанії піклуються про працівників під час війни

На шостому місяці російського вторгнення під впливом бойових дій чи окупації перебувають території, де в мирний час генерувалося 20% ВВП України. За даними уряду і KSE, пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 388 підприємств. За попередніми підрахунками НБУ, у II кварталі ВВП впав приблизно на 40%, порівняно з аналогічним періодом минулого року, приблизно настільки ж оцінюється і зменшення завантаженості потужностей на підприємствах.

Спричинені війною економічні потрясіння поширилися на всі галузі, а тому найбільш повно проявилися на ринку праці.

Падіння зайнятості

За даними НБУ, після різкого падіння в березні пропозиція робочої сили стрімко зросла, але попит відновлюється мляво — тож маємо великий дефіцит робочих місць.

Розглянемо статистику Державної служби зайнятості, яка працює лише з офіційно зареєстрованими безробітними. Зокрема, у березні — червні 2022 р. на облік стали 252,6 тис. безробітних, що на 3% більше, ніж за аналогічний період минулого року. А загалом на 1 липня статус безробітного мали 316,4 тис. осіб, що на 8% менше, ніж на відповідну дату торік. З них за цей період працевлаштовано 92,4 тис. осіб. Однак така динаміка не повинна заспокоювати. Варто пояснити, що сотні тисяч потенційних пошукачів виїхали за кордон, а переміщеним по Україні особам (які також отримують допомогу від держави) не завжди зручно шукати роботу на новому місці.

Утім, звіти Держслужби зайнятості корисні не для визначення рівня безробіття. Насправді він на порядки вищий. Більш-менш реальний масштаб безробіття в Україні вимірюють через опитування населення за методологією Міжнародної організації праці (МОП): торік це було близько 10% робочої сили, тобто мільйони людей. Однак за останні місяці, зі зрозумілих причин, відповідні дослідження в нас не проводяться (принаймні не оприлюднюються). Тепер, попри відмінності у методології підрахунків, певні висновки про масштаби збільшення безробіття можна зробити зі свіжого опитування Групи "Рейтинг".

Станом на кінець липня, кількість респондентів, які втратили роботу зросла до 39% (з 35% у червні). Якщо врахувати, що до війни не мали роботи 12%, то наразі таких понад 37% з усієї кількості опитаних, тобто приблизно втричі більше. Очікувано найгірша ситуація на сході (там без роботи 57%), найкраща — заході країни (32%). Схожі оцінки наводить і НБУ, за його даними, рівень безробіття в Україні наразі сягає 35%.

Важливіше, що державна служба зайнятості надає інформацію не лише про кількість, а й про категорії громадян, які втратили роботу і офіційно стали на облік — і тут уже можна відслідкувати певні тенденції. Так, серед зареєстрованих безробітних 26% мали до 35 років; 29% — від 35 до 44 років.; 28% — від 45 до 55 років 17% — понад 55 років. А от за освітою розподіл менш рівномірний: 49% — вища, 33% — професійно-технічна, 18% – загальна середня. Серед зареєстрованих безробітних переважають працівники: сфери торгівлі та послуг — 18%, з обслуговування, експлуатації устаткування та машин — 17%, представники найпростіших професій — 13%, службовці та керівники — 13%, фахівці — 11% і професіонали — 9%. При цьому найлегше роботу знаходять "сині комірці": 29% з усіх працевлаштованих у першому півріччі — це робітники з обслуговування, експлуатації устаткування та машин (тракторист, водій, оператор заправних станцій, дорожній робітник, водій навантажувача, токар, апаратник оброблення зерна), 18% — представники найпростіших професій (підсобний робітник, прибиральник, укладальникпакувальник, вантажник, сторож, робітник з благоустрою, комірник, двірник, кухонний робітник).

Згідно з опитуваннями НБУ, найбільше скорочення кількості працівників бізнес очікує у галузі будівництва, найменше — в агросекторі.

Зниження зарплат

Що ж до оплати праці, то згідно з оперативними опитуваннями та розрахунками НБУ, падіння заробітку в приватному секторі у перші місяці війни в середньому становило від 25% до 50% порівняно з довоєнним часом. У бюджетному секторі ситуація трохи краще: персонал частково відправляли в простій з виплатою 2/3 зарплат.

Підприємств, що відчутно зменшили оплату праці, найбільше в енергетиці, секторі послуг, транспорті та торгівлі. З позитивних новин: починають відновлюватися зарплати, зокрема, водіїв, медиків та фармацевтів, у переробній промисловості та сільському господарстві.

Серед великих компаній, особливо міжнародних, більшість виплачують зарплату повністю. Однак навіть вони вже оптимізують видатки на персонал. Серед малого і середнього бізнесу фіксується більше звільнень та зниження зарплат (попри інфляцію).

В НБУ дають невтішний прогноз щодо трудових доходів: "Загалом номінальні зарплати у 2022 р. скоротяться на 12%, а в реальному вимірі — на 27%. Надалі з відновленням економіки, пожвавленням попиту на робочу силу номінальні зарплати швидко зростатимуть і перевищать довоєнний рівень вже у 2023 р. Утім, з урахуванням інфляційних процесів реальні зарплати наприкінці 2024 р. будуть усе ще нижчими за довоєнний рівень".

Зворотний бік проблеми

Уже зараз варто сказати, що на ринку праці майбутнього промальовуються обриси нової проблеми. Хоча поки що попит на роботу загалом перевищує пропозицію, з часом, коли завершиться війна (на що ми сподіваємося) і Україна почне відновлюватися, може скластися зворотна ситуація — дефіцит робочої сили, особливо кваліфікованих спеціалістів. І все через безпрецедентну хвилю міграції. За даними Агентства ООН у справах біженців, станом на червень щонайменше 4,8 млн українців зареєструвалися у 44 країнах Європи. При цьому дві третини з них мають вищу освіту, а 49% до переїзду були зайняті у професіях, які вимагають високої кваліфікації. Щоправда,з травня наростає зворотній потік — багато хто повертається додому. Але, за результатами досліджень Gradus Research, 12 % українських біженців хочуть залишитися в іншій країні на постійній основі. Попри потужний міграційний відтік, за даними "Рейтингу", ще 28% з тих, хто лишився в Україні мають бажання особисто працювати / отримати роботу за кордоном, причому 9% хотіли б виїхати в іншу країну на постійне місце проживання. А за прогнозом НБУ, навіть після очікуваної стабілізації ситуації з безпекою взимку, у 2023 р. від´ємне сальдо мігрантів становитиме 2,5 млн осіб і стабілізується дещо нижче цього рівня у 2024 р. Додамо до цього, ще один дисбаланс — змінюється структура ринку праці й по регіонах України: більше компаній і людей релокуються у західні області.

Відповідальний бізнес

Повернімося до бізнесу. Вище ми навели графік, який показує, що понад 30% підприємств, охоплених опитуваннями НБУ, з початку повномасштабної війни і станом на кінець травня не зменшували кількість персоналу, ще кілька відсотків навіть збільшили штат. Але це суха статистика, яка не показує, як часто компанії, навіть ті, які скоротили штат чи розмір зарплат, допомагають працівникам, наприклад, з прихистком або переїздом. Є приклади, коли власники бізнесів продовжували виплачувати своїм співробітникам ринкові зарплати, навіть коли вхідний грошовий потік в них зменшився в рази, порівняно з довоєнним рівнем. Це, безумовно, людяно, але насправді й не дивно: за найменшої можливості відповідальний бізнес, який прагне розвиватися далі, намагається захистити і зберегти свій найцінніший ресурс — лояльних професіоналів.

Тож далі ми поговоримо не про сухі ринкові дані, а про успішні кейси роботи з персоналом у цей скрутний час.

"Київстар", оператор телекомунікацій

Пріоритетами на період війни для компанії "Київстар" як роботодавця є безпека співробітників, постійна комунікація та безперервність бізнес-процесів, адже телекомунікації — це стратегічно важлива галузь. Від 24 лютого компанія підтримувала роботу телекоммережі; ремонт зруйнованого ворогом обладнання; налаштування спеціальних можливостей, таких як національний роумінг, "Роумінг як вдома"; надання безоплатних послуг як для українців, так і для держаних структур і організацій тощо.

Перше, що зробив роботодавець після повномасштабного вторгнення, — потурбувався про співробітників. Так, одним із важливих напрямків у реалізації HR-стратегії воєнного часу стала безпека працівників. Тому від початку повномасштабного вторгнення компанія надала можливість працювати віддалено з-за кордону, адже онлайн-режим з території України в компанії діє протягом тривалого періоду. Зараз близько 400 київстарівців із сім’ями шукають прихистку за межами країни, понад 90 працівників уже повернулися додому.

Комунікації з командою допомогли людям зібратися емоційно та зберігати спокій. Це прямі лінії з СЕО, регулярне інформування від імені компанії та групи за інтересами на внутрішній платформі Workplace. Ця платформа, до речі, стала також основою для корпоративного волонтерства.

Для співробітників "Київстар" від початку війни діють програми матеріальної підтримки, а також психологічної допомоги. Передчасна виплата річної премії за 2021 р. та за перше півріччя 2022 р.; щомісячна матеріальна допомога, починаючи з березня. Створено також фонд для виплат співробітникам, які постраждали від війни (зруйноване житло тощо).

Програма психологічної підтримки поширюється на співробітників та їхні сім’ї. Це індивідуальні консультації з психологами, групові семінари та вебінари, практикуми зі спеціалістами. Окремий напрям психологічної підтримки – робота з дітьми співробітників.  

"Метінвест", гірничо-металургійна група компаній

Гірничо-металургійна група "Метінвест" Ріната Ахметова та Вадима Новинського створила сервіси, що допомагають співробітникам адаптуватися до нового життя.

Насамперед йдеться про безпеку людей і підготовку бомбосховищ на підприємствах, які заздалегідь були забезпечені водою, харчами, медикаментам, зв´язком і необхідним обладнанням. Тому комбінат "Азовсталь" тримався до останнього і став символом українського спротиву.

Мобілізованих на військову службу співробітників "Метінвест" забезпечує захисною амуніцією: бронежилети і каски вже отримали понад 2 000 людей.

Усім співробітникам, які евакуювалися з Маріуполя та Авдіївки на підконтрольну Україні територію, компанія пропонує прихисток, харчування, видає продуктові й гігієнічні набори.

У Запоріжжі та Кам’янському працюють Центри реабілітації та реінтеграції, де співробітники "Метінвесту" та їхні родини можуть отримати медичну та психологічну допомогу. До центрів вже звернулися понад 1000 вимушених переселенців.

Компанія допомагає знайти роботу працівникам своїх маріупольських підприємств. Усім, хто виїхав або має намір виїхати з окупованого міста, пропонує пройти перенавчання та працевлаштуватися на підприємствах Групи у Запоріжжі, Кривому Розі, Кам’янському та Покровську. Ці співробітники отримують різні компенсації, соціальні пільги, гуманітарну допомогу та гарантований заробіток. Таким чином працевлаштувалися майже 1000 вимушених переселенців.

Для працівників компанії і членів їхніх родин працює сервіс "Метінвест – разом!", що надає психологічну допомогу. За час його роботи проведено понад 500 індивідуальних та групових консультацій.

Також "Метінвест" запустив програму "Домівка для своїх", пропонуючи співробітникам надати своє житло колегам для тимчасового проживання. Усі учасники програми отримують від компанії матеріальну підтримку — 3 000 грн протягом трьох місяців.

Загалом від початку війни на потреби армії, гуманітарну допомогу українцям і своїм співробітникам "Метінвест" спрямував понад 1,7 млрд грн.

INTERTOP Ukraine, fashion-компанія

В омніканальній fashion-компанії INTERTOP Ukraine понад 1 600 працівників по всій Україні. З початку війни, 24 лютого, заробітну плату їм виплатили наперед у терміновому порядку. Перші два місяці війни зарплату отримували всі співробітники, незалежно від зайнятості. З травня INTERTOP перейшов на модель виплат залежно від участі в роботі. Чимало працівників приєдналися до ЗСУ, ТРО, займаються волонтерством та стали частиною української IT-армії. Для тих колег, хто зараз служить у ТРО, компанія повністю зберігає середньомісячний дохід.

За чотири дні від початку вторгнення INTERTOP відновив роботу першого магазину, а станом на сьогодні працюють 125 магазинів по всій Україні. Це означає, що компанія зберегла 70% робочих місць для роздробу, а також продовжує процес рекрутингу. Компанія навіть відкрила один новий магазин, ремонт якого було призупинено з початком війни. Деякі торгові приміщення були зруйновані через обстріли, зокрема у Херсоні, Маріуполі, Одесі, Харкові та Києві. Але співробітники з окупованих територій або зруйнованих магазинів мають можливість влаштуватися в працюючі — на підконтрольних Україні територіях або віддалено у кол-центр. 

Офісним працівникам INTERTOP Ukraine продовжує вчасно виплачувати заробітну плату, а також періодично відновлює рекрутинг на деякі позиції. Здебільшого це вакансії в IT, e-com та в кол-центр. Наразі такі працівники мають можливість продовжувати працювати віддалено, хоча для всіх охочих офіс відкритий три рази на тиждень.

Серед головних цілей компанії — збереження максимальної кількості робочих місць.

INTERTOP Ukraine, як частина групи компаній MTI Group, передає гроші у фонд "Повернись живим" та поставляє технологічне взуття, одяг, шапки, рукавиці і шкарпетки українським захисникам. За весну сума допомоги становила понад 15 млн грн, ця робота триває. Компанія намагається допомагати своїм співробітникам-війсьвослужбовцям зі збором коштів. Наприклад, зараз працівники збирають 300 000 грн на автівку для колеги, який служить у лавах ЗСУ. 

Nestlé в Україні, виробник харчових продуктів

Компанія Nestlé є одним з найбільших роботодавців в Україні та підтримує 5800 співробітників. Виробництво зосереджене на Львівській кондитерській фабриці, відомій шоколадом "Світоч", Волинській фабриці холодних соусів, де випускається продукція "Торчин", а також Харківській фабриці з виробництва кулінарних продуктів, зокрема й вермішелі "Мівіна". У Львові працює сервіс-центр, який підтримує діяльність компанії у понад 50 країнах.

Від початку повномасштабної війни компанія спрямувала всі зусилля на надання співробітникам допомоги з переїздом у більш безпечні місця. Згодом розпочалась і продовжує працювати масштабна програма підтримки працівників. Вона включає фінансову підтримку при переїзді, допомогу в поселенні як в Україні, так і в інших країнах, психологічну допомогу, надання продуктів харчування тощо.

У складний час компанія зберегла штат працівників у повному складі, продовжує виплачувати всім їм повну зарплату, підвищені зарплати та премії, зазначив генеральний директор Nestlé в Україні та Південно-Східній Європі Алессандро Дзанеллі. Хоча одна з фабрик — Харківська — не працює з першого дня війни через відсутність у місті безпечних умов.

Забезпечення людей можливістю працювати — виклик цього часу для бізнесу. Наразі компанія приділяє увагу переорієнтації навичок співробітників, адже доводиться перерозподіляти деяких людей на більш актуальні зараз види робіт, і для цього потрібні відповідні навички та підготовка. Крім цього компанія надає працівникам можливості розвитку в межах Nestlé в різних країнах, що стало особливо актуальним під час війни. Додатковим фокусом є забезпечення психологічного здоров’я співробітників, адже після п’яти місяців війни людям непросто залишатися зосередженими на роботі.

Компанія переймається також і питанням працевлаштування української молоді. Під час війни багато молодих українців опинилися за кордоном і намагаються знайти шляхи самореалізації. Nestlé в Україні допомагає українським студентам та випускникам ВНЗ розпочати професійний шлях через програми стажування в своїх представництвах у Європі та Латинській Америці. При цьому пропонується офіційне працевлаштування, компенсаційний пакет та юридичний супровід.  

У перший тиждень війни дві з трьох фабрик Nestlé відновили свою діяльність, і разом з дистрибуційними центрами продовжують працювати. З перших днів компанія надає допомогу продуктами харчування українцям, які постраждали внаслідок війни. Загалом вже передано понад 3300 т продуктів харчування на суму 10 млн швейцарських франків, що складає понад  370 млн грн. Компанія взяла на себе зобов’язання надати допомогу у розмірі 15 млн швейцарських франків у найближчому майбутньому.

PepsiCo, виробник продуктів харчування

З початку воєнної агресії компанія сфокусувалася на підтримці співробітників та їхніх родин. Зокрема, зупинила роботу всіх виробничих комплексів, щоб убезпечити людей та дати їм можливість подбати про рідних. З квітня виробництво було відновлене на молочному заводі, який забезпечує роботою місцевих постачальників молока. Два інші заводи компанії, які знаходяться в Миколаївському регіоні, залишаються призупиненими через високі безпекові ризики.

В компанії PepsiCo гарантували заробітну плату до кінця року та забезпечили фінансову допомогу тим, хто втратив житло через часткове чи повне руйнування. Також надана фінансова підтримка проживання сім’ям, які вимушені були переселитися в межах України. Понад 400 співробітникам та понад 1400 членам їх родин компанія PepsiCo та її волонтери допомогли знайти прихисток в Румунії, Польщі, Німеччині, Чехії та інших європейських країнах, забезпечивши підтримку проживання, координацію близько 50 евакуаційних рейсів, допомогу в питаннях адаптації (працевлаштування, мовні курси, психологічна підтримка, зустрічі української спільнот за кордоном, дитячі свята тощо). Один з яскравих прикладів – навчальний центр для дітей з родин переселенців в Румунії. Менш як за два тижні працівники PepsiCo створили навчальний центр для українських дітей у Бухаресті. Будівлю надав партнер компанії. PepsiCo забезпечила заклад матеріалами, ноутбуками, меблями, виплачує заробітну плату вчителям. Центр може прийняти 150 дітей віком від 3 до 17 років, забезпечуючи догляд за малюками, шкільне навчання та сеанси ігрової терапії.

Крім того, PepsiCo докладає зусиль для протидії гуманітарній катастрофі в країні. З початку війни компанія передала на благодійність 800 т. продуктів харчування та напоїв власного виробництва, 80% з яких — молочна продукція. Також доставила 4 млн літрів чистої питної води для лікарень і населення міста Миколаєва та співробітників компанії. Станом на сьогодні PepsiCo виділила $15 млн на гуманітарну допомогу для українців у країні та за її межами.