Паспорт покажи. Які ризики несе перепис всіх абонентів мобільного зв'язку
Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України (Держспецзв'язку) розробила законопроект, в якому пропонує ввести реєстрацію користувачів мобільного зв'язку - вони повинні надавати мобільним операторам свої персональні дані. Крім того, Держспецзв'язку хоче вести облік гаджетів, які купують українці - планується створити базу даних IMEI-кодів мобільного устаткування.
Це вже не перша спроба поставити українців з мобілками на облік - подібні робилися ще з 2012 року. Також норма про прив'язку абонентів до паспортними даними містилася в "диктаторських законах 16 січня" часів Януковича, а в 2015 році Кабмін хотів запровадити чітку ідентифікацію абонентів мобільного зв'язку, щоб було легше боротися з російськими військовими і сепаратистами, які з допомогою мобільного зв'язку передавали даних про переміщення українських військових, коректували вогонь і здійснювали теракти.
Тепер же обґрунтування необхідності поставити на облік усіх користувачів мобільного зв'язку та їх телефони інше. Держспецзв'язку вважає, що відсутність такої реєстрації унеможливлюють ідентифікацію користувача та обладнання правоохоронними органами при розкритті правопорушень, а також це було б корисним для забезпечення національної безпеки в умовах кібернетичних загроз. Також, за задумом Держспецзв'язку, ведення такої бази спростило б розшук викрадених мобільних телефонів та іншого обладнання.
Ініціатива вже знайшла підтримку в особі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації (НКРСІ) - 8 серпня комісія схвалила законопроект із зауваженнями. Однак до фактичного введення обліку "мобільних" українців - ще дуже далеко. Законопроект буде винесений на розгляд Кабінету міністрів, і в разі його схвалення - направлений у Верховну Раду. Як далі розвиватимуться події - прогнозувати поки складно. Однак якщо ініціатива Держспецзв'язку буде реалізована, на постановку на облік всіх власників мобільного зв'язку буде відведено три місяці (якщо цей термін не буде збільшений при розгляді законопроекту в парламенті).
Постановка на облік клієнтів операторів мобільного зв'язку - не вітчизняний винахід. За даними Groupe Speciale Mobile Association (GSMA), за останні 10 років подібні норми ввели влади в 80 країнах. При цьому без паспорта придбати послуги мобільного зв'язку не можна як в тоталітарній Росії, так і в цілком демократичних Польщі, Італії, Німеччини, Норвегії та інших.
Проти цієї ініціативи вже виступило Міністерство юстиції - міністр Павло Петренко заявив, що, на його думку, вона не отримає підтримки в парламенті. Для того, щоб облік абонентів був введений, необхідно переконати в цьому українське суспільство. "Будь-яка ініціатива, яку пропонуєш і яка стосується широкого загалу людей, вимагає пояснення - чому це потрібно, які цілі ставляться... і який буде результат для громадської і національної безпеки", - сказав він.
Артем Афян, керуючий партнер юридичної компанії "Юскутум", оцінює шанси цієї ініціативи бути реалізованою неоднозначно. З одного боку, це буде стресом для операторів і абонентів, які не до кінця розуміють цілі подібного нововведення. "Українцями це сприймається, як ще один спосіб державних органів контролювати життя громадян", - сказав він. З іншого боку, ідентифікація користувачів мобільним зв'язком може стати в нагоді для Mobile ID - ідентифікації користувача за допомогою мобільного телефону.
Сервіс Mobile ID дозволяє зберігати всі дані про громадянина (як то - електронний цифровий підпис, ідентифікаційний код, паспортні дані та ін) - на SIM-карті. Цей сервіс вже працює в 28 країнах Європи, і його планується запустити в Україні. Очікується, що Mobile ID спростить українцям доступ до сервісів, які надає держава, скоротить черги за отриманням різного роду довідок. Грубо кажучи, при Mobile ID ваш мобільний може бути не лише телефоном, але і вашим же паспортом та іншими документами. Очікується, що Mobile ID почне діяти в Україні вже в цьому році.
З іншого боку, у ініціативи Держспецзв'язку є і мінуси. Найголовніше питання, який відразу ж виникає - наскільки надійно буде захищена така база даних. У всіх на слуху випадки, коли на київському книжковому ринку "Петрівка" можна з-під поли купити не те що базу даних клієнтів операторів, але і документи підприємств, які повинні зберігатися у податковій під сімома замками. Тому не дивно, що українці з тривогою сприймають ще одну спробу поставити їх на облік, особливо, якщо ці українці - військовослужбовці в зоні АТО.
