Яценюк вирішив зайнятися популізмом в промисловому масштабі

Дизельний заборона

Засідання Кабміну 6 квітня, як звичайно, видався багатим на новини. Одна і найгучніших — ініціатива голови КМУ заборонити імпорт дизпалива з РФ в Україну. "Доручення, яке я даю Міністерству економіки та торговому представнику України... Ми ввели ряд санкцій проти Російської Федерації. Проте один з ключових елементів — закупівля нафтопродуктів в РФ — чомусь не потрапив в санкційний список. Прошу Міністерство економіки опрацювати механізм заборони придбання нафтопродуктів у країни агресора, яким є Російська Федерація. На п'ятницю, щоб ми винесли це рішення на позачергове засідання уряду", — сказав прем'єр. Таким чином, вже 8 квітня воно може вступити в силу.

"Останні півроку ми вже живемо без дизпалива з РФ. Росія сама ввела ембарго, визнавши його товаром подвійного призначення — таким, яке можна використовувати у військових цілях", — пояснив "ДС" Сергій Куюн, директор консалтингової групи А-95. Але ніхто не скаржиться на його нестачу, оскільки український ринок досить диверсифікований. Недопоставки з РФ, на які раніше доводилося близько 30% прямого імпорту, компенсовані за рахунок відвантажень з Білорусі, Литви та Польщі. З іншого боку, Україна стала більше витрачати. Адже їх паливо виробляється з все того ж ресурсу — російського. Якщо брати у росіян безпосередньо, річна економія складає до $75 млн. Додатково, за словами Куюна, сама присутність такого постачальника змушує інших не задирати ціни занадто високо. Це чітко проявилося восени, коли були закриті поставки з РФ і ціни миттєво зросли — на $20-25 на тонні порівняно з російською ціною.

Теоретично нинішня заява Яценюка може бути пов'язано з тим, що постачання з РФ все-таки відновилися два тижні тому. За словами Куюна, в кінці березня першим постачальником, повернувся на український ринок, став "Лукойл". Але співрозмовники "ДС" вказують на іншу можливу причину, чому прем'єр зважився на відповідь, — заради того, щоб перекрити дизельний трубопровід, що йде по території України в Європу.

За контроль над рівненської компанією "Прикарпатзахідтранс", яка експлуатує 1433 км нафтопродуктопроводу " Самара—Західний напрямок і Грозний—Армавір—Трудова, що проходить по території України, спір між українськими і російськими властями вівся протягом багатьох років. У квітні 2015 р., як повідомляла "ДС", суддю госпсуду Рівненської Ярославу Гудзенко настільки вразили аргументи росіян, що вона скасувала винесений ще в 2011 р. вердикт першої інстанції за нововиявленими обставинами, фактично позбавивши Україну стратегічного нафтопродуктопроводу. А пізніше антимонопольна служба Росії дозволила швейцарської International Trading Partners AG, яка оформлена на громадянина Німеччини Анатолія Шефера, купити "дочку" російського "Транснефтепродукта" — ВАТ "Південно-Захід Транснафтопродукт", яке входить до структури "Транснафти" і володіє вже згаданим "Прикарпатзападтрансом".

"Ту трубу купили структури, які не чужі Віктору Медведчуку, а він діє за підтримки, скажімо так, політичних опонентів прем'єра", — розповів "ДС" один з учасників паливного ринку. Рішення прем'єра, таким чином, повністю перекриє цю трубу, яка з 2014 р. законсервована, але залишається одним з найбільш привабливих потенційних маршрутів надходження дизеля з РФ в Україну.

Машинна індульгенція

Ще одна ініціатива Яценюка — доручення внести в парламент законопроект про скасування ввізного мита на б/у автомобілі з усіх країн, крім Росії. "Хотів би звернутися до Міністерства фінансів, Міністерству економіки та Державній фіскальній службі з метою внесення до Верховної Ради закону про скасування імпортної в'їзного мита на автомобілі, які були у вжитку", — сказав прем'єр.

Дати можливість українцям купувати європейські авто без драконівських зборів і мит — одне з давніх обіцянок Яценюка. Частково воно було виконано ще в 2015 р. Тоді були скасовані спецмита (2,15% від ціни авто 1-1,5 л або 4,32% — для 1,5–2,2 л) і утилізаційний збір (менше 1% вартості машини). Крім того, з 1 січня 2016 р. перестав діяти єдиний додатковий імпортний збір на всі товари в 5%. Тепер, за словами Яценюка, настала черга мита — зараз вона становить 10% від вартості авто.

Довгі роки мита, збори і т. п. були спробою захистити вітчизняний автопром, головним представником якого є Запорізький автомобільний завод колишнього нардепа від Партії регіонів Таріела Васадзе. Крім нього, скасування мит — неприємна новина і для численних автоімпортерів, інтереси яких представляє Всеукраїнська асоціація автоімпортерів і дилерів.

Дані: Держстат

З іншого боку, навіть у разі скасування мита в 10% чекати дешевих автомобілів в 2016 р. не варто, на що є одразу дві причини. Перша: з 1 січня 2016 р. в Україну заборонено ввозити автомобілі, які не відповідають екологічним вимогам стандарту Євро-5 (норми по викидах). Новими правилами відповідають автомобілі не старше п'яти років, які не можуть бути апріорі дешевими. Друга: мито і вже скасовані збори — це лише невелика частина в кінцевій ціні авто. Щоб зробити українцям по-справжньому приємно, Яценюк повинен був ініціювати скасування акцизного збору (ставка залежить від року випуску, типу палива та об'єму двигуна) і ПДВ, з яких насправді і формується основна вартість авто, завезеного в нашу країну. "Наприклад, щоб ввезти в Україну бюджетне авто вартістю $15 тис., молодше п'яти років, з бензиновим двигуном 1,4 л доведеться заплатити $2,3 тис. акцизу і $3,8 тис. ПДВ. На новий автомобіль, вартість якого в 1,3 рази вище, з таким же двигуном акциз буде $0,1 тис, а ПДВ — $4,4 тис.", — підрахували нещодавно в "CASE Україна".

Цифру знову відклали

Ще одне цікаве наслідок засідання Кабміну —Яценюк вирішив відкласти на рік, до 30 червня 2017 р., повний перехід з аналогового на цифрове ефірне телебачення. "Мова йде про створення державної компанії, яка буде впроваджувати цифрове телебачення... Для того щоб впровадити державне цифрове телебачення, в Україні необхідно мати відповідний частотний ресурс, який сьогодні задіяний компанією'Зеонбуд". — "ДС")", — сказав голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації Євдоченко Леонід. Міністр інформаційної політики України Юрій Стець додав, що "Зеонбуд" контролюється родиною Віктора Януковича. І віддати їй головний рубильник країни, на його думку, небезпечно.

За офіційними даними, на сьогоднішній день власниками "Зеонбуду" за паперів є три громадянина Кіпру і один британець — Деметріс Феллас, Ренас Мичалаки Янгоу, Дякоу Грегорис і Томас Адріан Девід Майлс. Так що підозри щодо непрозорості компанії не безпідставні. За даними "ДС", в дійсності її контролює група українських олігархів, які володіють у нашій країні найбільшими телеканалами, на чолі з Рінатом Ахметовим. Наприклад, одним з найактивніших лобістів "Зеонбуда" ще за часів Віктора Януковича був Юрій Мороко, який раніше працював у компанії Ахметова "ММДС-Україна".

Як би не виглядав повний профіль реальних власників "Зеонбуду", Юрій Стець переконаний, що для переходу на цифрове ТБ спочатку необхідно вирішити питання про майбутнє компанії, наприклад, її націоналізації, а зробити це може тільки Верховна Рада. Реальних причин, чому "цифру" в черговий раз відклали ще на рік, що набагато більше, і вони не такі прості, як їх подає Стець. Перша — "Зеонбуд" не розширює покриття в регіонах. "Вони не хочуть брати на себе цю соціальну функцію, та й грошей зараз немає", — розповів "ДС" один з учасників телеком-ринку. Друга причина, за його словами, в тому, що Нацрада по телебаченню і радіомовленню та Український державний центр радіочастот (УДЦР) ніяк не дадуть можливість з'явитися регіональним цифровим операторам навіть у тих регіонах, де є попит, — наприклад в Одесі. Третя причина — в більшості регіонів все ж бажають розширювати сигнал "цифри" немає. Ну і остання, може, найголовніша причина — у держави немає грошей забезпечити цифровими приймачами всіх пільговиків, яких влада не хочуть зайвий раз ображати. "Якщо почнуть гасити аналог, будуть переживати бабусі в селах і ще, не дай бог, не за тих проголосують", — додало джерело "ДС". Але це не означає, що відкладати будуть вічно. На цей раз ймовірність відключення аналога (хоча б частини) у 2017 р. дуже велика. НКРЗІ за указом Петра Порошенка готує частоти, які зараз займає аналог конкурс для 4G до кінця 2017 р.

Приватизаційна чистка

Кабінет Міністрів підтримав пропозицію Мінекономрозвитку скоротити кількість державних підприємств, які не підлягають приватизації, на 50% — до 705. Чинний перелік налічує 1478 підприємств. Загалом, до цієї схваленої прем'єром ініціативі немає жодних питань — вона своєчасна, але також належить до тих, які навряд чи щось змінять.

"497 з цих ДП вже ліквідовані, а інші не можуть ні залучити приватних інвесторів (навіть на міноритарну частку), ні змінити свою структуру, тобто провести корпоратизацію. Ми хочемо залишити у державній власності тільки ті підприємства, які є стратегічно важливими для економіки, обороноздатності або соціального життя країни", — пояснює заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Ковалів. Іншими словами, з переліку "не підлягають" виключать весь неліквід. Чи стане від цього державі легше — питання риторичне.

Навряд чи на такі активи знайдуться покупці. Але це означає, що їх можна буде реформувати в частині корпоративного управління, або, за словами Ковалів, "нормальної практики прийняття європейських рішень, залучення та створення незалежних наглядових рад". В якості захисного механізму, щоб такі активи в процедурі банкрутства не розтягнули на металобрухт або просто не вивели з держвласності в обхід офіційної процедури приватизації, передбачений трирічний мораторій на примусове стягнення активів.