Пенсія світить не всім. Як докупити стаж, щоб піти на заслужений відпочинок

Зараз період роботи зараховується як ">страховий стаж. Він враховується з 2004 р. при сплаті страхових внесків самою людиною або його роботодавцем. Трудовий стаж до 2004 р. зараховується по записах у трудових книжках — він прирівнюється до страхового.

Простіше кажучи, з 1 січня 2004 р. стаж прямо пов'язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Можна сказати, що це кількість місяців, які людина (його роботодавець) сплачувала єдиний соціальний внесок (ЄСВ); на цей час він становить як мінімум 1100 грн (інакше кажучи, це сума мінімального страхового внеску).

Як тільки людина починає працювати, вона уже застрахована і є суб'єктом пенсійної системи: це стосується власників юридичних осіб, найманих працівників, ФОП.

Так, для індивідуальних підприємців теж зараховується стаж, оскільки ФОПи теж проходять як страховики — вони або наймають працівників, або самі себе забезпечують роботою.

Зрозуміло, треба оформитися на роботу офіційно. Це можливо і для 16-річних незастрахованих підлітків, у яких немає роботи. Тоді можна укласти договір добровільного страхування: його укладають на рік в органах ДПС.

Саме в 2021-му в нашій країні буде потрібно мати як мінімум 28 років стажу, щоб вийти на заслужений відпочинок вчасно. Хто не має, доведеться працювати до 63 років (якщо є від 18 до 28 років стажу) або до 65 років (якщо є від 15 до 18 років стажу). Або докупити стаж — про це пізніше.

За даними ПФУ, середній стаж 60-річного українця — 32 роки. Тобто поки що у більшості виходить вийти на пенсію вчасно. Але вже через кілька років до пенсійного віку підійде покоління, яке значною мірою працювало неофіційно: за прогнозом ПФУ, 45% українців у віці 60 років доведеться працювати додатково три–пʼять років.

Інформацію про страховий стаж, та й прогнозований розмір своєї майбутньої пенсії можна отримати на Порталі електронних послуг ПФУ. Для цього потрібно буде зареєструватися: особисто в сервісних центрах Пенсійного фонду або за допомогою цифрового підпису. З 2019 р. також можна використовувати мобільний додаток Пенсійного фонду. Детальна інструкція, як користуватися сервісом ПФУ для розрахунку стажу, викладена на сайті.

При цьому треба пам'ятати, що стаж — це лише одна зі складових, яка впливає на розмір пенсії за віком: для її розрахунку застосовується більш складна формула, а в ній найважливішу роль відіграє зарплата, яку отримувала людина.

Можна просто попрацювати довше 60 років: по досягненню 63-річного віку стажу потрібно менше, а 65-річного — ще менше (див. таблицю). Але також є можливість докупити необхідний стаж. Для цього потрібно звернутися до податкового органу за місцем проживання з такими документами:

• заява про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соцстрахування або про одноразову сплату в систему пенсійного страхування;
• копія трудової книжки;
• виписка з системи персоніфікованого обліку (ОК-5);
• копія паспорта.

Законодавство передбачає можливість купівлі до п'яти років стажу. Є два способи, як це зробити, вони підходять для різних ситуацій.

Спосіб 1. Купівля стажу за минулі періоди, в які людина не підлягала загальнообов'язковому державному соцстрахуванню.

Розрахунок проводиться за простою формулою:

Вартість стажу = мінімальний ЄСВ (на момент купівлі стажу) * Коефіцієнт * Кількість місяців.

Розмір коефіцієнта залежить від кількості років, які людина має намір докупити:

• 1 рік = 2;
• 2 роки = 1,8;
• 3 роки = 1,6;
• 4 роки = 1,4;
• 5 років = 1,2.

Приклад. Вартість 1 року стажу = мінімальний ЄСВ на сьогодні (1100 грн) * 2 * 12 = 26 400 грн.

У цьому разі важливий висновок: якщо у вас виходить мінімальна пенсія, то докуповувати стаж просто невигідно.

Спосіб 2. Купівля стажу на майбутні періоди (але не менш ніж на один рік). Зрозуміло, що цей спосіб підходить для тих, хто ще не досяг пенсійного віку.

Людина зобов'язується виплачувати внески щомісяця. Розмір платежу повинен бути не менше мінімального ЄСВ (22% від мінімальної зарплати), зараз 1100 грн, тобто за рік 13 300 грн.

Купуючи стаж, по суті, в розстрочку, потрібно розуміти, що сума щомісячного внеску прив'язана до змінної величини: ЄСВ час від часу підвищуватиметься слідом за мінімальною зарплатою, а значить, відраховувати доведеться більше.

Актуальності цьому питанню додає той факт, що після 1991 р. настав затяжний період соціально-економічної нестабільності, коли для багатьох людей було вигідніше працювати неофіційно, відповідно, трудовий стаж їм не нараховувався.

Поки держава платить тим, хто досяг непрацездатного віку, але не заробив на повноцінну виплату пенсії — це матеріальна виплата, яка дорівнює різниці між фактичним доходом і мінімальною пенсією. Її ще часто називають соціальною пенсією, хоча фахівці соціальної сфери використовувати цю назву уникають, вони кажуть "соціальна допомога".

Ця соціальна допомога призначена тим, хто досяг 60 років, має не менше 15 років страхового стажу і рівень доходів нижче прожиткового мінімуму для непрацездатних на кожного члена сім'ї (з 1 грудня становить 1769 грн). Розмір допомоги вираховується за особливою формулою, що враховує реальні доходи всіх членів сім'ї.

Є умови, при дотриманні яких соціальну допомогу не призначать. Наприклад, якщо житлової площі більш ніж 21 кв. м на одну людину +10,5 кв. м на сім'ю, якщо в сім'ї є другий автомобіль або мотоцикл, а також якщо недавно було отримано спадщину чи зроблені великі покупки (від 50 тис. грн і більше). Також для отримання допомоги потрібно заповнити декларацію, довести, що немає додаткових джерел доходу.

З 1 січня 2021 р. грядуть зміни. Уже призначену соціальну пенсію (а це близько 75 тис. чоловік) ніхто не відбере, але її більше не будуть призначати людям, які досягнуть 60 років, проте не матимуть прав на пенсію за віком.

Перша проблема — це демографія. Щоб солідарна пенсійна система працювала без проблем, на одного пенсіонера має припадати хоча б три працівники. В Україні зараз на 12 млн працюючих, які сплачують ЄСВ, припадає 11,3 млн пенсіонерів.

Але населення України старіє і швидко скорочується.

Не тільки України — в демографії є таке поняття, як "слов'янський хрест". Це явище щорічного перевищення кількості померлих над кількістю народжених, що спостерігається в результаті падіння народжуваності і зростання смертності, характерних для країн європейської частини колишнього СРСР і європейських країн на схід від Німеччини.

Назва походить від того, що при зображенні цього процесу на графіку дві криві (народжуваності і смертності), зближуючись, перетинаються і потім різко розходяться, на зразок хреста. Процеси скорочення народжуваності і збільшення смертності в слов'янських республіках СРСР (Росія, Україна, Білорусь) наростали з середини 1960-х, і близько 1991 р. смертність стала перевищувати народжуваність.

Зокрема, в Україні сумарний коефіцієнт народжуваності становить за підсумками 2019 р. 1,228 дитини в розрахунку на одну жінку, в той час як для відтворення населення необхідно, щоб цей показник був не меншим, ніж два. Наслідок цього процесу — швидке старіння населення, коли пенсіонерів у відносній масі стає все більше, а працюючих людей — усе менше. В Україні до цього додається масова трудова еміграція. Заробітчани, звичайно, переказують гроші своїм сім'ям, але в фінансуванні солідарної пенсійної системи вони не беруть участі.

Україна входить в топ-15 країн світу з найшвидшими темпами скорочення населення. При збереженні нинішніх показників народжуваності, смертності та міграції в ООН прогнозується скорочення населення України до 2050 р. на 28%, а частка осіб у віці 60 років і старші зросте до 32%.

Друга проблема — це несумлінність платників податків, а якщо говорити точніше — платників єдиного соціального внеску (ЄСВ).

За словами міністра соціальної політики Марини Лазебної, сьогодні недофінансована система соціального страхування збільшує навантаження на майбутні покоління. Тільки трохи більше 40% осіб працездатного віку від 15 до 64 років в Україні платять внески до солідарної пенсійної системи.

Це результат того, що занадто багато людей в Україні працюють неофіційно, не сплачуючи податки і отримуючи зарплати "в конвертах". Складно сказати, що це — недалекоглядність, недовіра державним інститутам чи впевненість, що людина зможе сама себе забезпечувати в старості. Але факт залишається фактом: на відміну від накопичувальної, солідарна пенсійна система не може функціонувати, якщо більшість працюючих не сплачує до неї внески.