Перезавантаження Госгеокадастра. На що Україна витратить 200 млн "аграрних" доларів

Зараз учасники аграрного ринку задаються питанням: яким буде 2020 р. для вітчизняного АПК? На минулому нещодавно XI Міжнародної конференції "Ведення агробізнесу в Україні" струнку картину представила екс-заступник міністра економічного розвитку і торгівлі - торговельний представник України (2015-2018) Наталія Микольська.

На її думку, українські виробники агропродукції та продуктів харчування будуть шукати нові ринки збуту, великі агрокомпанії - ще більше вкладати в інновації і фінансувати стартапи. Структура виробництва продуктів буде змінюватися у відповідності з сучасними трендами на здорове харчування.

"Ринок ЄС для українських виробників агропродукції ще актуальним у 2020 р., але це не панацея, адже нашим аграріям важко конкурувати з дотированными європейськими. Тому не варто дивитися тільки на ЄС, слід шукати нові ринки, де нижче пороги входу", - зазначила Нікольська. З іншого боку, за її словами, також реально збільшити квоти ЄС для української сільгосппродукції, адже зона вільної торгівлі між Україною та Союзом - це гнучкий механізм, і її можна і потрібно переглядати.

"Згідно з дослідженням Стенфордського університету зростаюче населення планети буде міняти тренди в харчуванні - більше споживати органічних продуктів, рослинного молока і м'яса. До речі, відмова від молока вже має свої наслідки на глобальному ринку: у США збанкрутував один із найбільших виробників молока - компанія Dean Foods", - також розповіла Нікольська.

Це опис трендів найближчого майбутнього важливо, щоб зрозуміти, з яких передумов може виходити українська влада, розпочинаючи чергове реформування аграрного сектора. Принаймні в тому, що за ліквідацією профільного міністерства піде перебудова всього АПК, ніхто не сумнівається.

Перезапустити земельний кадастр

27 серпня міністр фінансів Оксана Маркарова і директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Сату Кахконен підписали угоду, згідно з якою Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) надасть Україні $200 млн на програму прискорення приватних інвестицій в сільське господарство. Як зазначалося на сайті Міністерства фінансів, залучення позики дозволить створити і ввести в загальний доступ Державний аграрний реєстру, провести інвентаризацію земель держвласності і внести дані про них до Державного земельного кадастру, створити методологію розробки планів землекористування для об'єднаних територіальних громад, провести супутникове картографування території України.

Втім, напередодні відкриття ринку землі влада вирішили провести радикальну реформу Госгеокадастра. На що, ймовірно, і підуть $200 млн від МБРР.
У листопаді Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №2194, що передбачає радикальні зміни в Земельному кодексі. Насамперед документ повертає сільським, селищним і міським радам повноваження з управління землями місцевих громад за межами населених пунктів. Простіше кажучи, землі повертаються у комунальну власність. У пояснювальній записці до законопроекту з цього приводу говориться: "Органи місцевого самоврядування в даний час контролюють лише близько десятої частини неприватизованих земель. У той же час управлінські рішення по землі, що приймаються призначеними з Києва чиновниками територіальних органів Госгеокадастра, далеко не завжди відповідають інтересам сільських громад". Нагадаємо, що місцеві громади позбавлені права розпоряджатися землею в 2002 р., коли вступив в силу нинішній Земельний кодекс.

Крім того, законопроект передбачає дерегуляцію земельних відносин. Зокрема, він скасовує вимогу погоджувати з Кабміном питання продажу іноземним компаніям земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної та комунальної власності. На думку авторів документа, згадана норма обмежувала можливість іноземного інвестування в економіку України, але при цьому легко обходилася.

Також запропоновано надати місцевим органам влади право самостійно змінювати цільове призначення земельних ділянок у приватній власності (сьогодні це може робити тільки Верховна Рада). Разом з цим планується надати місцевим органам функції державного контролю за використанням та охороною земель.
Нарешті, законопроект №2194 пропонує ліквідувати Госгеокадастр і створити замість іншого сервісний орган, що реалізує державну політику у сфері кадастрової діяльності та геопросторових даних. Втім, вже зараз зрозуміло, що відомство не буде ліквідовано (можливо, змінить свою назву), але зазнає радикальну реформу.

На початку грудня прем'єр-міністр Олексій Гончарук представив нового голову Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру - Дениса Башлика. І поставив перед ним завдання: усунути з системи обліку землі усіх корупціонерів, перевести адміністративні послуги в онлайн, максимально відкрити кадастр і наповнити карти оновленою інформацією.

Вже 6 грудня пройшла презентація стратегії розвитку Госгеокадастра. На ній Башлик розповів про те, як буде виглядати відомство в тому вигляді, який вона матиме після того, як законопроект №2194 стане законом. Зокрема, приблизно 80% держпідприємств, які знаходяться в підпорядкуванні Госгеокадастра, будуть віддані на приватизацію.

Саме відомство планує максимально відкрити всю інформацію, яка занесена в кадастр. На думку Башлика, держава не має права заробляти на ній гроші і створювати стимул для бізнесу робити це. Він зазначив, що ніхто не стане відкривати персональні дані про власників і користувачів земельних ділянок, але буде відкрита інформація про їх координатах. Інше питання - наповнення кадастрової карти новими шарами. Госгеокадастр вже розмістив і продовжить розміщувати оновлену інформацію про лісах, незареєстрованих територіях, умовних прибережних захисних смугах і т. п.

Ще один важливий напрям роботи - створення національної інфраструктури геопросторових даних. Така система повинна об'єднати в собі всі реєстри та інформаційні бази, щоб людина не ходив в декілька органів влади за кількома довідками, а міг отримати одну за принципом "єдиного вікна".
А 10 грудня стартувала кадрова чистка: Башлик підписав наказ про відсторонення заступників та керівників головних управлінь відомства в областях і Києві з метою комплексної перевірки роботи органу. Перевірка торкнеться всіх їх рішень, що відносяться до земельних ділянок, прийнятих у 2018-2019 рр ..

Нарешті, новий керівник Госгеокадастра пропонує побачити позитив у запущеній української ситуації, порівнявши її з іншими країнами. За словами Башлика, "за офіційними даними, тільки половина країн - членів комітету ООН з питань земельних відносин мають наповненість кадастрів більше 80%. В Україні показник наповненості знаходиться на рівні 73-74%. У той же час у світі 70% земельних ділянок взагалі не внесені в один кадастр. Україна знаходиться не в гіршому становищі".

Вже у грудні будуть опубліковані концепти політики уряду з конкретними планами реалізації, з чітко зафіксованими заходами і датами реалізації по всім цілям в аграрній політиці. Зараз є дві мети з програм уряду для розвитку Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства - земельна реформа і безпеку харчових продуктів.

За три місяці було проведено аудит та інвентаризацію наявного стану справ. У цих двох напрямках інвентаризація показала, зокрема в земельній реформі, що дані, які озвучувалися багато років, не відповідають реаліям. Було відомо, що в Україні 10,5 млн га державних земель, а зараз ми нарахували 7 млн га. Фізично ці землі не зникли, але переведені в інші форми, приватизовані.

Аналогічна ситуація з державними підприємствами. Ми провели аудит і передали 493 підприємства від Мінагропроду, в Мінекономрозвитку, і 40% з них у стані припинення діяльності, залишилися одні назви. Ті, які не надають сервісні послуги, повинні бути приватизовані через ProZorro на відкритих майданчиках, і цей процес почнеться з 2020 р.

У земельній реформі сьогодні актуальні відкриття ринку землі, децентралізація, дерегулювання, відкритість і прозорість Геокадастра, а також створення сприятливих умов для інвестування і розвитку сільського господарства. Принципи у всіх напрямках однакові - максимально спростити і активізувати законодавчу базу. Зараз на розгляді знаходяться більше 10 основоположних законів і ще понад 10, які виправляють помилки попередніх часів. Інституційне забезпечення перезавантаження проходить під брендом диджитализации, адже теза "Держава в смартфоні" актуальне в тому числі і для аграрного спрямування. Але всі цілі і напрацювання влади неможливо буде реалізувати у повній мірі без взаємодії з агровиробниками.

Де взяти гроші на землю

На початковому етапі запровадження ринку землі буде мати негативний ефект для агробізнесу - і фермерам, і агрохолдингам доведеться виділяти гроші на купівлю землі з оборотних коштів, а також з резервного капіталу (якщо він є).

Адже коли аграрій обробляє, скажімо, орендовану землю і до нього приходить пайовик з бажанням продати землю, звичайно, він не захоче її втратити. Непрямим підтвердженням того, що аграрії готуються до додаткових витрат на викуп паїв, є плановане падіння продажів сільгосптехніки: дилери очікують, що гроші фермерів підуть на купівлю землі.

У найбільш складну ситуацію потраплять українські фермери: вони зіткнуться з дефіцитом оборотних коштів і опиняться в нерівних умовах з великими агрохолдингами та іноземними компаніями, які мають практично необмежений доступ до дешевих кредитів. Щоб певною мірою вирівняти стартові умови, Світовий банк пропонує уряду України створити Агентство часткового гарантування кредитів як спеціальний фінансовий інструмент, який дозволить малим та середнім сільгоспвиробникам отримувати фінансування на придбання землі після запуску ринку.

За словами провідного спеціаліста фінансового сектору СБ Ваге Варданяна, вже щонайменше половина країн світу впровадила механізм державних часткових гарантій (ЧГ) як спосіб полегшити доступ аграріїв до кредитів.

Взагалі, у 2020 р. держава готується стати найбільшим в Україні кредитором купівлі землі і тим самим зберегти хоча б частковий контроль над оборотом земель сільськогосподарського призначення. У бюджет-2020 закладено додаткове фінансування аграрної галузі в розмірі 4,4 млрд грн. Саме ці кошти і будуть спрямовані на збільшення доступності кредитів на придбання наділів малими і середніми фермерами.

Але це $183,7 млн, тоді як, за оцінками Світового банку, для часткового гарантування витрат українських фермерів на купівлю землі необхідно не менше $500 млн. І це при тому, уточнює СБ, якщо гарантувати до 50% суми позики. Всього ж, за оцінками експертів, у перший рік запуску ринку землі фермерам потрібно більше $3 млрд для викупу землі у пайовиків.

Тут держава очікує, що до процесу підключаться приватні банки. Ті в принципі і не проти: земля - хороший предмет застави. Однак поки ніякої ясності за конкретним кредитним програмам немає: банкіри чекають законів про обіг сільгоспземель.

Сфера земельних відносин завжди була дуже забюрократизованою, архаїчної. Відверто кажучи, корумпованою. Напередодні відкриття ринку землі ця проблема лише загострюється. Так не повинно бути. Ми вважаємо, що Госгеокадастр і пов'язані з ним органи повинні якісно обслуговувати всіх стейкхолдерів земельної процесу - як до відкриття ринку землі, так і після нього.

Новий концепт розвитку Госгеокадастра базується на трьох речах. Перше - подолання викликів у співпраці аграрного бізнесу з Госгеокадастром, зокрема найбільшого з них - корупції. Якщо почати перезавантаження роботи органу зі зміни команди, це нічого не дасть. Прийдуть інші люди, перед якими відкриються ті ж спокуси. Тому наше рішення - повна діджіталізація процесів, усунення контакту з чиновниками і громадський контроль.

Для цього ми почали публікувати всі рішення на сайті Госгеокадастра. Також ми вже провели "пілот" за екстериторіальності погодження усіх проектів землеустрою. Його мета - повністю забезпечити об'єктивний розгляд всіх клопотань. На практиці виглядає так, що ваш проект випадковим чином потрапляє на погодження до чиновника з іншої області, і ніхто не знає, до кого саме. Така практика повинна бути поширена на інші процеси.

Друга важлива річ - регулювання. Коли ми проводили першочерговим аудит, виявили безліч штучно створених процедур, які затягують процес оформлення земельних ділянок. Наприклад, якщо ви подаєте земельну ділянку на реєстрацію онлайн, то процедура може бути завершена в один день. Якщо цю саму заявку подати через ЦНАП і вона в той же день потрапить до кадастровому реєстратору, то чекати доведеться сім днів.

Третій пункт - створення інституту, який буде займатися якістю надання сервісу. Ми створимо новий департамент, який у кожній області буде стежити за якістю обслуговування клієнтів. Буде якийсь третейський суддя, до якого ви зможете прийти зі своєю проблемою, і він перевірить, наскільки коректними були дії чиновників за вашим запитом.