Новий світовий порядок. Як США будуть оголошувати всіх валютними маніпуляторами
У Білому домі набирає популярності ідея надати міністерству торгівлі право в односторонньому порядку і на власний розсуд оголошувати ту чи іншу державу валютним маніпулятором, після чого в порядку покарання підвищувати тарифи на імпорт його продукції. Раніше таке право мав тільки президент США: Дональд Трамп не раз використовував його в різних ситуаціях - від торговельної війни з Китаєм і до більш локальних конфліктів з Мексикою, Канадою та ЄС.
Контроль над світовою торгівлею
Однак щоразу це була досить громіздка процедура, до того ж пов'язана з активною критикою американського президента всередині країни. Після реформи же все буде відбуватися автоматично: Міністерство торгівлі сама буде визначати, які держави занижують курси своїх валют по відношенню до долара, і вводити компенсаційні мита на товари з цих країн.
Мінторг США вже затвердив критерії, за якими буде вирішувати, чи потрібно вводити такі мита. "Правило є важливим кроком у забезпеченні того, щоб нечесні торгові практики належним чином усувалися", - заявив міністр торгівлі США Уілбур Росс. "Штрафні" тарифи будуть вводитися на той імпорт, який, на думку мінторгу, має несправедливу перевагу перед американськими виробниками.
Проблема, щоправда, в тому, що ніхто не знає напевно, які всі ці критерії. Точніше, відомі три критерії: обсяги та частота інтервенцій з боку грошової влади країни, величина перевищення обсягу експорту над імпортом, значущість країни для торгівлі США. Однак які контрольні точки в них передбачені, неясно.
Судячи з усього, в кожному конкретному випадку рішення буде прийматися експертами відомства колегіально і прозоро. Поки відомо, що існує "контрольний список" мінфіну США, в якому фіксуються інтервенції валютного ринку. Крім Китаю, в цьому переліку - Японія, Південна Корея, Індія, Ірландія, Італія, Малайзія, Сінгапур, В'єтнам, Німеччина, Швейцарія та Росія.
Насправді ініціатива ввести мита проти країн, які занижують курси своїх валют, прозвучала ще в травні 2019 р. Тоді Уілбур Росс обіцяв: "Іноземні держави більше не зможуть використовувати валютну політику на шкоду американським робітникам і підприємствам".
Незадовго до цього Дональд Трамп розкритикував Китай і Росію за те, що вони "грають у гру з девальвацією валют". Тим часом "США продовжують підвищувати процентні ставки. Неприйнятно!" - написав він у себе в Twitter. Після чого Уілбур Росс заявив, що, "механічно" вводячи мита на товари з тих країн, які занижують курси своїх валют по відношенню до долара, "ми ставимо іноземних експортерів до відома про те, що міністерство торгівлі може компенсувати валютні субсидії, які завдають шкоди промисловості США".
Тут можна згадати, що на самому початку нинішнього року, перед тим як Америка і Китай підписали торговельну перемир'я, казначейство США виключило Пекін зі свого списку валютних маніпуляторів. Але зараз багато спостерігачі побоюються, що міністерство торгівлі буде ігнорувати оцінки казначейства, щоб накладати мита на імпорт, який впливає американські компанії. Мінторг США явно прагне отримати максимальну владу над світовою торгівлею: під керівництвом Росса кількість антидемпінгових розслідувань, що проводяться відомством, зросла майже втричі - з моменту вступу Трампа в посаду було розпочато близько 200 нових справ.
Хто постраждає, а хто - ні
Ініціатива зробити мінторг США головним "смотрящим" за міжнародною торгівлею реалізується на тлі кризи в СОТ, який, власне, самі США спровокували. Дональд Трамп ще до свого обрання неодноразово лаяв СОТ за "антиамериканські дії", а після вступу на посаду і зовсім оголосив справжню війну цієї міжнародної організації.
В результаті СОТ просто не функціонує як міжнародний арбітр, оскільки США паралізували його апеляційний орган, який виступає в якості верховного суду з міжнародної торгівлі: два із трьох членів покинули її склад і залишили нездатним виносити рішення.
Тепер США пропонують всьому світу заміну в особі власного торговельного відомства. Класичне "право сильного": юридично ніхто в світі не зобов'язаний діяти в рамках американських санкцій, але Штати вміють змушувати залежні від них держави діяти в руслі своєї політики. Історія з санкціями проти Ірану або російського газопроводу "Північний потік - 2" - тому свідчення.
Як показують події останніх декількох років (читай: правління Трампа), для США у світовій торгівлі недоторканних немає: поряд з Китаєм тиску піддавалися і традиційні союзники: Канада, Мексика, Євросоюз.
Тепер все виглядає так, що компенсаційні мита США можуть використовувати, щоб "добити" Китай, економіка якого вже сильно постраждала від епідемії коронавіруса. Намагаючись пом'якшити наслідки економічного удару, офіційний Пекін вже девальвував юань на 5,4% - найвищий показник з 2011 р. Формально - цілком собі привід для американських санкцій. "Ну і що, що коронавірус? У нас самих СНІД не спить!" - приблизно так можуть висловитися американські чиновники.
Чи загрожує нова практика регулювання торгівлі Україні? З одного боку - для нас значущий експорт сталі, від якого всіляко намагаються захиститися американські заводи. Так що часом у цій сфері перепадає і Україні. З іншого боку, навряд чи хтось може звинуватити монетарні влади України в штучному ослабленні гривні на користь своїм експортерам. Швидше навпаки: за 2019 р. наша валюта зміцнилася до долара на 14,5%, ставши в цьому світовим рекордсменом. Так що, принаймні поки що, чекати американських торгових санкцій нашій країні не доводиться.
