Юані замість доларів. Коли Україна візьме в борг у Китаю і чим це небезпечно
Як заявила в Лондоні в. о. міністра фінансів Оксана Маркарова, Україна планує збільшити обсяг запозичень на світовому ринку капіталу. Поки, за словами Маркарової, Україна продовжить займати в доларах і наростить випуск облігацій у своїй національній валюті. Також відбудеться повернення до єврооблігаціями - номіновані в євро папери можуть з'явитися вже в цьому році, якщо складуться сприятливі ринкові умови. Новиною стало те, що Україна може вперше випустити облігації, номіновані в китайських юанях. На питання про це в. о. міністра фінансів відповіла: "Це може статися". Але уточнила - не в нинішньому році.
МВФ допоможе, але неясно коли
Активні запозичення на світових ринках повинні допомогти Україні перекредитуватися в світлі прийдешніх боргових виплат в іноземній валюті на суму $15 млрд (до кінця 2020 р.), включаючи $8 млрд у нинішньому році. Бюджетом-2018 передбачений загальний обсяг зовнішніх позик на суму $2-2,5 млрд. На думку Маркарової, 1,5 млрд вдасться залучити на ринку, решта, ймовірно, додадуть МВФ і Європейський Союз.
Проте головний розрахунок робиться на Міжнародний валютний фонд, який у березні 2015 р. схвалив програму кредитування економіки України з впровадженням механізму розширеного фінансування (EFF) загальним обсягом $17,5 млрд строком на чотири роки. Перший транш ($5 млрд) Україна отримала у березні 2015 р., другий ($1,7 млрд) - у серпні 2015-го, третій ($1 млрд) - у вересні 2016 р., четвертий ($1 млрд) - у квітні 2017 р. Разом отримано $8,7 млрд.
Поки що переговори з МВФ застопорилися через розбіжності з питань про збільшення цін на газ для населення і по заходам, необхідним для утримання бюджетного дефіциту в рамках стандартів МВФ. З іншого боку, вважається, що недавні поправки в закон про Антикорупційне суді отримають схвалення МВФ.
Оксана Маркарова сподівається, що переговори з МВФ щодо чергового кредитного траншу для України закінчаться найближчим часом. "Щодо бюджету і ціни на газ у нас дуже конструктивне обговорення, яке, я сподіваюся, незабаром закінчиться", - сказала в.о. глави Мінфіну. Але відразу ж визнала, що поки невідомо, коли команда МВФ може відвідати Україну. Нагадаємо, в кінці березня Кабмін відклав підвищення цін на газ для населення, а 30 травня продовжив дію цього рішення ще на два місяці.
Єврооблігації (вони ж - євробонди) - популярний спосіб залучення позикового фінансування на тривалий термін (від семи до 40 років), але дорогі гроші. Якщо МВФ видає кредити під 1,5-2,5% річних, то свої попередні 15-річні єврооблігації на $3 млрд Україна розмістила під 7,375% річних. Їх основними покупцями стали інвестори з США (46%) і Великобританії (36%). При цьому, наприклад, шведсько-американський економіст Андерс Аслунд вважає, що випуск єврооблігацій без продовження співпраці з МВФ стане причиною фінансової кризи в Україні.
Борги в цифрах
За словами Оксани Маркарової, план України з обслуговування боргів буде оприлюднено в рамках середньострокової стратегії управління державним боргом. Такий план об'єктивно необхідний у ситуації, коли Україну чекають боргові виплати в іноземній валюті на суму $15 млрд до кінця 2020 р., включаючи $8 млрд у нинішньому році. Це значить, що кожен громадянин (включаючи грудних дітей) винен іноземним кредиторам $355. Сума насправді невелика. Для порівняння: кожен білорус повинен іноземцям по державному боргу країни понад $1500, а за сукупним зовнішнього боргу - близько $5 тис. При цьому, однак, відношення зовнішнього боргу до ВВП країни у Білорусі становить майже 50%, а в України - набагато більш помітні 71,8%.
Якщо вважати в гривнях, то, за даними Мінфіну, Україна повинна до кінця 2018 р. повернути 54,32 млрд грн зовнішнього боргу і витратити 43,33 млрд грн на його обслуговування, тобто загальні виплати складуть 97,65 млрд грн. Якщо сюди додати 227,89 млрд грн внутрішнього боргу (150,11 млрд грн - сам борг та 77,78 млрд грн - його обслуговування), загальна сума обтяження бюджету боргами в нинішньому році складе 325,5 млрд грн. У держбюджеті-2018 на обслуговування державного боргу передбачено 130,2 млрд грн. Решта належить рефінансувати, тобто перепозичити у нових або старих кредиторів,
За тією ж інформацією Мінфіну, за станом на 28 лютого 2018 р. сукупний державний прямий та гарантований борг України становив 2,069 трлн грн ($76,76 млрд). У 2019 р. належить повернути 317,47 млрд грн боргів, в 2020-му - 266,07 млрд грн. Всього з 2018 р. по 2045-й Україна повинна виплатити 3,069 трлн грн.
При цьому ситуація з зовнішніми і внутрішніми боргами країни досить швидко поліпшується. Планується, що станом на 31 грудня 2018 року граничний обсяг державного боргу, обрахований у національній валюті, складе 1,999 трлн грн (60% ВПП), гарантованого держборгу - 747,6 млн грн.
Директор Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що Україна має достатні золотовалютні резерви (ЗВР) для погашення зовнішніх боргів. На кінець першого кварталу офіційно золотовалютні резерви склали $18,2 млрд, з початку року зменшилися на 3%, незважаючи на те, що НБУ банк викуповував валюту і погашав кредити МВФ.
"По-перше, це були старі кредити плюс погашали кредити Європейського банку реконструкції та розвитку. НБУ погасив борги більше ніж на $1 млрд... Україна веде правильну політику, вона не бере нові кредити, а погашає старі. Так, дійсно, ЗВР зменшуються, але не критично. За весь квартал вони зменшилися на $617 млн", - зазначив Охріменко 13 квітня у своєму відеоблозі в Facebook.
Варто позичати у Китаю?
Якщо практика отримання кредитів від МВФ і випуску єврооблігацій Україною вже досить добре відпрацьована, то ось випуск облігацій в юанях - це вже щось нове. До речі, в цьому році вийти з облігаціями на китайський ринок капіталу збирається також Туреччина. А Росія намагалася випустити свої облігації в юанях ще в 2016 р., але цей проект провалився. Росіяни хотіли розміщувати папери через свій депозитарій, але Китай наполягав на своєму майданчику та власних умовах.
Тут є чимало сумнівів. По-перше, на будь свій ринок Пекін пускає іноземців тільки з дуже великими обмеженнями. Економічною демократією і рівними правами там і не пахне.
По-друге, навіть при досить вигідною процентною ставкою з позичальником може зіграти злий жарт валютний курс. Справа в тому, що китайська влада досить активно маніпулюють курсом юаня в інтересах своїх виробників, щоб товари цієї "глобальної фабрики" були максимально конкурентоспроможні на світовому ринку.
Перш за такі маніпуляції більш-менш стримувалися гнівними окриками США - головного ринку для китайських товарів. Але тепер між Пекіном і Вашингтоном почалася повноцінна торгова війна, так що навряд чи Китай стане себе обмежувати в бажанні пограти курсом.
Нарешті, у китайських міждержавних кредитів взагалі є одна нехороша властивість. У Пекіні воліють видавати "зв'язані" кредити - коли самі гроші залишаються у них же, а одержувач кредиту на цю суму закуповує китайське обладнання та товари. Правда, повертати доводиться живий і цілком конвертованою валютою. Багато сумних історій на цю тему могли б розповісти в Мінську - білоруське керівництво та підприємства країни вже повинні Китаю понад $15 млрд, але запланованого щастя ці кредити країні не принесли.
Резюмуємо. Ситуація з державним боргом України, і внутрішнім, і зовнішнім, далека від кризової. Навіть показник боргу в 71,8% від ВВП не повинен лякати: у багатьох розвинених країн зовнішній борг значно перевищує 100% ВВП і нічого. Але щоб економіка країни розвивалась успішно, краще все-таки вирішити нинішні складнощі у відносинах з МВФ. Тому що гроші, взяті в борг за єврооблігаціями, коштують куди дорожче.