Контроль над ProZorro. У чому інтерес Яценко
У реальному житті сірий вовк з лісу зазвичай не претендує на те, щоб офіційно допомагати пастуху контролювати благополуччя стада овець. Але в політичному житті України деколи збуваються і самі казкові сюжети. В даному випадку в ролі казкового персонажа виступає народний депутат Антон Яценко, який вже звинувачувався в хабарах в системі держзакупівель, але знову горить бажанням контролювати цю сферу.
Отже, Яценко намагається створити підконтрольний Раді і паралельний урядовому механізм контролю за держзакупівлями. Він підготував і зареєстрував у парламенті проект закону "Про внесення змін до Закону України "Про публічних закупівель" щодо забезпечення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) у сфері публічних закупівель". Суть документа проста: Рахункова палата має право контролювати держзакупівлі, причому на всіх етапах процесу. Включаючи аналіз їх законності та ефективності, а також термінів проведення і всіх інших нюансів.
По суті, цей законопроект створює систему контролю за держзакупівлями. Однак систему ProZorro, створену Мінекономрозвитку, вже контролює наглядова рада, до складу якого входять представники міністерства, а також незалежні експерти. Виходить, що дві гілки влади: законодавчу (Верховна Рада) і виконавчу (Кабінет Міністрів) будуть мати власні засоби контролю за держзакупівлями, зі схожими повноваженнями і можливостями. А ще більше бентежить особистість того, хто ініціює створення такої системи паралельного контролю.
Мутна історія
До делікатній сфері тендерних закупівель Антон Яценко долучився ще в 1999 р. Тоді молодий помічник народного депутата Василя Цушко взяв участь у підготовці законопроекту про тендерні закупівлі. Пізніше з'ясувалося, що документ незрозуміло ким були внесені зміни і доповнення, які згодом дозволили створити величезний і щодо легальний бізнес по "забезпеченню" проведення тендерів.
У 2000-му за участю Яценко були зареєстровані ТОВ "Європейські консалтингові агентства" та громадська організація "Центр тендерних процедур і бізнес-планування". Ця "тендерна інфраструктура" почала працювати у 2002 р.: тоді Яценко очолив інформаційно-аналітичний відділ управління суспільно-політичних питань Головного управління з питань внутрішньої політики Адміністрації президента України. 31 травня 2002 р. Міністерство економіки підписало з громадською організацією "Центр тендерних процедур" договір, за яким центр отримав права на розробку зразків тендерної документації.
Як раз в цей момент Яценко, по суті, "приватизував" окремі частини закону України про тендерні закупівлі. Спершу - в серпні 2002-го - віце-прем'єр Володимир Семиноженко розіслав органам виконавчої влади вимога "приділяти необхідну увагу питанню укладення між замовниками і Центром тендерних процедур відповідних ліцензійних договорів або залучати його до спільної роботи". А в листопаді того ж року Центр тендерних процедур і бізнес-планування сам поставив уряд перед фактом: його засновники - громадяни Антон Яценко і Володимир Врублевський, - є правовласниками "Зразків тендерної документації", "Методики оцінки тендерних пропозицій" і "Методики проведення перевірки дотримання замовниками вимог чинного законодавства при закупівлі товарів, робіт і послуг за державний кошт".
Це означало, що проводити тендерні закупівлі відтепер можна лише з використанням даних розробок". Незабаром слідчі Мін'юсту та СБУ з'ясували, що запатентовані "розробки" - це частини закону України про тендерні закупівлі. Їх "приватизація" дозволила засновникам Центру тендерних процедур заробляти на продажу учасникам тендерів бланків "офіційних договорів" та інших платних послуг - явно зайвих.
Але це викриття не мало наслідків. Яценко став помічником першого віце-прем'єра Миколи Азарова. У 2004-му парламент прийняв поправки до закону, давши громадської організації "Центр тендерних процедур" повноваження державного керуючого органу. Тоді ж Яценко зареєстрував ще п'ять "винаходів" в сфері тендерних торгів, що дозволило йому стягувати нові "авторські відрахування". У квітні 2005 р. була зареєстрована громадська організація "Тендерна палата України" - вона змінила Центр тендерних процедур, отримавши ексклюзивні права на здійснення тендерних закупівель та контроль за ними.
Саме тоді в Україні заговорили про "тендерну мафію", розквіт якої припав на 2006-2007 рр. Яценко повною мірою використовував у своїх інтересах Закон "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (прийнятий у грудні 2005 р.). Крім торгівлі бланками і документацією для тендерних торгів, Яценко взяв під контроль систему електронних тендерів і сайт "Портал Державних закупівель України", через який проходили всі тендери. Як писали українські ЗМІ, доходи від корупційних операцій, пов'язаних з тендерами, в 2007 р. обчислювалися сотнями мільйонів гривень в місяць. Називалася і "стандартна" частка, яку посередник нібито брав за допуск до процедури держзакупівель: 10%.
Але потім історія закінчилася. Тендерну палату позбавили права займатися тендерами, у Яценка забрали монополію на інтернет-портал електронних торгів. Але за ним збереглися патенти на "інтелектуальну власність". У серпні 2010-го Яценко проходив по справі про шахрайство в розмірі $1,5 млрд. Але за цим знову нічого не було...
"Надмірна" закон
З 2007 р. Яценко діє вже як народний депутат від Блоку Юлії Тимошенко, але вже з 2011 р. він став членом Партії регіонів, яку, природно, кинув у 2014-м. І у всіх своїх іпостасях він так чи інакше має відношення до тендерних закупівель. У тому числі в іпостасі підозрюваного: Спеціалізована антикорупційна прокуратура підозрює Яценко "у зловживанні службовим становищем шляхом організації через підконтрольний йому СГО "Тендерна палата України" як посередника незаконної схеми отримання обов'язкових платежів" від учасників процедур державних тендерів.
Однак антикорупційне розслідування не відбило у Яценко бажання контролювати держзакупівлі. Тепер він хоче робити це через парламент, розширивши повноваження Рахункової палати України - вона моніторить використання коштів з держбюджету. З одного боку, Рахункова палата підконтрольна Верховній Раді, з іншого - за інформацією "ДС", Яценко має досить неформальні стосунки з головою Рахункової палати Валерієм Пацканом. Автор законопроекту входить в групу екс-"регіоналів" "Відродження", співголовою якої є Віталій Хомутинник, однак його особисті лобістські можливості на сьогодні досить скромні, щоб сподіватися впровадити таку масштабну схему, а от слово Пацкана, що входив до призначення в Рахункову палату у фракцію БПП, важить набагато більше. Втім, і Хомутиннік має можливість заходити в кабінети на Банковій.
"Фактичний контроль Рахункової палати за проведенням публічних закупівель вже здійснюється, і це визначено законодавчо. Трохи про результати такого контролю. За весь час контролю Рахунковою палатою встановлено порушень на загальну суму 326 298,56 тис. грн., в основному це штучні маніпуляції для обходу процедури проведення тендеру та застосування процедури допороговых закупівель, - сказав у коментарі для "ДС" Ігор Чудовський, керуючий партнер АО "Чудовський та партнери". - Тобто за великим рахунком з прийняттям закону не зміниться рівно нічого. Крім права проводити аудит закупівель та аналізу їх законності, Рахунковій палаті не надається законом ніяких додаткових повноважень. Роль Рахункової палати в частині контролю держзакупівель дуже схожа з роботою Державної аудиторської служби".
По суті, запропонований закон просто надлишковий для правового поля України.
"Є великі сумніви щодо обгрунтованості даного законопроекту. Наприклад, пропоновані повноваження Рахункової палати явно перетинаються з повноваженнями Антимонопольного комітету і Госаудитслужбы. Яка мета стоїть за наділення Рахункової палати дублюючими повноваженнями, оцінити складно, але, враховуючи, що Рахункова палата підзвітна Верховній Раді, ми не можемо виключити бажання політичного впливу через цей орган на окремі державні структури", - сказала партнер АО "Арцингер" Лана Сінічкіна.
За її словами, текст законопроекту Яценко не передбачає наділення Рахункової палати повноваженнями щодо скасування проведення публічних закупівель або результатів вже проведених закупівель. "Але, враховуючи широку формулювання даного законопроекту, ми не виключаємо, що в підзаконних актах, які будуть деталізувати такі повноваження, буде передбачена можливість впливу на поточні публічні закупівлі і на результати вже проведених закупівель. В цілому прийняття цього законопроекту може призвести до порушення цілісності системи контролю над державними закупівлями, і, враховуючи наявність широкого переліку суб'єктів, які вже контролюють законність проведення закупівель, є зайвим і таким, що суперечить принципу дерегуляції", - зазначила експерт.
