Боротьба за білоруських айтішників програна. Чому Латвія виявилася розумнішою за Україну

"Я тут скоро місяць вже, поїхав відразу після побоїща 12 серпня, коли ми з дружиною потрапили під кийки. Тоді чи не половина нашої фірми купила квитки до Києва. І як раз як ми переїхали, в Україні почали всюди писати, як чудово, що до них їдуть білоруські айтішники, обіцяли всіх працевлаштувати. Але тепер, як виявилося, ніхто особливо не ворушиться, всі питання доводиться вирішувати особисто з керівництвом IT-компаній. Так, вони готові взяти на роботу, але у них немає досвіду релокації з Білорусі. Без легалізації я можу тут знаходитися 90 днів, третина терміну вже спливла, а мені ніхто не може пояснити, що потрібно робити". Розповів днями свою історію розробник бекенд-додатків Павло Овчинников в телеграм-чаті "Білоруси в Україні". Людині, звичайно, допомогли — підказали куди звертатися і що від нього вимагається. Але проблема нікуди не поділася: якщо ще нещодавно Україна голосно заявляла, що готова тисячами приймати білоруських IT-фахівців, то тепер з'ясовується, що справа просто не рухається.

Якщо ж говорити про Білорусь, то релокація IТ-компаній, на думку аналітиків, призведе до поступової архаїзації економіки країни, обмеження потенційних темпів зростання, а держсектор продовжить залишатися джерелом структурних дисбалансів.

Хто забере білоруських фахівців?

Але там, де Білорусь втрачає, її сусіди — знаходять. Всі прикордонні країни — Литва, Латвія, Польща і Україна — в останні роки заявляли про плани створити особливі умови для залучення IT-бізнесу. І всі (крім України) запустили відповідні програми. Так що тепер "великий вихід айтішників" з Білорусі (а їдуть реально тисячі людей, про плани по релокації заявили 197 компаній) ці країни намагаються використовувати, щоб залучити дефіцитних фахівців.

Так, польський уряд повідомив про запуск проєкту "Польща — притулок". Це ініціатива державних і приватних інститутів, які хочуть підтримати білоруське суспільство в такий скрутний час. А в рамках проєкту стартує програма релокації для білоруських IT-компаній — Poland Business Harbour. Нею можуть скористатися приватні особи, компанії стартапи. Люди, які мають IT-освіту, можуть скористатися спрощеною процедурою отримання візи. Крім того, кілька десятків технологічних компаній з усієї Польщі підготували спеціальні пропозиції роботи, які дозволяють швидше отримати візу.

Кращі білоруські стартапи також зможуть переїхати до Польщі і взяти участь в програмі акселерації. Обіцяні допомога з офісами, юридичні та бізнес-консультації. IT-компанії отримають пріоритетну допомогу від місцевої влади при релокації.

Литва п'ять років тому проголосила пріоритетом розвиток фінтеху, а до цього запустила власну "гавань" для IT-компаній — Вільнюський технопарк. Тепер влада країни і профільні організації запрошують кваліфікованих білоруських IT-фахівців переїхати до них.

Міністерство економіки та інновацій Литви повідомляє про зустрічі з представниками держустанов і комерційних асоціацій, на яких обговорюється, як залучити фахівців і перспективні компанії з Білорусі до Литви. Міністр економіки та інновацій Рімантас Сінкявічюс прогнозує, що білоруські фахівці здатні залатати дірки в IT-секторі Литви. "Ми запрошуємо громадян і компанії з Білорусі в нашу країну. Ринок праці Литви стикається з браком кваліфікованих фахівців, який особливо сильно відчувається в сфері інформаційних технологій, тому ми вітаємо приїзд фахівців з Білорусі, які зможуть заповнити цю нішу", — заявив Сінкявічюс.

Результати переговорів вже є: з наступного тижня МЗС Литви спростить видачу віз білоруським громадянам: вони будуть даватися на пів року, а при оформленні потрібний мінімальний пакет документів. До цього Литва видала 205 дозволів громадянам Білорусі на в'їзд в республіку з "особливих гуманітарних причин" — тобто по суті відкрила кордон для біженців.

З 21 вересня в Литві до білорусів будуть пред'являтися такі ж умови видачі національних віз, як до громадян Австралії, Японії, Сполученого Королівства, США, Канади, Нової Зеландії та Південної Кореї. Також білоруси повинні будуть надати доказ своєї фінансової забезпеченості — кошти на три місяці, або зобов'язання юридичної особи щодо забезпечення таких коштів. Але все це — набагато м'якші візові правила, ніж ті, що діють зараз.

А міністр внутрішніх справ Литви Рита Тамашунене повідомила, що для прискорення процедур видачі віз Департамент міграції почне розглядати клопотання IT-фахівців з Білорусі ще до їх прибуття в Литву.

Нарешті, Кабмін Литви затвердив план допомоги жителям Білорусі. У ньому, крім згаданих пільг, розглядається можливість дозволити засновнику компанії відкривати рахунки не тільки в банках, але і в установах електронних грошей. У план також увійшли пряма допомога в лікуванні постраждалих білорусів, спеціальні стипендії білоруським студентам і допомога Європейському гуманітарному університету, який працює у Вільнюсі .

Латвія, яка в останні роки конкурувала з Литвою за фінтех-стартапи, тепер конкурує за білоруських айтішників. Влада країни створили спеціальну команду з представників міністерства економіки та Латвійського агентства інвестицій і розвитку, яка разом з іншими відповідними установами в прискореному порядку розглядає заявки білоруських IT-бізнесів. У їхньому віданні — питання видачі тимчасових посвідок на проживання фахівцям і членам їх сімей, оформлення т.зв. стартап-віз, відкриття банківських рахунків і ін. Паралельно ведеться робота з латвійськими фінансовими установами для створення "зеленого коридору" іноземним компаніям, які вирішили перенести свою діяльність в Латвію.

Як повідомляє міністерство економіки Латвії, вже 12 білоруських компаній з галузі інформаційних і комунікаційних технологій, а також "зеленої" енергетики перенесли діяльність в Латвію — в цілому це 470 співробітників.

Дивна поведінка України

За традицією, в української влади права рука не знає, що робить ліва. Спершу віцепрем'єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров написав на своїй сторінці в Facebook, що Кабінет Міністрів України забезпечив можливість імміграції в нашу країну п'ятьом тисячам білоруських ІТ-фахівців. Скориставшись цим, українські IT-компанії і профільні асоціації (наприклад, Львівський IT-кластер) почали запрошувати білорусів, обіцяти їм житло і працевлаштування. Люди поїхали...

Але вже 26 серпня Кабмін заявив, що через другу хвилю Covid-19 кордон буде закритий для всіх іноземців з 29 серпня. Білоруські фахівці прискорилися — збирали валізи, закривали оренду квартир, забирали дітей зі шкіл. Але Україна закрила кордон на добу раніше — з 28 серпня, рішенням Кабміну, яке з'явилося ввечері 27-го. Люди просто "зависли" — хтось в дорозі, хтось на прикордонному переході, а хтось в аеропорту "Бориспіль", вже опинившись в нашій країні.

Після чого почалася чехарда: Денис Шмигаль заявив, що білорусів все одно будуть пускати — якщо вони на кордоні заявлять, що потребують захисту. Але в результаті прийняття рішень було віддано на відкуп прикордонникам. І до цього дня білоруські айтішники грають в свого роду лотерею: на одному і тому ж прикордонному переході одна зміна "погранців" може пропустити людей в країну, інша — відмовити. Зрозуміло, що їхати в таку невідомість наважується мало хто.

Не можна сказати, що в Україні так нічого і не зробили, щоб прийняти білоруських IT-фахівців. З'явився сайт belarustoukraine.com, який містить покрокову інструкцію по релокації IT-бізнесу і фахівців в Україні. Це план з детальною інформацією, юридичними порадами, готовими рішеннями від бізнесу і корисними посиланнями для тих, хто переїжджає. Серед партнерів проєкту вказані європейська ініціатива для бізнесу BRDO, коворкінг HUB4.0, українська IT-асоціація IT Ukraine Association і Європейська асоціація IT-розробників EASE. Також окреме запрошення білорусам опублікував Харківський IT-кластер.

В принципі, в процесі релоцирувалися в Україну або перебувають в процесі близько двох десятків білоруських компаній. Однак з включенням в боротьбу інших, більш успішних сусідів ми можемо їх запросто втратити. І щоб не упустити цінних IT-фахівців, потрібно було б зробити ще багато.

"По-перше, продовжити термін перебування з дозволених 90 днів на пів року хоча б ще на 30 днів. По-друге, скасувати (хоча б тимчасово) обов'язкове отримання дозволу для роботодавців, які приймають на роботу білорусів, скасувати вимогу зарплати для іноземця в 40 тис. грн [мова про норму, що без постійної посвідки на проживання іноземець, щоб влаштуватися на роботу, повинен бути унікальним фахівцем і офіційно отримувати не менше цієї суми. — "ДС".], — перераховує активіст білоруської діаспори в Києві Степан Назаренко. — Провести "амністію" тих, хто вже приїхав і прострочив покладені 90 днів, або працює без офіційної реєстрації, продовжити терміни реєстрації в ЦНАП за місцем прописки. Цього буде достатньо поки".

Але найкращою допомогою прямо зараз буде відкрити кордон для білорусів, як це вже зробили Литва і Польща. Інакше хвиля білоруських айтішників, яка спочатку ринула в Україну, дуже швидко змінить напрямок руху.