Дай мільярд. Хто зазіхне на ОПЗ за новим законом

Якщо Верховна Рада підтримає пропозицію уряду, ефект від нововведень у приватизації бюджет відчує вже в наступному році
Фото: liga.net

Кабінет Міністрів на своєму засіданні у вівторок схвалив законопроект, який повинен істотно спростити і прискорити продаж державних підприємств. Проект нових правил приватизації розробили Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) і Фонд держмайна (ФДМ) з участю міжнародних донорів та за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку.

Очікується, що всю приватизацію в Україні буде регулювати один закон, який замінить сім існуючих сьогодні. Інвесторам стане простіше орієнтуватися в українському законодавстві, адже сьогодні приватизація регулюється в тому числі і спеціальними законами, які прописують, як продавати держпідприємства в тих чи інших галузях.

Буде істотно спрощено кваліфікація приватизованих держпідприємств. Сьогодні держпідприємства діляться на цілих шість груп (так звані групи "А", "В", "Г", "Д", "Е" та "Ж") і для кожної з цих груп існують свої правила продажу. Кабмін же пропонує ділити підприємства всього на дві групи: великі об'єкти (їх буде близько 60 список буде затверджувати Кабмін) і малі.

Крім того, пропонується вдвічі скоротити терміни підготовки держпідприємств до продажу: об'єкти "великої" приватизації замість двох років будуть продаватися всього за рік, а малої - за шість місяців замість одного року.

Тут слід зробити невеличкий відступ. Справа в тому що час - дуже суттєвий фактор у продажу українських держпідприємств. Ситуація на ринках іноді змінюється набагато швидше, ніж встигає закінчитися вже розпочатий процес приватизації підприємства. В українських реаліях можна оголосити про приватизацію великого підприємства на підйомі ринку, на якому воно працює, але до моменту подачі заявок від інвесторів ринок вже може піти вниз і зацікавленість піде на спад. Так було, наприклад, з Одеським припортовим заводом (ОПЗ) у січні 2016 р. перший заступник директора ОПЗ Микола Щурик заявляв, що склалася на ринку добрив ситуації за завод можна виручити $1 млрд, проте наступні два приватизаційних конкурсу закінчилися з нульовим результатом - заявок на ОПЗ не подав жоден інвестор.

За пропозицією МЕРТ і ФДМ, об'єкти "великої" приватизації будуть продаватися в обов'язковому порядку із залученням інвестиційного радника - банку з світовим ім'ям, який буде вивчати попит, готувати компанію до продажу і пропонувати стартову ціну. Законопроект передбачає, що ФДМ не буде безпосередньо займатися продажем, а лише супроводжувати її. Крім того, буде скасовано інститут оцінки приватизованого підприємства - ціна на об'єкт буде визначатися виключно платоспроможним попитом. Ця норма суттєво полегшить життя Фонду і уряду - всіх депутатів Верховної Ради (саме вони часто люблять звинувачувати ФДМ і Кабмін в завищенні або заниженні ціни) можна буде разом з усіма їхніми претензіями відправляти прямо до інвестбанкірам з лондонського Сіті.

"Малі" підприємства планується продавати через онлайн-аукціони по системі "ProZorro.Продажу", при цьому стартова ціна на об'єкти буде на рівні вартості чистих активів або навіть на рівні одна гривня (якщо вартість активів негативна).

Виконуючий обов'язки голови Фонду держмайна заявив на засіданні Кабміну, що залишаться лише два способи продажу державного майна на аукціоні та викуп. Сьогодні ж існує цілих п'ять різних способів, у тому числі - за спеціальними законами, які регулюють особливості продажу об'єктів в окремих галузях. В таких законах можуть бути прописані правила продажу під конкретного покупця, що робить процес продажу глибоко корупційним, заважає приходу реальних інвесторів, дозволяє маніпулювати з ціною і умовами продажу.

Необхідність у пропонованому спрощення процедур приватизації назріла вже давно - в останні роки продаж державного майна не приносить очікуваних доходів у державний бюджет. Наприклад, в минулому році від продажу держпідприємств було отримано трохи більше десятої частини запланованого - близько 189 млн грн при плани в 17 млрд.